- •Поняття про лікарську рецептуру. Визначити терміни лікарська речовина, лікарський засіб, лікарська форма, лікарський препарат.
- •4. Визначення фармакологи, її місце серед інших медичних та біологічних наук.
- •6. Основні принципи і методи випробувань нових лікарських речовин. Доклінічні та клінічні
- •7. Поняття про фармакокінетику лікарських засобів. Вікові особливості фармакокінетики.
- •12. Залежність фармакологічного ефекту від властивостей лікарських засобів (хімічна структура,
- •14. Значення кліматичних та антропогенних факторів для фармакологічної дії лікарського засобу.
- •15. Залежність дії препаратів від фізіологічних особливостей організму та патологічних станів.
- •18. Поняття про безпеку ліків. Побічна дія лікарських засобів. Види побічної дії. Непереносимість.
- •20.Фармакологія в'яжучих лікарських засобів. Механізм дії, показання до застосування. Фармакологічна характеристика таніну, вісмуту нітрату основного, трави звіробою, листя шавлії, квіток ромашки.
- •21.Загальна характеристика обволікаючих лікарських засобів. Механізм дії, показання до застосування слизу крохмалю, насіння льону.
- •22. Принципи класифікації адсорбуючих засобів. Механізм дії. Показання до застосування вугілля активованого, синтетичних сорбентів (ентеросгель). Принципи гемо- та ентеросорбції.
- •Первая помощь и лечение при отравлении атропином:
- •30. Загальна характеристика н-холіноблокаторів (бензогексоній, гігроній, пентамін). Класифікація гангліоблокаторів. Механізм дії. Фармакологічні ефекти, показання до застосування, побічна дія.
- •Гексаметонію бромід (бензогексоній).
- •Тубокурарина хлорид
- •При передозуванні міорелаксантами застосовуються їх фармакологічні антагоністи
- •32. Принципи класифікації лікарських засобів, що впливають на адренергічну іннервацію.
- •2)Финелефрин
- •Применение вещества Фенилэфрин
- •Противопоказания
- •2.2.2.2.2. Р-Адреноблокатори
- •36. Фармакологія симпатолітиків (резерпін, октадин). Механізм дії та показання до застосування, побічні ефекти.
- •Теорії наркозів
- •Противопоказания
- •45.Наркотичні анальгетики (морфін, кодеїн, промедол, фентаніл, омнопон, буторфанол, бупренорфін). Класифікація за хімічною будовою, походженням та спорідненістю до опіатних рецепторів. Механізм дії
- •47. Гостре отруєння наркотичними анальгетичними засобами. Клінічні прояви та заходи допомоги. Характеристика налорфіну гідрохлориду, налоксону, налтрексону.
- •48. Лікарська запежність, що виникає до наркотичних анальгетиків, клінічні прояви. Поняття про абстинентний синдром, методи лікування.
- •53.Фармакологія транквілізаторів (сибазон (діазепам), лоразепам, хлордіазепоксид, клоназепам, феназепам). Класифікація. Механізм транквілізуючої дії, поняття про бензодіазепінові рецептори.
- •3 Покоління транквілізаторів:
- •55. Фармакологія солей літію (літію карбонат). Фармакокінетика та фармакодинаміка, показання до застосування. Побічні ефекти; Гостре отруєння солями літію.
- •Лікування
- •Бромизм
- •59. Фармакологія антидепресантів (амітриптилін, кломіпрамін, флуоксетин, флувоксамін,
- •61. Адаптогени та актопротектори. Показання до застосування. Основні властивості препаратів,порівняльна характеристика.
- •Аналептики
- •Серцеві глікозиди (кардіостероїди)
- •II. З негативною дромотропною дією: • Уповільненням проведення імпульсів з підвищенням впливу блукаючого нер
- •2. Гостре та хронічне отруєння серцевими глікозидами, заходи допомоги та профілактика. Фармакологічна характеристика неглікозидних кардіотонічних засобів (добутамін). Показання до застосування.
- •6. Механізм дії блокаторів кальцієвих каналів (антагоністів кальцію - верапаміл, амлодипін). Фармакологічна характеристика препаратів.
- •7. Особливості застосування в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця адреноблокаторів (пропранолол, атенолол, метопропол).
- •10.Антигіпертензивні лікарські засоби додаткової групи (ά2-адреноміметики - клофелін; симпатолітики - резерпіну, метилдофи; периферичні вазодилятатори - натрію нітропрусид, магнію сульфат).
- •11. Принципи комбінації антигіпертензивних препаратів. Порівняльна фармакологічна характеристика наведених груп, швидкість розвитку гіпотензивного ефекту. Лікарська допомога при гіпертонічному кризі.
- •Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби
- •Лікування гіпертензивного кризу
- •17. Протикашльові лікарські засоби (кодеїну фосфат, глауцин, окселадин, лібексин, бутамірат). Класифікація, характеристика препаратів. Побічна дія.
- •1.2) Ненаркотичні протикашльові засоби (глауцину гідрохлорид, окселадин). 2. Лікарські засоби периферичної дії, які блокують чутливі нервові закінчення
- •24. Лікарські засоби, що знижують тонус та скоротливу активність міометрію, розслаблюють шийку матки (но-шпа, магнію сульфат, партусистен).
- •25. Класифікація лікарських засобів, що впливають на апетит (полин гіркий, золототисячник звичайний, анорексиген - орлістат). Загальна фармакологічна характеристика прапартів.
- •26. Блювотні лікарські засоби. Механізм дії, та особливості застосування.
- •27. Фармакологічна характеристика протиблювотних засобів (блокатори м-холінорецепторів
- •28. Класифікація лікарських засобів, що застосовуються при порушеннях функції залоз шлунка.
- •Лікарські засоби, що посилюють секрецію залоз шлунк
- •34.Поняття про гастропротектори (вісмуту трикалія дицитрат). Загальна фармакологічна характеристика препаратів. Препарати, що використовуються при нпзз-гастропатії - мізопростол.
- •37. Гепатопротектори та холелітолітичні лікарські засоби (легалон, дарсил, есенціале, гепабене, тіотриазолін, вітамінні препарати). Показання до застосування.
- •38. Класифікація проносних засобів (сенадексин, бісакодил, рицинова олія, магнію сульфат та інш.). Фармакокінетика, фармакодинаміка препаратів, показання до застосування.
- •40. Класифікація лікарськіих засоби, що впливають на систему крові.
- •42.Загальна характеристика засобів, що зменшують агрегацію тромбоцитів. Механізм дії
- •43.Класифікація антикоагулянтів (гепарин, фраксипарин, варфарин, синкумар, фенілін).
- •44. Загальна характеристика фібринолітичних засобів (фібринолізин, стрептоліаза, альтеплаза(актилізе). Показання до застосування. Побічна дія.
- •49. Класифікація та загальна характеристика протипухлинних засобів.
- •53. Фармакологія препаратів тимусу (тималін), стимуляторів лейкопоезу (натрію нуклеїнат,
- •Рибофлавін
- •57. Полівітамінні препарати. Поняття про антивітаміни.
- •58. Гормональні препарати гіпоталамуса та гіпофіза. Механізм дії кортикотропіну, показання до
- •59. Фармакологічна характеристика гонадотропних гормональних препаратів. Фармакодинаміка
- •60. Фармакологія гормональних препаратів щитоподібної залози (левотироксин (l-тіроксин),
- •61. Препарати кальцитоніну. Показання до застосування.
- •62.Гіпоглікемічні лікарські засоби. Класифікація гіпоглікемічних засобів. Класифікація
- •Глюкокортикоїди
- •67. Статеві гормони. Класифікація статевих гормонів.
- •68.Загальна характеристика жіночих статевих гормонів. Механізм дії та показання до
- •2. Однокомпонентні протизаплідні препаратміистять прогестини в кількості 1 м: або менше у вигляді похідних нортестостерону - левоноргесгрел, норетистерон. Л ін е с т е р о л .
- •70. Фармакологія анаболічних стероїдів. Механізм дії, показання до застосування (нандролон, ретаболіл, метандростенолон). Побічна дія анабопічних стероїдів.
- •72. Препарати фтору: натрію фторид, вітафтор, фторлак. Фармакологічні ефекти, показання до застосування, шляхи введення. Побічна дія.
- •1. Історія застосування антисептичних засобів. Вимоги до сучасних антисептичних засобів. Класифікація антисептичних та дезінфікуючих засобів.
- •5. Антисептична та дезінфікуюча дія препаратів кислот та лугів (кислота борна, розчин аміаку).
- •7. Фармакологія антисептичних та дезінфікуючих засобів органічної природи. Похідні
- •9. Механізм протимікробної дії препаратів барвників (діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат). Фармакологічна характеристика препаратів. Показання до
- •Похідні фторхінолону
- •25. Антибіотики групи левоміцетину (левоміцетин). Механізм дії та спектр дії, показання до застосування, побічна дія.
- •27. Антибіотики групи циклічних поліпептидів (поліміксини – Поліміксин м сульфат). Механізм та спектр дії, показання до застосування, шляхи введення, побічна дія.
- •28. Фармакологія лінкозамідів (лінкоміцин, кліндаміцин), глікопептидів (ванкоміцин, тейкопланін), фузидину натрію, антибіотиків різних хімічних груп (мупіроцин).
- •32. Класифікація препаратів, що застосовуються для лікування туберкульозу.
- •33. Фармакокінетика, фіармакодинаміка похідних гідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид).
- •34. Фармакологічна характеристика рифампіцину. Особливості тривалого застосування.
- •35. Фармакологія антибіотиків у лікуванні туберкульозу (стрептоміцину сульфат, канаміцин,
- •36. Фармакологія протитуберкульозних препаратів різних хімічних груп (етіонамід, протіонамід,
- •39.Лікарські засоби, що застосовують при герпетичній інфекції (ацикповір, валацикловір,
- •42. Лікарські засоби, що використовують для лікування трихомонозу (метронідазол, тинідазол, фуразолідон). Фармакокінетика, фармакодинаміка метронідазолу. Показання до застосування та побічна дія.
- •45. Лікарські засоби для лікування хворих на лямбліоз (метронідазол, тинідазол, фуразолідон, амінохінол).
- •46. Лікарські засоби, що застосовують для лікування хворих на токсоплазмоз (хлоридин, хінгамін, амінохінол, сульфаніламідних препаратів).
- •49. Особливості застосування при різних видах гельмінтозу. Фармакологічна характеристика засобів, що застосовують для лікування кишкового гельмінтозу. Лікарські засоби, що
- •51. Гостре отруєння кислотами та лугами. Заходи допомоги.
- •54.Препарати калію (калію хлорид, аспаркам (панангін). Фармакодинаміка, показання до
- •55. Препарати магнію (магнію сульфат). Фармакокінетика, фармакодинаміка. Залежність ефекту
- •56. Препарати кальцію (кальцію хлорид, кальцію глюконат). Фармакологічні ефекти, показання
- •57. Основні принципи фармакотерапії гострих отруєнь лікарськими засобами.
- •1. Підсилення природних шляхів детоксикації
- •1500 Мл на добу 4 % розчину натрію гідрогенкарбонату з одночасним контролем кислотно-основного стану.
- •58.Причини гострих отруєнь. Симптоми гострих отруєнь лікарськими засобами різних фармакологічних груп. Принципи симптоматичної терапії гострих отруєнь.
- •60. Фармакологія препаратів антидотів (унітіол, ацетилцистеїн, тетацин-кальцій, пеніциламін, дефероксамін, реактиватори холінестерази - алоксим).
- •61. Основні принципи фармакотерапії невідкладних станів лікарськими засобами.
- •Алергія
- •Напад стенокардії
- •Гіпертонічна криза
- •8. Антидоти та фізіологічні антагоністи при отруєннях
36. Фармакологія симпатолітиків (резерпін, октадин). Механізм дії та показання до застосування, побічні ефекти.
Симпатолітиками є резерпін і а-метилдофа. Усі вони пригнічують функцію адренергічних нейронів, роблячи неможливим імпульсне вивільнення медіатора норадреналіну аксонними терміналями. Конкретні механізми, за допомогою яких речовини порушують імпульсне вивільнення медіатору адренергічними аксонами, різні в симпатолітиків, що належать до різних класів хімічних речовин.
Резерпін інгібує системи транспорту дофаміну і норадреналіну через мембрану спнаптичних везикул. Через неможливість надходження дофаміну у везикули по рушується синтез норадреналіну в них. Запаси медіатору у везикулах не можуть поповнюватися ні з позавезикулярних його депо, ні тим норадреналіном, що повер тається в аксони із синаптичної щілини. Якийсь час адренергічні нейрони ще функ ціонують за рахунок наповнених медіатором везикул, але знову утворені синаптичні пухирці ие накопичують медіатор. Через 8-18 годин після прийому резерпіну функ ція адренергічних нейронів знижується, розвивається гіпотензивний ефект.
В останні роки резерпін рідко застосовується у медичній практиці у зв’язку з тим, що препарат підвищує ризик виникнення злоякісних пухлин молочної залози та пригнічує ЦНС.
Наименование: Октадин (Octadinum)
Фармакологическое действие:
Симпатолитическое действие октадина обусловлено тем, что он избирательно накапливается в гранулах симпатических нервных окончаний и вытесняет из них адренергический медиатор - норадреналин. Часть высвободившегося медиатора достигает постсинаптических альфа-адренорецепторов и оказывает кратковременное прессорное (повышающее артериальное давление) действие, однако основная часть медиатора подвергается разрушению. В результате истощения запасов норадреналина в адренергических окончаниях ослабляется или прекращается передача в них нервного возбуждения. Нарушение передачи нервного возбуждения связано, кроме того, с тем, что, накапливаясь в нервных окончаниях, октадин оказывает на них местноанестезируюшее (в данном случае - прекращение их функцию) воздействие. На сердечно-сосудистую сис тему октадин влияет двухфазно: вначале развивается транзиторная прессорная реакция (временный подъем артериального давления) с тахикардией (учащенными сердцебиениями) и увеличением сердечного выброса, затем наступает прогрессирующее понижение систолического и диастолического артериального давления (давления в фазу изгнания крови и в фазу наполнения), уменьшаются частота сердечных сокращений, минутный объем и пульсовое давление, а в дальнейшем (через 2-3 суток после перорального /через рот/ приема) наступает стойкая гипотензия (понижение артериального давления). Первоначальная прессорная реакция может продолжаться до нескольких часов. При длительном применении препарата гипотензивное (снижающее артериальное давление) действие может уменьшаться в связи с постепенным увеличением сердечного выброса. В виде глазных капель препарат вызывает умеренный миоз (сужение зрачка), облегчает отток водянистой влаги, уменьшает ее продукцию и понижает внутриглазное давление. В отличие от холиномиметических веществ (пилокарпин и др.) октадин не влияет на аккомодацию (зрительное восприятие), меньше нарушает остроту зрения и способность больных видеть при плохом освещении.
Показания к применению:
Применяют октадин как антигипертензивное (снижающее артериальное давление) средство. Препарат оказывает сильное гипотензивное действие и при правильном подборе доз может вызывать понижение артериального давления у больных гипертензией (с подъемом артериального давления) в разных стадиях, включая тяжелые формы с высоким и стойким подъемом давления. Глаукома (повышенное внутриглазное давление).
Побочные действия:
При применении октадина могут возникать побочные явления: головокружение, общая слабость, адинамия (резкое уменьшение объема движений), тошнота, рвота, набухание слизистой оболочки носа, боль в околоушной железе, понос (в связи с усилением перистальтики /волнообразных движений/ кишечника из-за подавления влияния симпатической иннервации), задержка жидкости тканями. Могут усилиться суточные колебания артериального давления. Гипотензивное действие препарата часто сопровождается развитием ортостатической гипотензии (снижением артериального давления при переходе из горизонтального в вертикальное положение), в некоторых случаях возможен ортостатический коллапс (резкое падение артериального давления при переходе из горизонтального в вертикальное положение), особенно в первые недели лечения. Для предотвращения коллапса больные должны в течение 1/2-2 ч после приема препарата находиться в горизонтальном положении и медленно переходить из положения лежа в положение стоя; в ряде случаев необходимо уменьшить дозу.
37. Принципи класифікації лікарських засобів для наркозу. Історія відкриття засобів для наркозу (Д.Мортон, Ф.І.Іноземцев, М.І.Пирогов, М.П. Кравков).Види наркозу. Вимоги до засобів для наркозу. Теорії наркозу.
Класифікація. Засоби для наркозу належать до різних класів хімічних сполук (органічні й неорганічні, ациклічні, гетероциклічні, ароматичні, аліфатичні). Серед них є гази й рідини, тверді речовини.
,3 точки зору практичного застосування засоби для наркозу поділяють на групи залежно від шляху їх введення в організм.
1. Засоби для інгаляційного наркозу. 1.1. Рідкі леткі речовини (ефір для наркозу, фторотан, ізофлуран, севофлурап). 1.2. Газоподібні речовини (діазоту оксид).
2. Засоби для неінгаляційного наркозу (тіопентал-натрій, иропанідид, натрію окспбутират, кетамін, мідазолам, пропофол).
Історія сучасного хірургічного наркозу починається з 16 жовтня 1846 р. У цей день за пропозицією Мортона (зубний лікар) і Джексона (хімік) відомий хірург професор Уоррен у присутності великої кількості студентів та лікарів Масачусет- ського головного госпіталю (США) провів хірургічну операцію видалення пухлини з використанням ефіру як засобу для наркозу. Результати цієї успішної демонстрації після короткого періоду сумнівів і перешкод сприяли швидкому введенню загальної анестезії в хірургію.
Першу операцію під наркозом ефіром у Росії було проведено вже 7 лютого 1847 р. у Москві професором Ф. І. Іноземцевим. А 14 лютого в Петербурзі М. І. Пирогов цілком безболісно протягом 1-2 хв ампутував у жінки молочну залозу, уражену пух линою. Майже одночасно ефір під час операцій застосували Т. Л. Ванцетті в Харкові (12 і 14 лютого 1847 р.) і В. А. Караваєв у Києві (18 лютого 1847 р.). Результати спостережень були обнадійливими настільки, що стали основою для створення ме дичної ради при Міністерстві внутрішніх справ для організації досліджень наркозу в Росії. М. І. Пирогов і О. М. Філомафітський (ректор Московського університету) спільно дослідили дію ефіру і відкритого в 1847 р. хлороформу на головний, спин ний мозок і периферичні нерви.