- •Поняття про лікарську рецептуру. Визначити терміни лікарська речовина, лікарський засіб, лікарська форма, лікарський препарат.
- •4. Визначення фармакологи, її місце серед інших медичних та біологічних наук.
- •6. Основні принципи і методи випробувань нових лікарських речовин. Доклінічні та клінічні
- •7. Поняття про фармакокінетику лікарських засобів. Вікові особливості фармакокінетики.
- •12. Залежність фармакологічного ефекту від властивостей лікарських засобів (хімічна структура,
- •14. Значення кліматичних та антропогенних факторів для фармакологічної дії лікарського засобу.
- •15. Залежність дії препаратів від фізіологічних особливостей організму та патологічних станів.
- •18. Поняття про безпеку ліків. Побічна дія лікарських засобів. Види побічної дії. Непереносимість.
- •20.Фармакологія в'яжучих лікарських засобів. Механізм дії, показання до застосування. Фармакологічна характеристика таніну, вісмуту нітрату основного, трави звіробою, листя шавлії, квіток ромашки.
- •21.Загальна характеристика обволікаючих лікарських засобів. Механізм дії, показання до застосування слизу крохмалю, насіння льону.
- •22. Принципи класифікації адсорбуючих засобів. Механізм дії. Показання до застосування вугілля активованого, синтетичних сорбентів (ентеросгель). Принципи гемо- та ентеросорбції.
- •Первая помощь и лечение при отравлении атропином:
- •30. Загальна характеристика н-холіноблокаторів (бензогексоній, гігроній, пентамін). Класифікація гангліоблокаторів. Механізм дії. Фармакологічні ефекти, показання до застосування, побічна дія.
- •Гексаметонію бромід (бензогексоній).
- •Тубокурарина хлорид
- •При передозуванні міорелаксантами застосовуються їх фармакологічні антагоністи
- •32. Принципи класифікації лікарських засобів, що впливають на адренергічну іннервацію.
- •2)Финелефрин
- •Применение вещества Фенилэфрин
- •Противопоказания
- •2.2.2.2.2. Р-Адреноблокатори
- •36. Фармакологія симпатолітиків (резерпін, октадин). Механізм дії та показання до застосування, побічні ефекти.
- •Теорії наркозів
- •Противопоказания
- •45.Наркотичні анальгетики (морфін, кодеїн, промедол, фентаніл, омнопон, буторфанол, бупренорфін). Класифікація за хімічною будовою, походженням та спорідненістю до опіатних рецепторів. Механізм дії
- •47. Гостре отруєння наркотичними анальгетичними засобами. Клінічні прояви та заходи допомоги. Характеристика налорфіну гідрохлориду, налоксону, налтрексону.
- •48. Лікарська запежність, що виникає до наркотичних анальгетиків, клінічні прояви. Поняття про абстинентний синдром, методи лікування.
- •53.Фармакологія транквілізаторів (сибазон (діазепам), лоразепам, хлордіазепоксид, клоназепам, феназепам). Класифікація. Механізм транквілізуючої дії, поняття про бензодіазепінові рецептори.
- •3 Покоління транквілізаторів:
- •55. Фармакологія солей літію (літію карбонат). Фармакокінетика та фармакодинаміка, показання до застосування. Побічні ефекти; Гостре отруєння солями літію.
- •Лікування
- •Бромизм
- •59. Фармакологія антидепресантів (амітриптилін, кломіпрамін, флуоксетин, флувоксамін,
- •61. Адаптогени та актопротектори. Показання до застосування. Основні властивості препаратів,порівняльна характеристика.
- •Аналептики
- •Серцеві глікозиди (кардіостероїди)
- •II. З негативною дромотропною дією: • Уповільненням проведення імпульсів з підвищенням впливу блукаючого нер
- •2. Гостре та хронічне отруєння серцевими глікозидами, заходи допомоги та профілактика. Фармакологічна характеристика неглікозидних кардіотонічних засобів (добутамін). Показання до застосування.
- •6. Механізм дії блокаторів кальцієвих каналів (антагоністів кальцію - верапаміл, амлодипін). Фармакологічна характеристика препаратів.
- •7. Особливості застосування в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця адреноблокаторів (пропранолол, атенолол, метопропол).
- •10.Антигіпертензивні лікарські засоби додаткової групи (ά2-адреноміметики - клофелін; симпатолітики - резерпіну, метилдофи; периферичні вазодилятатори - натрію нітропрусид, магнію сульфат).
- •11. Принципи комбінації антигіпертензивних препаратів. Порівняльна фармакологічна характеристика наведених груп, швидкість розвитку гіпотензивного ефекту. Лікарська допомога при гіпертонічному кризі.
- •Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби
- •Лікування гіпертензивного кризу
- •17. Протикашльові лікарські засоби (кодеїну фосфат, глауцин, окселадин, лібексин, бутамірат). Класифікація, характеристика препаратів. Побічна дія.
- •1.2) Ненаркотичні протикашльові засоби (глауцину гідрохлорид, окселадин). 2. Лікарські засоби периферичної дії, які блокують чутливі нервові закінчення
- •24. Лікарські засоби, що знижують тонус та скоротливу активність міометрію, розслаблюють шийку матки (но-шпа, магнію сульфат, партусистен).
- •25. Класифікація лікарських засобів, що впливають на апетит (полин гіркий, золототисячник звичайний, анорексиген - орлістат). Загальна фармакологічна характеристика прапартів.
- •26. Блювотні лікарські засоби. Механізм дії, та особливості застосування.
- •27. Фармакологічна характеристика протиблювотних засобів (блокатори м-холінорецепторів
- •28. Класифікація лікарських засобів, що застосовуються при порушеннях функції залоз шлунка.
- •Лікарські засоби, що посилюють секрецію залоз шлунк
- •34.Поняття про гастропротектори (вісмуту трикалія дицитрат). Загальна фармакологічна характеристика препаратів. Препарати, що використовуються при нпзз-гастропатії - мізопростол.
- •37. Гепатопротектори та холелітолітичні лікарські засоби (легалон, дарсил, есенціале, гепабене, тіотриазолін, вітамінні препарати). Показання до застосування.
- •38. Класифікація проносних засобів (сенадексин, бісакодил, рицинова олія, магнію сульфат та інш.). Фармакокінетика, фармакодинаміка препаратів, показання до застосування.
- •40. Класифікація лікарськіих засоби, що впливають на систему крові.
- •42.Загальна характеристика засобів, що зменшують агрегацію тромбоцитів. Механізм дії
- •43.Класифікація антикоагулянтів (гепарин, фраксипарин, варфарин, синкумар, фенілін).
- •44. Загальна характеристика фібринолітичних засобів (фібринолізин, стрептоліаза, альтеплаза(актилізе). Показання до застосування. Побічна дія.
- •49. Класифікація та загальна характеристика протипухлинних засобів.
- •53. Фармакологія препаратів тимусу (тималін), стимуляторів лейкопоезу (натрію нуклеїнат,
- •Рибофлавін
- •57. Полівітамінні препарати. Поняття про антивітаміни.
- •58. Гормональні препарати гіпоталамуса та гіпофіза. Механізм дії кортикотропіну, показання до
- •59. Фармакологічна характеристика гонадотропних гормональних препаратів. Фармакодинаміка
- •60. Фармакологія гормональних препаратів щитоподібної залози (левотироксин (l-тіроксин),
- •61. Препарати кальцитоніну. Показання до застосування.
- •62.Гіпоглікемічні лікарські засоби. Класифікація гіпоглікемічних засобів. Класифікація
- •Глюкокортикоїди
- •67. Статеві гормони. Класифікація статевих гормонів.
- •68.Загальна характеристика жіночих статевих гормонів. Механізм дії та показання до
- •2. Однокомпонентні протизаплідні препаратміистять прогестини в кількості 1 м: або менше у вигляді похідних нортестостерону - левоноргесгрел, норетистерон. Л ін е с т е р о л .
- •70. Фармакологія анаболічних стероїдів. Механізм дії, показання до застосування (нандролон, ретаболіл, метандростенолон). Побічна дія анабопічних стероїдів.
- •72. Препарати фтору: натрію фторид, вітафтор, фторлак. Фармакологічні ефекти, показання до застосування, шляхи введення. Побічна дія.
- •1. Історія застосування антисептичних засобів. Вимоги до сучасних антисептичних засобів. Класифікація антисептичних та дезінфікуючих засобів.
- •5. Антисептична та дезінфікуюча дія препаратів кислот та лугів (кислота борна, розчин аміаку).
- •7. Фармакологія антисептичних та дезінфікуючих засобів органічної природи. Похідні
- •9. Механізм протимікробної дії препаратів барвників (діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат). Фармакологічна характеристика препаратів. Показання до
- •Похідні фторхінолону
- •25. Антибіотики групи левоміцетину (левоміцетин). Механізм дії та спектр дії, показання до застосування, побічна дія.
- •27. Антибіотики групи циклічних поліпептидів (поліміксини – Поліміксин м сульфат). Механізм та спектр дії, показання до застосування, шляхи введення, побічна дія.
- •28. Фармакологія лінкозамідів (лінкоміцин, кліндаміцин), глікопептидів (ванкоміцин, тейкопланін), фузидину натрію, антибіотиків різних хімічних груп (мупіроцин).
- •32. Класифікація препаратів, що застосовуються для лікування туберкульозу.
- •33. Фармакокінетика, фіармакодинаміка похідних гідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид).
- •34. Фармакологічна характеристика рифампіцину. Особливості тривалого застосування.
- •35. Фармакологія антибіотиків у лікуванні туберкульозу (стрептоміцину сульфат, канаміцин,
- •36. Фармакологія протитуберкульозних препаратів різних хімічних груп (етіонамід, протіонамід,
- •39.Лікарські засоби, що застосовують при герпетичній інфекції (ацикповір, валацикловір,
- •42. Лікарські засоби, що використовують для лікування трихомонозу (метронідазол, тинідазол, фуразолідон). Фармакокінетика, фармакодинаміка метронідазолу. Показання до застосування та побічна дія.
- •45. Лікарські засоби для лікування хворих на лямбліоз (метронідазол, тинідазол, фуразолідон, амінохінол).
- •46. Лікарські засоби, що застосовують для лікування хворих на токсоплазмоз (хлоридин, хінгамін, амінохінол, сульфаніламідних препаратів).
- •49. Особливості застосування при різних видах гельмінтозу. Фармакологічна характеристика засобів, що застосовують для лікування кишкового гельмінтозу. Лікарські засоби, що
- •51. Гостре отруєння кислотами та лугами. Заходи допомоги.
- •54.Препарати калію (калію хлорид, аспаркам (панангін). Фармакодинаміка, показання до
- •55. Препарати магнію (магнію сульфат). Фармакокінетика, фармакодинаміка. Залежність ефекту
- •56. Препарати кальцію (кальцію хлорид, кальцію глюконат). Фармакологічні ефекти, показання
- •57. Основні принципи фармакотерапії гострих отруєнь лікарськими засобами.
- •1. Підсилення природних шляхів детоксикації
- •1500 Мл на добу 4 % розчину натрію гідрогенкарбонату з одночасним контролем кислотно-основного стану.
- •58.Причини гострих отруєнь. Симптоми гострих отруєнь лікарськими засобами різних фармакологічних груп. Принципи симптоматичної терапії гострих отруєнь.
- •60. Фармакологія препаратів антидотів (унітіол, ацетилцистеїн, тетацин-кальцій, пеніциламін, дефероксамін, реактиватори холінестерази - алоксим).
- •61. Основні принципи фармакотерапії невідкладних станів лікарськими засобами.
- •Алергія
- •Напад стенокардії
- •Гіпертонічна криза
- •8. Антидоти та фізіологічні антагоністи при отруєннях
При передозуванні міорелаксантами застосовуються їх фармакологічні антагоністи
- прозерин, фізостигмін, галантаміну гідробромід [100]
- прозерин, атропін, ацеклідин [30]
- фізостигмін, прозерин, дитилін [60]
дикумарин, солпадеїн [0]
32. Принципи класифікації лікарських засобів, що впливають на адренергічну іннервацію.
Адренергічна іннервація виконавчих органів здійснюється постгапгліонарними симпатичними нейронами, хімічним передавачем (медіатором) яких є норадрена- лін. Аксони цих нейронів мають множинні варикозні розширення, що утворюють синапси з клітинами органів, які вони іннервують.
В адренергічному синапсі, як і в будь-якому іншому, розрізняють пресинап- тичну (тут - варикоза терміналі) і постсинаптичну частину (іннервована клітина: м’язова, нервова, секреторна, інкреторна), що розділені синаптичною щілиною. Остання є частиною міжклітинного простору, обмеженого пре- і пост- синаптичною мембранами. У пресинаптичній частині завершується синтез ме діатора норадреналіну. Він синтезується в 4 стадії за участю чотирьох ферментів.
Стимулюють (адреномиметики)
Блюкують (адреноблокаторы)
33. Фармакологічна характеристика адреноміметиків. Фармакокінетика, фармакодинаміка
адреналіну гідрохлориду. Показання до застосування.
Адренопозитивные средства (адреномиметики), усиливающие передачу возбуждения в адренергических синапсах. Из известных - эфедрин, клофелин, ну и собственно чистый адреналин тоже синтезирован и используется.
Адреналін є природним гормоном хромафінних клітин наднирннків. Він вили ває на а- і р-АР. Активуючи а-АР, адреналін викликає властиві катехоламінам а-міметичні ефекти: звужує артеріоли і венули, підвищує системний артеріальний і центральний венозний тиск, розширює зіницю, але знижує внутрішньоочний тиск нормальних і глаукоматозних очей; скорочує гладенькі м’язи селезінки, матки. Адреналін пригнічує перистальтику кишечнику і розслаблює м’язи шлунка, збіль шуючи ІС-проникність мембран гладеньких м'язів цих органів (сц-ефект), але під вищує тонус м’язів пілоричного сфінктера, ілеоцекальної заслінки, сфінктера Одді і сфінктера сечового міхура (а,-ефекти).
Фармакокінетика. Дія адреналіну гідрохлориду при підшкірному введенні в дозі 1 мг (дорослому) триває до 15 хвилин; триваліші метаболічні ефекти адреналіну
спостерігаються до ЗО хв і більше. Показання до застосування. Усунення бронхосиазму, при алергійних реакціях не
гайного типу, у тому числі в комплексній терапії анафілактичного шоку, при інсуліновій гіпоглікемії, а також як місцевий гемостатик і засіб, що пролонгує інфільтра ційну анестезію.
34. Порівняльна характеристика адреноміметиків (норепінефрин /норадреналіну гідротартрат/, ефедрину гідрохлорид, фенілефрин /мезатон/, нафтизин, ксилометазолін, сальбутамол, фенотерол). Побічна дія.
1) Норадреналіну тартрат(норепинефрин) діє на а (, а1а2б1 адренорецепторп. При прийомі всередину в кров не всмоктується, тому що інактпвується в стінці кишечнику. При підшкірно му та внутрішньом’язовому введеннях всмоктування норадреналіну утруднене вна слідок звуження судин, тому вводять переважно внутрішньовенно крапельно, роз чинивши 1 мл ампульного розчину у 100-125 мл фізіологічного розчину. Головний ефект препарату - виражене, але короткочасне підвищення артеріального т и с к у посилення сили скорочення міокарда та підвищення ударного об’єму серця. Препа рат не впливає на тонус м’язів бронхів, не впливає на функцію ЦНС, у меншій мірі впливає на метаболізм.
Показання до застосування, колапс, шок, гіпотензія. Побічна дія\ тахікардія, можлива гіпертензія.
Наименование: Эфедрина гидрохлорид (Ephedrini hydrochloridum)
Фармакологическое действие:
Стимулирует альфа- и бета-ад ренорецепторы.
По периферическому симпатомиметическому действию эфедрин близок к адреналину. Вызывает сужение сосудов, повышение артериального давления, расширение бронхов, торможение перистальтики (волнообразных движений) кишечника, расширение зрачков, повышение содержания глюкозы в крови.
Сравнительно с адреналином эфедрин оказывает менее резкое, но значительно более продолжительное действие. В связи с большей стойкостью эфедрин эффективен при введении внутрь и удобен для применения при курсовом лечении (например, при аллергических заболеваниях).
В отличие от адреналина эфедрин оказывает специфическое стимулирующее влияние на центральную нервную систему. В этом отношении он близок к фенамину, однако последний действует значительно сильнее.
Показания к применению:
Применяют эфедрин для сужения сосудов и уменьшения воспалительных явлений при ринитах (воспалении слизистой оболочки носа), как средство для повышения артериального давления при оперативных вмешательствах (особенно при спинномозговой анестезии), при травмах, кровопотерях, инфекционных заболеваниях, гипотонической болезни (пониженном артериальном давлении) и др. Используется также (чаше в комбинации с другими средствами) при бронхиальной астме, а иногда при сенной лихорадке, Крапивнице, сывороточной болезни и других аллергических заболеваниях. Применяют также при миастении (мышечной слабости), нарколепсии (болезни центральной нервной системы), отравлениях снотворными и наркотиками, при энурезе (ночном недержании мочи). Действие при энурезе связано со стимулирующим влиянием на центральную нервную систему, в связи с чем сон становится менее глубоким и облегчается просыпание при появлении позывов на мочеиспускание.
Местно применяют раствор эфедрина как сосудосуживающее средство и для расширения зрачка (с диагностической целью в офтальмологической практике).
Препарат применяют также в кардиологии для лечения нарушений сердечного ритма.
Побочные действия:
Препарат обычно хорошо переносится. Иногда через 15-30 мин после приема внутрь отмечаются легкая дрожь, сердцебиение. Эти явления быстро проходят. Передозировка препарата может вызвать ряд токсических явлений: нервное возбуждение, бессонницу, расстройства кровообращения, дрожание конечностей, задержку мочи, потерю аппетита, рвоту, усиленное потоотделение, сыпь.