- •1.Об’єкт, предмет і завдання етнічної психології
- •2. Відмінності психологічної антропології від її попередниці “культура та особистість”.
- •3. Національні почуття як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •4. Напрями етнічної психології
- •6. Етнічна самосвідомість як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •7. Методологічні принципи етнічної психології
- •8. Етоетнологія як нова галузь психологічної антропології.
- •9. Етнічна (національна) ідентичність як головна характеристика етнічної (національної) самосвідомості.
- •10. Історія виникнення і становлення етнопсихології
- •11. Крос-культурна психологія як науковий напрям, та її фундатори.
- •12. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот.
- •13. Історія та етапи розвитку етнопсихології (від Античності до наших днів)
- •1) Стародавній світ: цікавила проблема етнічних відмінностей, їхній вплив на побут і культуру народів; намагалися аналізувати характер народів.
- •3) Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4) Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •14. Культурна психологія як окремий напрям етнічної психології
- •15. Соціально-історичний підхід до визначення поняття “етнос” (ю. В. Бромлей).
- •16. Зародження етнічної психології в контексті історії і філософіі
- •17. Індигенна психологія: культура і світ більшості.
- •18. Природничо-біологічний підхід до визначення поняття “етнос” (л. М. Гумільов).
- •19. Погляди давньогрецьких вчених на відмінності між народами
- •20. Сучасна західна етнопсихологія.
- •21. Конструктивістський підхід до визначення поняття “етнос” або теорія соціальних конструкцій (е. Геллнер, б. Андерсон, в. О. Тішков).
- •22. Географічний (ландшафтний) принцип поясненні міжетнічних відмінностей.
- •23. Етнопсихологічні ідеї в Україні у хvііі столітті.
- •24. Теорія соціальної ідентичності або соціальної категоризації (диференціації) (г. Теджфел та Дж. Тернер);
- •25. “Дух народу” в працях французького вченого ш. Монтеск’є.
- •27. Інформаційна концепція до визначення поняття “етнос” (с.О.Арутюнов, м.М.Чебоксаров, м.Гібшманнова, і.Ржегак)
- •28. Думки д. Юма щодо національного характеру
- •29. Становлення етнопсихології в Росії та Україні. (Дореволюційний період).
- •30. Поняття етнічної свідомості та етнічної самосвідомості.
- •31. Залежність психічних компонентів від клімату і ландшафтів у працях німецького представника епохи Просвітництва й.Г.Гердера
- •32. Г. Г. Шпет як вітчизняний фундатор етнічної психології.
- •33. Етнічна ідентичність особистості.
- •34. Специфіка і розвиток національного характеру у працях Гегеля
- •35. Розвиток етнопсихології в Західних регіонах України кінця хіх – першої половини хх століття.
- •36. Трансформація етнічної ідентичності та її типи.
- •37. Становлення психології народів як науки в хіх столітті.
- •38. Крос-культурні дослідження в 30-х роках хх ст. (л. С. Виготський, о. Р. Лурія).
- •39. Компоненти етнічної ідентичності.
- •40. Моріц Лацарус та Герман Штайнталь як фундатори психології народів.
- •41. Значення праць учених діаспори для розвитку етнопсихології в Україні
- •42. Етапи становлення етнічної ідентичності
- •43. “Продукти” народного духу – мова, міфи, звичаї як джерела пізнання етнопсихології у працях в. Вундта.
- •44. Відродження сучасної вітчизняної психології.
- •45. Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності.
- •46. Погляди Густава Ле Бона щодо залежності історії народу, його цивілізації від душевного устрою історичних рас.
- •47. Співвідношення психології й культури.
- •48. Маргінальна етнічна ідентичність.
- •49. Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань
- •50. Психічні процеси і культура.
- •51. Поняття етнічного стереотипу.
- •52. Класифікація методів, які використовуються в етнічній психології.
- •53. Функції етнічної культури.
- •54. Основні характеристики або виміри стереотипу.
- •56. Суб’єктивна культура як предмет дослідження етнопсихології.
- •57. Етноцентризм як соціально-психологічний феномен.
- •58. Діагностичні та експериментальні методи.
- •59. Культурні синдроми (г. Тріандіс).
- •60. Природа міжетнічних конфліктів.
- •61. Біографічні та праксиметричні методи.
- •62. Етнометрія як напрям етносоціальних досліджень.
- •63. Визначення і класифікація міжетнічних конфліктів.
- •64. Експеримент як метод дослідження.
- •65. Основні підходи до вивчення культур.
- •66. Психологічні детермінанти міжетнічних конфліктів.
- •67. Етнографічні аспекти вивчення етнічних особливостей особистості.
- •68. Культурний релятивізм у концепції л. Леві-Брюля про якісні відмінності ментальності первісної і сучасної людини.
- •69. Мотиваційні теорії конфлікту
- •70. Становлення психології народів як науки у хіх столітті.
- •71. Культурний універсалізм у концепції етнологічного структуралізму к. Леві-Строса.
- •72. Теорія реального конфлікту (ситуативні змінні).
- •73. Психологічна антропологія як напрям етнічної психології в сша.
- •74. “Нормальність” і членство у своїй культурі.
- •75. Теорія соціальної ідентичності (когнітивістський напрям).
- •76. Франц Боас – фундатор сучасної американської психологічної антропології.
- •77. Особливості культурно-специфічних психічних розладів.
- •78. Культурні синдроми (г. Гофстеде).
- •79. Науковий напрям “Культура й особистість”.
- •80. Регулятивні механізми культури.
- •81. Культурні синдроми (ф. Тромпенаарс, е. Голл).
- •82. М. Мід та р. Бенедикт як фундатори школи “культура та особистість”, її основні особливості.
- •83. Ознаки і типи етнічних спільнот.
- •84. Модальність міжетнічних конфліктів.
- •85. А. Кардинер та р. Лінтон та їхні поняття “базової” та “модальної” особистості.
- •86. Психологічна структура нації (етнічної спільноти).
- •87. Способи вирішення міжетнічних конфліктів.
- •88. Погляди Дж. Хонігмана та ф. Хсю на предмет і задачі психологічної антропології.
- •89. Складові елементи психічного складу етнічної спільноти.
- •90. Етнопсихологічні проблеми дослідження особистості.
10. Історія виникнення і становлення етнопсихології
Виокремлюють чотири етапи становлення та розвитку етнопсихології:
Перший етап (донауковий) включає праці, починаючи від епохи Античності і до середини XIX ст.
Другий етап (описовий) тривав приблизно з середини XIX ст. до початку XX ст. Його визначають провідні ідеї фундаторів психології народів Лацаруса, Штайнталя, Вундта, Лебона тощо.
Третій етап (впровадження наукових експериментальних методів) у етнічній психології розпочався дослідженнями англійського етнопсихолога У. X. Р. Ріверса (1864—-1922), який в крос-куль- турному дослідженні вивчення сприймання порівняв реакції на ілюзії Мюллера—Лаєра і горизонтально-вертикальну ілюзію у групах із Англії, Індії та Нової Гвінеї. 1925 р. у США вперше було опубліковано соціально-психологічний тест на виявлення етнічної упередженості (шкала Богардуса). Це дало змогу в подальшому перейти від описових характеристик народів до кількісних вимірювань. У 30-х роках XX ст. у США утворився перший науковий напрям етнічної психології “Культура і особистість”. У Радянському Союзі створення наукових засад започатковано 1936 р., коли О. Р. Лурія під керівництвом Л. С. Виготського провів в Узбекистані перші польові дослідження з використанням експериментальних методик. Результати цього дослідження опубліковано лише 1974 р. Цей етап на теренах колишнього Союзу супроводжувався суворою забороною на дослідження з етнічної психології (1937—1958).
Четвертий етап (становлення етнічної психології як науки) розпочинається на Заході з 1946 р. і триває до теперішнього часу. Цього періоду зростає кількість публікацій, в яких докладно описано результати експериментальних досліджень з крос-культурної та етнічної психології, що стало підгрунтям для створення численних наукових теорій.
11. Крос-культурна психологія як науковий напрям, та її фундатори.
На думку Р.Шведера, крос-культурна психологія:
базується на засадах загальної психології.
охоплюють широке коло феноменів, пов’язаних з людською поведінкою: від психічних пізнавальних процесів до мови, від виховання дітей до психопатології.
історично перша школа, яка розробляла питання психології і культури.
Виникненню напрямку сприяли крос-культурні дослідження перцептивних процесів, проведені під керівництвом англійського вченого У. Х. Р. Ріверса.
На думку Д. Мацумото, крос-культурний підхід відрізняється від традиційного або профільованого не об’єктом інтересу, а перевіркою браку знань, вивчаючи те, чи є психологічні знання універсальними, чи можна розповсюдити їх представниками різних культур.
Крос-культурна психологія протистояла тенденціям етноцентризму (розуміння інших культур виключно крізь призму власної) дослідників, акценту на розрізнення культур (фактично – “дефіцитів”, нестачі тих чи інших показників, їх недорозвинутість у представників іншої культури), нерідко “расової” інтерпретації результатів. Окрім цього, дослідження нерідко були суто дескриптивними (описовими), не вистачало серйозних теорій тощо.
Фундатори: Р. Болтон, К. С. Маєрс, У. Мак-Дуґалл, С. Міхельсон, М. Сіґалл.
Теми досліджень напрямку охоплює широке коло феноменів, пов’язаних з людською поведінкою – від пізнавальних процесів до мови, від виховання дітей до психопатології тощо.
До засадничих принципів і настановлень можна віднести дослідження подібності й відмінності психологічних змінних у кількох культурах і етнічних спільнотах.
Мета і завдання: створення всеосяжної універсальної психології; зіставлення двох або кількох культур з метою пояснення міжкультурних відмінностей або міжкультурної подібності.