- •1.Об’єкт, предмет і завдання етнічної психології
- •2. Відмінності психологічної антропології від її попередниці “культура та особистість”.
- •3. Національні почуття як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •4. Напрями етнічної психології
- •6. Етнічна самосвідомість як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •7. Методологічні принципи етнічної психології
- •8. Етоетнологія як нова галузь психологічної антропології.
- •9. Етнічна (національна) ідентичність як головна характеристика етнічної (національної) самосвідомості.
- •10. Історія виникнення і становлення етнопсихології
- •11. Крос-культурна психологія як науковий напрям, та її фундатори.
- •12. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот.
- •13. Історія та етапи розвитку етнопсихології (від Античності до наших днів)
- •1) Стародавній світ: цікавила проблема етнічних відмінностей, їхній вплив на побут і культуру народів; намагалися аналізувати характер народів.
- •3) Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4) Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •14. Культурна психологія як окремий напрям етнічної психології
- •15. Соціально-історичний підхід до визначення поняття “етнос” (ю. В. Бромлей).
- •16. Зародження етнічної психології в контексті історії і філософіі
- •17. Індигенна психологія: культура і світ більшості.
- •18. Природничо-біологічний підхід до визначення поняття “етнос” (л. М. Гумільов).
- •19. Погляди давньогрецьких вчених на відмінності між народами
- •20. Сучасна західна етнопсихологія.
- •21. Конструктивістський підхід до визначення поняття “етнос” або теорія соціальних конструкцій (е. Геллнер, б. Андерсон, в. О. Тішков).
- •22. Географічний (ландшафтний) принцип поясненні міжетнічних відмінностей.
- •23. Етнопсихологічні ідеї в Україні у хvііі столітті.
- •24. Теорія соціальної ідентичності або соціальної категоризації (диференціації) (г. Теджфел та Дж. Тернер);
- •25. “Дух народу” в працях французького вченого ш. Монтеск’є.
- •27. Інформаційна концепція до визначення поняття “етнос” (с.О.Арутюнов, м.М.Чебоксаров, м.Гібшманнова, і.Ржегак)
- •28. Думки д. Юма щодо національного характеру
- •29. Становлення етнопсихології в Росії та Україні. (Дореволюційний період).
- •30. Поняття етнічної свідомості та етнічної самосвідомості.
- •31. Залежність психічних компонентів від клімату і ландшафтів у працях німецького представника епохи Просвітництва й.Г.Гердера
- •32. Г. Г. Шпет як вітчизняний фундатор етнічної психології.
- •33. Етнічна ідентичність особистості.
- •34. Специфіка і розвиток національного характеру у працях Гегеля
- •35. Розвиток етнопсихології в Західних регіонах України кінця хіх – першої половини хх століття.
- •36. Трансформація етнічної ідентичності та її типи.
- •37. Становлення психології народів як науки в хіх столітті.
- •38. Крос-культурні дослідження в 30-х роках хх ст. (л. С. Виготський, о. Р. Лурія).
- •39. Компоненти етнічної ідентичності.
- •40. Моріц Лацарус та Герман Штайнталь як фундатори психології народів.
- •41. Значення праць учених діаспори для розвитку етнопсихології в Україні
- •42. Етапи становлення етнічної ідентичності
- •43. “Продукти” народного духу – мова, міфи, звичаї як джерела пізнання етнопсихології у працях в. Вундта.
- •44. Відродження сучасної вітчизняної психології.
- •45. Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності.
- •46. Погляди Густава Ле Бона щодо залежності історії народу, його цивілізації від душевного устрою історичних рас.
- •47. Співвідношення психології й культури.
- •48. Маргінальна етнічна ідентичність.
- •49. Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань
- •50. Психічні процеси і культура.
- •51. Поняття етнічного стереотипу.
- •52. Класифікація методів, які використовуються в етнічній психології.
- •53. Функції етнічної культури.
- •54. Основні характеристики або виміри стереотипу.
- •56. Суб’єктивна культура як предмет дослідження етнопсихології.
- •57. Етноцентризм як соціально-психологічний феномен.
- •58. Діагностичні та експериментальні методи.
- •59. Культурні синдроми (г. Тріандіс).
- •60. Природа міжетнічних конфліктів.
- •61. Біографічні та праксиметричні методи.
- •62. Етнометрія як напрям етносоціальних досліджень.
- •63. Визначення і класифікація міжетнічних конфліктів.
- •64. Експеримент як метод дослідження.
- •65. Основні підходи до вивчення культур.
- •66. Психологічні детермінанти міжетнічних конфліктів.
- •67. Етнографічні аспекти вивчення етнічних особливостей особистості.
- •68. Культурний релятивізм у концепції л. Леві-Брюля про якісні відмінності ментальності первісної і сучасної людини.
- •69. Мотиваційні теорії конфлікту
- •70. Становлення психології народів як науки у хіх столітті.
- •71. Культурний універсалізм у концепції етнологічного структуралізму к. Леві-Строса.
- •72. Теорія реального конфлікту (ситуативні змінні).
- •73. Психологічна антропологія як напрям етнічної психології в сша.
- •74. “Нормальність” і членство у своїй культурі.
- •75. Теорія соціальної ідентичності (когнітивістський напрям).
- •76. Франц Боас – фундатор сучасної американської психологічної антропології.
- •77. Особливості культурно-специфічних психічних розладів.
- •78. Культурні синдроми (г. Гофстеде).
- •79. Науковий напрям “Культура й особистість”.
- •80. Регулятивні механізми культури.
- •81. Культурні синдроми (ф. Тромпенаарс, е. Голл).
- •82. М. Мід та р. Бенедикт як фундатори школи “культура та особистість”, її основні особливості.
- •83. Ознаки і типи етнічних спільнот.
- •84. Модальність міжетнічних конфліктів.
- •85. А. Кардинер та р. Лінтон та їхні поняття “базової” та “модальної” особистості.
- •86. Психологічна структура нації (етнічної спільноти).
- •87. Способи вирішення міжетнічних конфліктів.
- •88. Погляди Дж. Хонігмана та ф. Хсю на предмет і задачі психологічної антропології.
- •89. Складові елементи психічного складу етнічної спільноти.
- •90. Етнопсихологічні проблеми дослідження особистості.
83. Ознаки і типи етнічних спільнот.
Етн-на.сп-та- спільність людей, яка грунтується таких видах соц.звязків: спільність походження, території, мови; спільність має самоназву,набула певної єдності матеріальної, духовної культури.
Ознаки:
1)спільність мови. важлива, але необов’язкова,однією мовою можуть спілкуватися кілька різних народів, існують народи, представники яких розмовл. двома мовами, у багатьох широко розселених народів відмінності у мові такі, що вони не розуміють одне одного. Мова – не лише база, а й наслідок формування спільнот+засіб спілкування і розвитку форм їхньої духовної культури.
2)спільність території. жоден народ не міг би утворитися без територіального спілкування всіх його частин між собою,на теперішній час майже не залишилося територій з однонаціональним населенням.
3)спільність походження. однаковий антропологічний тип. Токарев зазначає, що спільність походження “була, безперечно, одним із важливих компонентів етнічної спільноти на ранніх стадіях розвитку людства, за общинно-родового суспільства”. Але “для сучасних нам етнічних спільнот єдність походження лише в поодиноких випадках має якесь значення”.
4)політична єдність. необов’язкова, але важлива (пр: утворення нових латиноамериканських націй у межах окремих республік).
Вирізняють спільності:
*економчні,культурні. дуже невиразні форми, часто між сусідніми народами немає визначеної межі.
*спільність релігії. в більшості випадків світові релігії поширені незалежно від етнічних, мовних та інших кордонів.
*спільність психічного складу. є наслідком формув. етн.спільн. найбільший вплив мають економічні умови, суспільний лад, зовнішні національні взаємовідносини. Певний вплив справляють і географічні умови. Природне середовище накладає свій відбиток через виробничі умови+географічне середовище.
Поряд з найсуттєвішими ознаками етнічної спільноти часто спостерігають випадкові, але очевидні для групи відмітні ознаки (носіння одягу, мовленнєві особливості тощо). + шипболет.
Рід може існувати лише в органічному зв’язку з іншими. Найважливіша особливість – екзогамія. Його засновано на кровноспоріднених зв’язках, і він є чистиною племені, частиною соціального організму й належить не до етнічних, а до шлюбно-сімейних соціальних груп.
Типи етнічних спільнот:
Етнічні спільноти общинно-родового ладу — племена — охоплюють всю групу людей, що проживають на певній території).
Етнічна спільнота рабовласницького ладу — демос — охоплює іільки вільне населення певної країни, за винятком рабів.
Етнічна спільнота ранньофеодального ладу — народність — охоплює все населення, не обов’язково включно з панівним класом феодалів.
Етнічна спільнота пізньофеодального, капіталістичного й соціалістичного ладу — нації — охоплює всі верстви населення певної території.
Термін “нація” впроваджено до широкого обігу Великою французькою революцією. Саме слово, яке вживалося ще в Середніх віках і в латинській мові означало “народ. Нації, що виникали в Західній Європі, явно протиставляли себе попереднім “феодальним” народам — важливим кроком було визнання всіх громадян рівноправними й, у деяких аспектах, потенційно однаковими
