77. Особливості культурно-специфічних психічних розладів.

Культурні фактори, що впливають на психічне здоров'я та клінічне оформлення психічних і поведінкових розладів, умовно поділяють на дві групи: соціокультуральні і етнокультуральні. До соціокультуральних факторів відносять соціально-політичні, соціально-економічні, культуральні та мікросоціальні умови, в яких проживає населення, тобто особливості історичної ситуації. Вплив цих факторів простежується як на індивідуально-особистісному, так і на популяційному рівні. При цьому популяції можуть бути як етнічно однорідними, так і етнічно різнорідними. До етнокультуральних чинників відносять: особливості національної ментальності, релігійних переконань, традицій, звичаїв, міфології. Встановлена зворотна залежність між тяжкістю психічного розладу і внеском у його розвиток культуральних факторів. Так, Міжнародне Пілотажне Дослідження Шизофрении, проведене в 1986 році, виявило, що великі психози (шизофренія, маніакально-депресивний психоз) діагностуються практично з однаковою частотою в різних суспільствах. Водночас, поширеність і захворюваність непсихотическими психічними розладами, наркогенна патологією та олігофренія виявляє чіткий зв'язок з социокультуральними особливостями. В даний час в культурантропологии прийнято виділяти культуру, засновану на почутті провини і культуру, засновану на почутті сорому, при яких використовуються різні психологічні механізми захисту, які б виконання соціального контролю за нормативним поведінкою людини (І.С. Кон, 1979). А.Г.Асмолов (1990) виділив соціотіпіческое поведінку особистості, тобто поведінка, яка, висловлюючи «типові програми даної культури» і регулюючи поведінку в стандартних для даної спільності ситуаціях, звільняє людину від прийняття індивідуальних рішень. Серед регуляторів соціальної поведінки велику роль відіграють моральні норми, тобто системи уявлень про правильне і неправильне поведінці, що санкціонують виконання одних дій і лімітуючі виконання інших. У різних культурах психологічні механізми, використовувані для соціального контролю за поведінкою різні. Особливу увагу соціальні психологи звертають на значимість у конкретних культурах почуттів страху, сорому і провини.

78. Культурні синдроми (г. Гофстеде).

Учений виявив надзвичайно важливі особливості у поведінці та позиціях співробітників і менеджерів різних країн, які працюють у мультинаціональних корпораціях, що не змінюються з часом.

Культура (за Гофстеде) – колективна ментальна запрограмованість, частина передбачуваності нашого сприйняття світу, спільна з іншими представниками нашої нації, регіону чи групи, що відрізняє нас від представників інших націй, регіонів чи група.

Г. Гофстеде стверджував - основі національної культури можна пояснити відмінності щодо цінностей і позицій у робочій обстановці більше, ніж на основі зайнятого становища в організації, професії, віку або статі.

Підсумовуючи найважливіші особливості, вчений визначив чотири виміри - фактори національної культури, що базуються на цінностях культур Заходу та визначають, на його думку, способи структурування та управління організаціями

 Дистанція влади - готовність позитивно сприймати нерівність у розподілі влади і статусу в групі, організації чи суспільстві

 Уникнення невпевненості- готовність приймати нестабільність життєвих і виробничих умов, з одного боку, і потреба в захисті від непередбачуваних обставин, - з іншого

 Чоловіче / жіноче начало - баланс між так званими "чоловічими цінностями", такими як гроші, власність і успіх, і "жіночими цінностями" - якість життя, турбота про слабших

 Індивідуалізм / колективізм- баланс між "я" та "ми", межа, до котрої кожна особа готова відмовитися від особистих потреб або прав на користь групи, організації чи суспільства, куди вона належить.