- •1.Об’єкт, предмет і завдання етнічної психології
- •2. Відмінності психологічної антропології від її попередниці “культура та особистість”.
- •3. Національні почуття як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •4. Напрями етнічної психології
- •6. Етнічна самосвідомість як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •7. Методологічні принципи етнічної психології
- •8. Етоетнологія як нова галузь психологічної антропології.
- •9. Етнічна (національна) ідентичність як головна характеристика етнічної (національної) самосвідомості.
- •10. Історія виникнення і становлення етнопсихології
- •11. Крос-культурна психологія як науковий напрям, та її фундатори.
- •12. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот.
- •13. Історія та етапи розвитку етнопсихології (від Античності до наших днів)
- •1) Стародавній світ: цікавила проблема етнічних відмінностей, їхній вплив на побут і культуру народів; намагалися аналізувати характер народів.
- •3) Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4) Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •14. Культурна психологія як окремий напрям етнічної психології
- •15. Соціально-історичний підхід до визначення поняття “етнос” (ю. В. Бромлей).
- •16. Зародження етнічної психології в контексті історії і філософіі
- •17. Індигенна психологія: культура і світ більшості.
- •18. Природничо-біологічний підхід до визначення поняття “етнос” (л. М. Гумільов).
- •19. Погляди давньогрецьких вчених на відмінності між народами
- •20. Сучасна західна етнопсихологія.
- •21. Конструктивістський підхід до визначення поняття “етнос” або теорія соціальних конструкцій (е. Геллнер, б. Андерсон, в. О. Тішков).
- •22. Географічний (ландшафтний) принцип поясненні міжетнічних відмінностей.
- •23. Етнопсихологічні ідеї в Україні у хvііі столітті.
- •24. Теорія соціальної ідентичності або соціальної категоризації (диференціації) (г. Теджфел та Дж. Тернер);
- •25. “Дух народу” в працях французького вченого ш. Монтеск’є.
- •27. Інформаційна концепція до визначення поняття “етнос” (с.О.Арутюнов, м.М.Чебоксаров, м.Гібшманнова, і.Ржегак)
- •28. Думки д. Юма щодо національного характеру
- •29. Становлення етнопсихології в Росії та Україні. (Дореволюційний період).
- •30. Поняття етнічної свідомості та етнічної самосвідомості.
- •31. Залежність психічних компонентів від клімату і ландшафтів у працях німецького представника епохи Просвітництва й.Г.Гердера
- •32. Г. Г. Шпет як вітчизняний фундатор етнічної психології.
- •33. Етнічна ідентичність особистості.
- •34. Специфіка і розвиток національного характеру у працях Гегеля
- •35. Розвиток етнопсихології в Західних регіонах України кінця хіх – першої половини хх століття.
- •36. Трансформація етнічної ідентичності та її типи.
- •37. Становлення психології народів як науки в хіх столітті.
- •38. Крос-культурні дослідження в 30-х роках хх ст. (л. С. Виготський, о. Р. Лурія).
- •39. Компоненти етнічної ідентичності.
- •40. Моріц Лацарус та Герман Штайнталь як фундатори психології народів.
- •41. Значення праць учених діаспори для розвитку етнопсихології в Україні
- •42. Етапи становлення етнічної ідентичності
- •43. “Продукти” народного духу – мова, міфи, звичаї як джерела пізнання етнопсихології у працях в. Вундта.
- •44. Відродження сучасної вітчизняної психології.
- •45. Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності.
- •46. Погляди Густава Ле Бона щодо залежності історії народу, його цивілізації від душевного устрою історичних рас.
- •47. Співвідношення психології й культури.
- •48. Маргінальна етнічна ідентичність.
- •49. Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань
- •50. Психічні процеси і культура.
- •51. Поняття етнічного стереотипу.
- •52. Класифікація методів, які використовуються в етнічній психології.
- •53. Функції етнічної культури.
- •54. Основні характеристики або виміри стереотипу.
- •56. Суб’єктивна культура як предмет дослідження етнопсихології.
- •57. Етноцентризм як соціально-психологічний феномен.
- •58. Діагностичні та експериментальні методи.
- •59. Культурні синдроми (г. Тріандіс).
- •60. Природа міжетнічних конфліктів.
- •61. Біографічні та праксиметричні методи.
- •62. Етнометрія як напрям етносоціальних досліджень.
- •63. Визначення і класифікація міжетнічних конфліктів.
- •64. Експеримент як метод дослідження.
- •65. Основні підходи до вивчення культур.
- •66. Психологічні детермінанти міжетнічних конфліктів.
- •67. Етнографічні аспекти вивчення етнічних особливостей особистості.
- •68. Культурний релятивізм у концепції л. Леві-Брюля про якісні відмінності ментальності первісної і сучасної людини.
- •69. Мотиваційні теорії конфлікту
- •70. Становлення психології народів як науки у хіх столітті.
- •71. Культурний універсалізм у концепції етнологічного структуралізму к. Леві-Строса.
- •72. Теорія реального конфлікту (ситуативні змінні).
- •73. Психологічна антропологія як напрям етнічної психології в сша.
- •74. “Нормальність” і членство у своїй культурі.
- •75. Теорія соціальної ідентичності (когнітивістський напрям).
- •76. Франц Боас – фундатор сучасної американської психологічної антропології.
- •77. Особливості культурно-специфічних психічних розладів.
- •78. Культурні синдроми (г. Гофстеде).
- •79. Науковий напрям “Культура й особистість”.
- •80. Регулятивні механізми культури.
- •81. Культурні синдроми (ф. Тромпенаарс, е. Голл).
- •82. М. Мід та р. Бенедикт як фундатори школи “культура та особистість”, її основні особливості.
- •83. Ознаки і типи етнічних спільнот.
- •84. Модальність міжетнічних конфліктів.
- •85. А. Кардинер та р. Лінтон та їхні поняття “базової” та “модальної” особистості.
- •86. Психологічна структура нації (етнічної спільноти).
- •87. Способи вирішення міжетнічних конфліктів.
- •88. Погляди Дж. Хонігмана та ф. Хсю на предмет і задачі психологічної антропології.
- •89. Складові елементи психічного складу етнічної спільноти.
- •90. Етнопсихологічні проблеми дослідження особистості.
6. Етнічна самосвідомість як компонент структури психології етнічної спільноти.
До структуры психології етніч.спілтноти належать: 1)стійкі елементи, пов'язані зі спадковістю (характер, звички,псих.аспект звичаїв,традицій). 2) національні почуття (душевні стани, що зумовлені об'єктивною суспільною дійсністю, в якому відображ. ставлення людей до особливостей життя свого народу). 3) національна самосвідомість (в генетич. плані виникає пізніше ніж попередні).
Центральн. елемент «е.сам.» - етнічна самоідентифікація. *Вирост .«етн.сам.» має два аспекти: 1)ідеологічний (широкий зміст, на рівні суспільства, акцент на історії становлення та формування поняття «ми», виокремлення етапів, чинників, що впливали). 2)психологічний (вужчий, на рівні особи, акцент на питанні в якому віці починається процес формув. нац. самосів.). *Бромлей, Гнатенко. ці поняття (свід+самосвід.) не є частиною і цілим,мають різний зміст і форму. «е.сам.» - знання про свою етнічну спільноту, «е.св.» - знання про інші спільноти. суб’єктом «е.сам» може бути особа,спільнота, «е.св.»-етос. + для формування «е.сам» емоції більш важливі. *Левкович.Пайкова. одно порядкові, але не тотожні поняття. в життєдіяльн. етн.групи вони відображають єдність і відмінність етносу від інших. розчленувати їх можна лише, щоб детальніше вивчити. Вітчизняна літ-ра щодо поняття нац..самосв. то розглядалося як компонент етносу, то не вживалося як науковий термін. Мавродін (мова і нац..самосв.- чинники,що визначають поняття народність як етнічне), Кушнер (повернув до наукового вжитку,говорячи про неї як про етнічний визначник), Чебоксаров (називав серед чинників формування етнічних спільнот), Козлов (визначив за нею перше місце серед ознак етносу). 1966-67 в дискусії в журналі «Питання історії» було висловленно бажання включити нац..самосв. до ознак нації. Опоненти перечили, бо вважали її суб’єктивним відображенням у свідомості людини об’єкт. факту існування нації.
Усвід. особлив. інших етн.груп передбачає усвід. специфіки власної етн. гр. Самосв.- здатність етн.групи до самовідобр. Вона об’єктивується в системі нар.звичаїв, традицій, переказах, легендах. Відобр. особливостей власної етн.гр. здійснюється у формі побудови ряду суб’єктивних образів, що часто перешкодж. створенню об’єкт. уявлення про власну групу. Самосв. – безперечний компонент етнічної спільноти (без неї вона не буде існувати, можливо саме вона є рисою, що відрізняє ет.спільноти одна від одної).
Особливості етнічної самосвідомості: *формується в проц. соціалізації, спочатку не дуже виразна, її формування визначають стереотипи. *активна роль у формуванні належить інтелігенції, що підтримує розвиток рідної мови і літератури *Складовими компонентами є: уявлення членів етносу про спільність походження + своєрідне відображення об’єктивних властивостей етносу. *Зміст визначається уявлення про характерні риси свого і інших етносів. *Уявлення про дзеркальність відображення особливих рис є хибним: одні послаблюються, інші примножуються, а деякі взагалі не враховуються. *До структури вплетені також емоції, вважається, що саме національне почуття є найбільш вразливим і «тонким». *Може здійснювати вплив на чинники, які ії породжують (рухи за відродження рідної мови, за політико-територіально возз’єднання). *Головні компоненти: усвідомлення належності, етноцентризм, етнічні стереотипи, симпатії та антипатії. *Тісно пов’язана з самоназвою(етнонім, топоніми) *Нац. самосів. і етнічна самосів. – тотожні поняття, якщо говорити про усвідомлення свої належності в моноетнічному середовищі. В іншому разі нац..самосв.форм. в оболонці етнічн., але виходит за її межі через свій зміст.
