60. Природа міжетнічних конфліктів.

Незалежно від походження, «віку», масштабів, соціальної ваги, напруження всі етнонаціональні конфлікти мають одну загальну природу. Їх глибинне коріння - це порушення прав тієї чи іншої нації або етнічної групи, порушення справедливості та рівноправності в міжнаціональних стосунках

Міжетнічні конфлікти не виникають зненацька, а визрівають протягом тривалого часу. Для виникнення етноконфлікту необхідна наявність трьох факторів. ♪ Перший пов'язаний з рівнем національної самосвідомості, який може бути адекватним, заниженим і завищеним. Два останніх рівні і сприяють появі етноцентристських прагнень. ♪ Другий фактор - наявність у суспільстві «критичної» маси проблем, що роблять тиск на всі сторони національного буття. ♪ Третій фактор - наявність політичних сил, здатних використовувати в боротьбі за владу два перших фактори.

Існують декілька теорій, що пояснюють причини етноконфліктів: Відповідно до  соціологічного підходу причини конфліктів пояснюються через аналіз етнічних параметрів основних соціальних угруповань(класи, верстви) - Одна етнічна група узурпує різні привілеї за рахунок інших груп, займає верхні поверхи соціально-класової піраміди.

 За соціально-економічним підходом етноконфлікти провокуються погіршенням соціально-економічної ситуації: через нерівномірний розвиток регіонів, нерівномірну модернізацію «ядра» і етнонаціональної периферії в багатонаціональній, полі етнічній державі. Усвідомлення економічної нерівності як колективного етнонаціонального пригнічення стає причиною формування і прояву етнонаціональної солідарності в боротьбі за рівноправність.

Конфліктну ситуацію викликає також незадоволення встановленням контролю однієї етнічної групи над економічним посередництвом, особливо торгівлею. Значне місце в поясненні причин етнонаціональних конфліктів належить  політологічному підходу.

61. Біографічні та праксиметричні методи.

Вивчення продуктів діяльності (праксематичний метод) - це метод психологічного дослідження, спрямований на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини.

Метод являє собою систему дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності людини.

За ознакою предмета пізнання виділяється три дослідницькі та аналітичні процедури цього методу.

1) аналіз особистих документів — листів, фотографій, щоденників тощо, якісно-кількісний аналіз яких дає цінний матеріал для психодіагностики, дослідження життєвого шляху особистості, характеристик діяльнісних актів людини та ін.;

2) аналіз офіційних матеріалів гру пової, колективної та масової комунікації — записи розмов, дискусій, розпорядження, радіо- і телепередачі, реклама, тощо; цей тип дослідницьких та аналітичних процедур застосовується, як правило, для вивчення соціальних процесів, явищ та їх проекцій на індивідуальне буття особистості;

3) аналіз продуктів діяльності — система процедур, спрямованих на дослідження та тлумачення змістових результатів діяльності людини — творчих, професійних, поведінкових, суспільних, самоорієнтованих тощо.

Застосовуючи цей метод, дослідник має справу не з конкретною людиною, а з матеріальними продуктами її попередньої діяльності. їх аналіз дає підстави ретроспективно встановити особливості психічної діяльності людини, наявність у неї певних навичок, умінь і знань про процес діяльності тощо. Для одержання правильних висновків треба дізнатися, є цей продукт типовим результатом діяльності людини чи створений випадково, в яких умовах відбувалася діяльність і т. ін.

У психології біографічний метод — це система засобів дослідження, діагностики, корекції та проектування життєвого шляху людини.

Застосування біографічного методу передбачає отримання різнорідної об'єктивної інформації, для чого використовуються різні форми автобіографічної методики: опитування, інтерв'ю, тести. Також необхідним є аналіз свідчень очевидців, дані отримуються під час бесіди та опитувань близьких людей, під час первинного аналізу спогадів сучасників. Також використовуються модифікації методу вивчення продуктів діяльності, коли проводиться контент-аналіз щоденників та листів, здійснюється побудова кривих продуктивності і діаграм життєвих вимірів активності особистості.

Основним інструментом пізнання в даному методі виступає автобіографія. Автобіографії поділяються на спонтанні (копи ініціатива перегляду свого життя належить самій особистості) та провоковані(коли особистість спонукають розповідати про себе за визначеним планом).