- •1.Об’єкт, предмет і завдання етнічної психології
- •2. Відмінності психологічної антропології від її попередниці “культура та особистість”.
- •3. Національні почуття як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •4. Напрями етнічної психології
- •6. Етнічна самосвідомість як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •7. Методологічні принципи етнічної психології
- •8. Етоетнологія як нова галузь психологічної антропології.
- •9. Етнічна (національна) ідентичність як головна характеристика етнічної (національної) самосвідомості.
- •10. Історія виникнення і становлення етнопсихології
- •11. Крос-культурна психологія як науковий напрям, та її фундатори.
- •12. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот.
- •13. Історія та етапи розвитку етнопсихології (від Античності до наших днів)
- •1) Стародавній світ: цікавила проблема етнічних відмінностей, їхній вплив на побут і культуру народів; намагалися аналізувати характер народів.
- •3) Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4) Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •14. Культурна психологія як окремий напрям етнічної психології
- •15. Соціально-історичний підхід до визначення поняття “етнос” (ю. В. Бромлей).
- •16. Зародження етнічної психології в контексті історії і філософіі
- •17. Індигенна психологія: культура і світ більшості.
- •18. Природничо-біологічний підхід до визначення поняття “етнос” (л. М. Гумільов).
- •19. Погляди давньогрецьких вчених на відмінності між народами
- •20. Сучасна західна етнопсихологія.
- •21. Конструктивістський підхід до визначення поняття “етнос” або теорія соціальних конструкцій (е. Геллнер, б. Андерсон, в. О. Тішков).
- •22. Географічний (ландшафтний) принцип поясненні міжетнічних відмінностей.
- •23. Етнопсихологічні ідеї в Україні у хvііі столітті.
- •24. Теорія соціальної ідентичності або соціальної категоризації (диференціації) (г. Теджфел та Дж. Тернер);
- •25. “Дух народу” в працях французького вченого ш. Монтеск’є.
- •27. Інформаційна концепція до визначення поняття “етнос” (с.О.Арутюнов, м.М.Чебоксаров, м.Гібшманнова, і.Ржегак)
- •28. Думки д. Юма щодо національного характеру
- •29. Становлення етнопсихології в Росії та Україні. (Дореволюційний період).
- •30. Поняття етнічної свідомості та етнічної самосвідомості.
- •31. Залежність психічних компонентів від клімату і ландшафтів у працях німецького представника епохи Просвітництва й.Г.Гердера
- •32. Г. Г. Шпет як вітчизняний фундатор етнічної психології.
- •33. Етнічна ідентичність особистості.
- •34. Специфіка і розвиток національного характеру у працях Гегеля
- •35. Розвиток етнопсихології в Західних регіонах України кінця хіх – першої половини хх століття.
- •36. Трансформація етнічної ідентичності та її типи.
- •37. Становлення психології народів як науки в хіх столітті.
- •38. Крос-культурні дослідження в 30-х роках хх ст. (л. С. Виготський, о. Р. Лурія).
- •39. Компоненти етнічної ідентичності.
- •40. Моріц Лацарус та Герман Штайнталь як фундатори психології народів.
- •41. Значення праць учених діаспори для розвитку етнопсихології в Україні
- •42. Етапи становлення етнічної ідентичності
- •43. “Продукти” народного духу – мова, міфи, звичаї як джерела пізнання етнопсихології у працях в. Вундта.
- •44. Відродження сучасної вітчизняної психології.
- •45. Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності.
- •46. Погляди Густава Ле Бона щодо залежності історії народу, його цивілізації від душевного устрою історичних рас.
- •47. Співвідношення психології й культури.
- •48. Маргінальна етнічна ідентичність.
- •49. Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань
- •50. Психічні процеси і культура.
- •51. Поняття етнічного стереотипу.
- •52. Класифікація методів, які використовуються в етнічній психології.
- •53. Функції етнічної культури.
- •54. Основні характеристики або виміри стереотипу.
- •56. Суб’єктивна культура як предмет дослідження етнопсихології.
- •57. Етноцентризм як соціально-психологічний феномен.
- •58. Діагностичні та експериментальні методи.
- •59. Культурні синдроми (г. Тріандіс).
- •60. Природа міжетнічних конфліктів.
- •61. Біографічні та праксиметричні методи.
- •62. Етнометрія як напрям етносоціальних досліджень.
- •63. Визначення і класифікація міжетнічних конфліктів.
- •64. Експеримент як метод дослідження.
- •65. Основні підходи до вивчення культур.
- •66. Психологічні детермінанти міжетнічних конфліктів.
- •67. Етнографічні аспекти вивчення етнічних особливостей особистості.
- •68. Культурний релятивізм у концепції л. Леві-Брюля про якісні відмінності ментальності первісної і сучасної людини.
- •69. Мотиваційні теорії конфлікту
- •70. Становлення психології народів як науки у хіх столітті.
- •71. Культурний універсалізм у концепції етнологічного структуралізму к. Леві-Строса.
- •72. Теорія реального конфлікту (ситуативні змінні).
- •73. Психологічна антропологія як напрям етнічної психології в сша.
- •74. “Нормальність” і членство у своїй культурі.
- •75. Теорія соціальної ідентичності (когнітивістський напрям).
- •76. Франц Боас – фундатор сучасної американської психологічної антропології.
- •77. Особливості культурно-специфічних психічних розладів.
- •78. Культурні синдроми (г. Гофстеде).
- •79. Науковий напрям “Культура й особистість”.
- •80. Регулятивні механізми культури.
- •81. Культурні синдроми (ф. Тромпенаарс, е. Голл).
- •82. М. Мід та р. Бенедикт як фундатори школи “культура та особистість”, її основні особливості.
- •83. Ознаки і типи етнічних спільнот.
- •84. Модальність міжетнічних конфліктів.
- •85. А. Кардинер та р. Лінтон та їхні поняття “базової” та “модальної” особистості.
- •86. Психологічна структура нації (етнічної спільноти).
- •87. Способи вирішення міжетнічних конфліктів.
- •88. Погляди Дж. Хонігмана та ф. Хсю на предмет і задачі психологічної антропології.
- •89. Складові елементи психічного складу етнічної спільноти.
- •90. Етнопсихологічні проблеми дослідження особистості.
51. Поняття етнічного стереотипу.
Етнічний стереотип – спрощений, схематизований, емоційно забарвлений і надзвичайно стійкий образ етнічної групи, що стосується всіх її представників; схематизована програма поведінки, яка є типовою для представників етносу.
Термін “стереотип” виник у поліграфічному середовищі, де так називали набір усього рядка або сторінки. Уперше термін “стереотип” 1922 р. використав американський журналіст і соціолог У. Ліппман, аналізуючи вплив наявного знання про предмет на його сприйняття та оцінку під час контакту. За Ліппманом, стереотипи – це впорядковані, детерміновані культурою “картинки світу” в голові людини. Ліппман вважав, що стереотип необов’язково є хибним, може так трапитися, що він буде абсолютно правильним
Ліппман вирізнив дві важливі причини стереотипізації: перша – використання принципу ощадливості: люди прагнуть не реагувати щоразу по-новому на факти та явища, а розглядати їх за допомогою вже наявних категорій; друга причина – захист групових цінностей.
На поч. ХХ ст. вчені зосереджувалися на дослідженні негативно забарвлених упереджень, образів ворогів, представників національних меншин тощо. І. С. Кон стверджував, що проти будь-якої національної меншини, будь-якої групи, яка викликає упередження, завжди висувається те саме стандартне звинувачення – “ці люди” виявляють надто високий ступінь групової солідарності, вони завжди підтримують один одного, тому з ними треба бути обережним.
З 50-х років ХХ ст. набуває поширення гіпотеза О. Клайнберга щодо наявності в стереотипах певної частки істини, згідно з якою загальний обсяг істинних знань у стереотипі перевищує обсяг знань хибних. Зокрема, стереотипи можуть вміщувати елементи істини, але це відбувається найчастіше випадково. Пізніше цей погляд стає популярнішим. Зокрема, Г. Таджфел стереотипізацію розглядає вже як певну раціональну форму пізнання, як різновид універсального категоризації.
Дж. Кемпбелл вважає, що мірою істинності стереотипу є ступінь узгодженості автостереотипів і гетеростереотипів.
Автостереотипи – етноконсолідаційні уявлення членів етнічної групи про особистісні особливості власного етносу, його ментальність; роблять безпосередній внесок у формування позитивної етнічної ідентичності.
Гетеростереотипи – сукупність уявлень про риси та особливості інших етнічних груп. Гетеростереотипи можуть суттєво відрізнятися від власних уявлень іншого етносу про себе.
Незалежно від того, чи адекватними є стереотипи, чи ні, їх наявність причинно зумовлює реальні стосунки людей, що обумовлює важливість їх вивчення в будь-якому випадку.
52. Класифікація методів, які використовуються в етнічній психології.
Методи етнопсихологічних досліджень являють собою відносно однорідні прийоми й засоби вивчення національно-психологічних особливостей людей. Серед них можна виділити обсерваційні методи або метод спостереження, діагностичні, експериментальні, біографічні та праксиметричні методи.Спостереження - метод дослідження, що передбачає цілеспрямовану і систематичну фіксацію різних проявів національно-психологічних особливостей людей без втручання в процес їх життя і діяльності, взаємодії, спілкування і взаємин як усередині етнічної спільності, так і поза нею. Діагностичні та експериментальні:
Опитування- припускає одержання інформації із заздалегідь продуманої системи запитань. Форма опитування буває різною.
Усне опитування застосовується тоді, коли для дослідження важлива не тільки сама відповідь, але й реакція опитуваного (тон, поза, інтонація, жести й тощо).
Письмове - проводиться, як правило, у формі анкетування й дозволяє охопити велику кількість респондентів, що дуже важливо для етнопсихологічного дослідження.
Вільне і стандартизоване (без змін попередньо продуманої схеми.
Індивідуальне і групове,
очне (безпосередній контакт) і заочне (опосередкований).
Бесіда – припускає одержання інформації про досліджуваних національно-психологічних особливостей людей у ході безпосереднього спілкування як з ними самими, так і з їхнім соціальним оточенням. Повинна носити цілеспрямований хар-р, проводитися з різними категоріями людей.
Інтерв‘ю – метод, використовуваний з метою попереднього знайомства з національно-психологічними особливостями людей. Відбувається через взаємодію інтерв’юера з респондентом.
Тест характеризується тим, що припускає стандартизовану, жорстко регламентовану процедуру збору даних, їхню обробку й інтерпретацію. Існує три основних типи тестів.Це тести-опитувальники (матеріалом яких є набір заздалегідь відібраних і перевірених з погляду їх валідности й надійності тверджень), тести-завдання (припускають можливість визначення психологічних якостей людей не на базі того, що вони говорять (як у тестах-опитувальниках), а на підставі того, що і як вони роблять) і проективні тести (в основі яких лежить механізм проекції – здатність людини сприймати навколишні й різні ситуації крізь призму тих проблем, які хвилюють її саму, і приписувати іншим людям (проектувати) ті позитивні або негативні якості, які сам випробуваний може в собі усвідомлювати (а може й не усвідомлювати).
Метод вивчення етнічних стереотипів являє собою використання спеціальних методик, призначених для дослідження стійких ціннісних орієнтації, установок, уявлень (щирих або перекручених) про етнічні спільноти і психології їхніх представників.
Метод семантичного диференціалу – об’єктивний спосіб вимірювання етнічних відмінностей. Об’єкти дослідження оцінюються по ряду шкал, полюси яких задаються за доп. антонімів.
Біографічні та праксиметричні:
Біограф метод – полягає в виявленні ключових факторів формування індивіда, його життєвого шляху, особливостей соціалізації, а також у розумінні суб’єктивного боку суспільного життя та інтерпретації сусп. процесів та явищ. Метод базується на дослідженні особистих документів, у яких знаходять вираження особисте відношення до пережитих життєвих ситуацій
Контент-аналіз - метод аналізу й оцінки інформації (яка міститься в наукових джерелах, художній і мемуарній літературі, у різних документах, архівних матеріалах, відеозаписах, радіопередачах, інтерв‘ю тощо) шляхом виділення у формалізованому виді значеннєвих одиниць тексту й виміру частоти, обсягу згадування цих одиниць у вибірковій сукупності.
Регіональна картотека людських відносин – метод, який застосовується в основному закордонними дослідниками й полягає в узагальненні, класифікації й систематизації зберігання етнографічних і етнопсихологічних даних.
Експеримент — метод дослідження, у процесі якого спочатку спеціально створюються умови для вивчення тих або інших національно-психологічних особливостей, а потім спостерігаються й фіксуються результати їхнього впливу на різні боки життя, діяльності й повенку людей.
