51. Поняття етнічного стереотипу.

Етнічний стереотип – спрощений, схематизований, емоційно забарвлений і надзвичайно стійкий образ етнічної групи, що стосується всіх її представників; схематизована програма поведінки, яка є типовою для представників етносу.

Термін “стереотип” виник у поліграфічному середовищі, де так називали набір усього рядка або сторінки. Уперше термін “стереотип” 1922 р. використав американський журналіст і соціолог У. Ліппман, аналізуючи вплив наявного знання про предмет на його сприйняття та оцінку під час контакту. За Ліппманом, стереотипи – це впорядковані, детерміновані культурою “картинки світу” в голові людини. Ліппман вважав, що стереотип необов’язково є хибним, може так трапитися, що він буде абсолютно правильним

Ліппман вирізнив дві важливі причини стереотипізації: перша – використання принципу ощадливості: люди прагнуть не реагувати щоразу по-новому на факти та явища, а розглядати їх за допомогою вже наявних категорій; друга причина – захист групових цінностей.

На поч. ХХ ст. вчені зосереджувалися на дослідженні негативно забарвлених упереджень, образів ворогів, представників національних меншин тощо. І. С. Кон стверджував, що проти будь-якої національної меншини, будь-якої групи, яка викликає упередження, завжди висувається те саме стандартне звинувачення – “ці люди” виявляють надто високий ступінь групової солідарності, вони завжди підтримують один одного, тому з ними треба бути обережним.

З 50-х років ХХ ст. набуває поширення гіпотеза О. Клайнберга щодо наявності в стереотипах певної частки істини, згідно з якою загальний обсяг істинних знань у стереотипі перевищує обсяг знань хибних. Зокрема, стереотипи можуть вміщувати елементи істини, але це відбувається найчастіше випадково. Пізніше цей погляд стає популярнішим. Зокрема, Г. Таджфел стереотипізацію розглядає вже як певну раціональну форму пізнання, як різновид універсального категоризації.

Дж. Кемпбелл вважає, що мірою істинності стереотипу є ступінь узгодженості автостереотипів і гетеростереотипів.

Автостереотипи – етноконсолідаційні уявлення членів етнічної групи про особистісні особливості власного етносу, його ментальність; роблять безпосередній внесок у формування позитивної етнічної ідентичності.

Гетеростереотипи – сукупність уявлень про риси та особливості інших етнічних груп. Гетеростереотипи можуть суттєво відрізнятися від власних уявлень іншого етносу про себе.

Незалежно від того, чи адекватними є стереотипи, чи ні, їх наявність причинно зумовлює реальні стосунки людей, що обумовлює важливість їх вивчення в будь-якому випадку.

52. Класифікація методів, які використовуються в етнічній психології.

Методи етнопсихологічних досліджень являють собою відносно однорідні прийоми й засоби вивчення національно-психологічних особливостей людей. Серед них можна виділити обсерваційні методи або метод спостереження, діагностичні, експериментальні, біографічні та праксиметричні методи.Спостереження - метод дослідження, що передбачає цілеспрямовану і систематичну фіксацію різних проявів національно-психологічних особливостей людей без втручання в процес їх життя і діяльності, взаємодії, спілкування і взаємин як усередині етнічної спільності, так і поза нею. Діагностичні та експериментальні:

Опитування- припускає одержання інформації із заздалегідь продуманої системи запитань. Форма опитування буває різною.

Усне опитування застосовується тоді, коли для дослідження важлива не тільки сама відповідь, але й реакція опитуваного (тон, поза, інтонація, жести й тощо).

Письмове - проводиться, як правило, у формі анкетування й дозволяє охопити велику кількість респондентів, що дуже важливо для етнопсихологічного дослідження.

Вільне і стандартизоване (без змін попередньо продуманої схеми.

Індивідуальне і групове,

очне (безпосередній контакт) і заочне (опосередкований).

Бесіда – припускає одержання інформації про досліджуваних національно-психологічних особливостей людей у ході безпосереднього спілкування як з ними самими, так і з їхнім соціальним оточенням. Повинна носити цілеспрямований хар-р, проводитися з різними категоріями людей.

Інтерв‘ю – метод, використовуваний з метою попереднього знайомства з національно-психологічними особливостями людей. Відбувається через взаємодію інтерв’юера з респондентом.

Тест характеризується тим, що припускає стандартизовану, жорстко регламентовану процедуру збору даних, їхню обробку й інтерпретацію. Існує три основних типи тестів.Це тести-опитувальники (матеріалом яких є набір заздалегідь відібраних і перевірених з погляду їх валідности й надійності тверджень), тести-завдання (припускають можливість визначення психологічних якостей людей не на базі того, що вони говорять (як у тестах-опитувальниках), а на підставі того, що і як вони роблять) і проективні тести (в основі яких лежить механізм проекції – здатність людини сприймати навколишні й різні ситуації крізь призму тих проблем, які хвилюють її саму, і приписувати іншим людям (проектувати) ті позитивні або негативні якості, які сам випробуваний може в собі усвідомлювати (а може й не усвідомлювати).

Метод вивчення етнічних стереотипів являє собою використання спеціальних методик, призначених для дослідження стійких ціннісних орієнтації, установок, уявлень (щирих або перекручених) про етнічні спільноти і психології їхніх представників.

Метод семантичного диференціалу – об’єктивний спосіб вимірювання етнічних відмінностей. Об’єкти дослідження оцінюються по ряду шкал, полюси яких задаються за доп. антонімів.

Біографічні та праксиметричні:

Біограф метод – полягає в виявленні ключових факторів формування індивіда, його життєвого шляху, особливостей соціалізації, а також у розумінні суб’єктивного боку суспільного життя та інтерпретації сусп. процесів та явищ. Метод базується на дослідженні особистих документів, у яких знаходять вираження особисте відношення до пережитих життєвих ситуацій

Контент-аналіз - метод аналізу й оцінки інформації (яка міститься в наукових джерелах, художній і мемуарній літературі, у різних документах, архівних матеріалах, відеозаписах, радіопередачах, інтерв‘ю тощо) шляхом виділення у формалізованому виді значеннєвих одиниць тексту й виміру частоти, обсягу згадування цих одиниць у вибірковій сукупності.

Регіональна картотека людських відносин – метод, який застосовується в основному закордонними дослідниками й полягає в узагальненні, класифікації й систематизації зберігання етнографічних і етнопсихологічних даних.

Експеримент  — метод дослідження, у процесі якого спочатку спеціально створюються умови для вивчення тих або інших національно-психологічних особливостей, а потім спостерігаються й фіксуються результати їхнього впливу на різні боки життя, діяльності й повенку людей.