38. Крос-культурні дослідження в 30-х роках хх ст. (л. С. Виготський, о. Р. Лурія).

У 1931—1932 роках О. Р. Лурія під керівництвом Л. Виготського організував дві психологічні експедиції до Середньої Азії, щоб перевірити ідеї Виготського про культурно-історичну детермінацію вищих психічних процесів й про їх зміни впродовж історичного розвитку. Об’єктом дослідження були психічниі пізнавальні процеси неписьменних узбеків Середньої Азії. Саме серед них можна було спостерігати, як опанування грамотою, культурою впливає на формування психічних процесів.

Під час дослідження було підтверджено гіпотезу, згідно з якою зміни суспільно-історичного ладу, способу суспільного життя конкретної етнічної спільноти зумовлюють докорінну перебудову вищих психічних пізнавальних процесів, які мають водночас своєрідну специфіку.

О. Лурія та його колеги під ідейним керівництвом Л. Виготського досліджували у Середній Азії особливості сприймання та мислення в узбеків і киргизів. Перше дослідження стосувалося вивчення ілюзій сприймання.

Лурія пропонував випробовуваним картинки, які зумовлюють оптико-геометричні ілюзії. З’ясувалося, що пізнавальні процеси в неписьменних і письменних людей чітко відрізнялися за низкою критеріїв. Неписьменні люди, яким не доводилося до того розглядати фотокартки й креслення і які не звикли до зображення об’ємних предметів на площині аркуша паперу, не зазнають зорових ілюзій, як це спостерігається в освічених людей.

Друге дослідження стосувалося ідентифікації геометричних фігур і класифікації об’єктів.

Були отримані наступні результати:

1. Абстрактні геометричні фігури сприймалися як конкретні предмети; через це спростовувалися загальні закони сприймання, запропоновані гештальтпсихологами;

2. Класифікація відбувалася також за подібністю дійсних предметів у житті;

3. У задачі на категоризацію об’єкта випробовувані завжди класифікували їх тільки за ситуаційною ознакою, з огляду на суто практичну ситуацію, в якій пред’явлені їм об’єкти поєднувалися або функціонували разом, — наприклад, вони ніколи не розглядали сокиру, пилку та лопату разом як інструменти, а поліно як річ, яку з ними ніщо не поєднує. Вони завжди об’єднували пилку, сокиру та поліно, а лопата в їхньому розумінні була для “іншої справи, для городу”.

4. При класифікації кольорів головним критерієм був конкретний досвід повсякденних спостережень (кожен відтінок вирізняли окремо, і йому давалося не узагальнене, а дуже конкретне словесне визначення. Наприклад, цей відтінок зеленого — це колір весняної трави, а інший — колір такого-то дерева тощо.)

Таким чином, у кожній із частин експерименту, проведеного Лурією, було виявлено залежність організації пізнавальної діяльності від рівня суспільної організації трудового життя. Отримані дані свідчать про те, що виявлені особливості психіки не зумовлені генетичними чинниками, не є чимось іманентно властивим представникам тої чи тої раси чи національності. “Варто суспільно-історичним умовам змінитися, щоб змінилися й особливості пізнавальних процесів»