- •1.Об’єкт, предмет і завдання етнічної психології
- •2. Відмінності психологічної антропології від її попередниці “культура та особистість”.
- •3. Національні почуття як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •4. Напрями етнічної психології
- •6. Етнічна самосвідомість як компонент структури психології етнічної спільноти.
- •7. Методологічні принципи етнічної психології
- •8. Етоетнологія як нова галузь психологічної антропології.
- •9. Етнічна (національна) ідентичність як головна характеристика етнічної (національної) самосвідомості.
- •10. Історія виникнення і становлення етнопсихології
- •11. Крос-культурна психологія як науковий напрям, та її фундатори.
- •12. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот.
- •13. Історія та етапи розвитку етнопсихології (від Античності до наших днів)
- •1) Стародавній світ: цікавила проблема етнічних відмінностей, їхній вплив на побут і культуру народів; намагалися аналізувати характер народів.
- •3) Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4) Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •14. Культурна психологія як окремий напрям етнічної психології
- •15. Соціально-історичний підхід до визначення поняття “етнос” (ю. В. Бромлей).
- •16. Зародження етнічної психології в контексті історії і філософіі
- •17. Індигенна психологія: культура і світ більшості.
- •18. Природничо-біологічний підхід до визначення поняття “етнос” (л. М. Гумільов).
- •19. Погляди давньогрецьких вчених на відмінності між народами
- •20. Сучасна західна етнопсихологія.
- •21. Конструктивістський підхід до визначення поняття “етнос” або теорія соціальних конструкцій (е. Геллнер, б. Андерсон, в. О. Тішков).
- •22. Географічний (ландшафтний) принцип поясненні міжетнічних відмінностей.
- •23. Етнопсихологічні ідеї в Україні у хvііі столітті.
- •24. Теорія соціальної ідентичності або соціальної категоризації (диференціації) (г. Теджфел та Дж. Тернер);
- •25. “Дух народу” в працях французького вченого ш. Монтеск’є.
- •27. Інформаційна концепція до визначення поняття “етнос” (с.О.Арутюнов, м.М.Чебоксаров, м.Гібшманнова, і.Ржегак)
- •28. Думки д. Юма щодо національного характеру
- •29. Становлення етнопсихології в Росії та Україні. (Дореволюційний період).
- •30. Поняття етнічної свідомості та етнічної самосвідомості.
- •31. Залежність психічних компонентів від клімату і ландшафтів у працях німецького представника епохи Просвітництва й.Г.Гердера
- •32. Г. Г. Шпет як вітчизняний фундатор етнічної психології.
- •33. Етнічна ідентичність особистості.
- •34. Специфіка і розвиток національного характеру у працях Гегеля
- •35. Розвиток етнопсихології в Західних регіонах України кінця хіх – першої половини хх століття.
- •36. Трансформація етнічної ідентичності та її типи.
- •37. Становлення психології народів як науки в хіх столітті.
- •38. Крос-культурні дослідження в 30-х роках хх ст. (л. С. Виготський, о. Р. Лурія).
- •39. Компоненти етнічної ідентичності.
- •40. Моріц Лацарус та Герман Штайнталь як фундатори психології народів.
- •41. Значення праць учених діаспори для розвитку етнопсихології в Україні
- •42. Етапи становлення етнічної ідентичності
- •43. “Продукти” народного духу – мова, міфи, звичаї як джерела пізнання етнопсихології у працях в. Вундта.
- •44. Відродження сучасної вітчизняної психології.
- •45. Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності.
- •46. Погляди Густава Ле Бона щодо залежності історії народу, його цивілізації від душевного устрою історичних рас.
- •47. Співвідношення психології й культури.
- •48. Маргінальна етнічна ідентичність.
- •49. Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань
- •50. Психічні процеси і культура.
- •51. Поняття етнічного стереотипу.
- •52. Класифікація методів, які використовуються в етнічній психології.
- •53. Функції етнічної культури.
- •54. Основні характеристики або виміри стереотипу.
- •56. Суб’єктивна культура як предмет дослідження етнопсихології.
- •57. Етноцентризм як соціально-психологічний феномен.
- •58. Діагностичні та експериментальні методи.
- •59. Культурні синдроми (г. Тріандіс).
- •60. Природа міжетнічних конфліктів.
- •61. Біографічні та праксиметричні методи.
- •62. Етнометрія як напрям етносоціальних досліджень.
- •63. Визначення і класифікація міжетнічних конфліктів.
- •64. Експеримент як метод дослідження.
- •65. Основні підходи до вивчення культур.
- •66. Психологічні детермінанти міжетнічних конфліктів.
- •67. Етнографічні аспекти вивчення етнічних особливостей особистості.
- •68. Культурний релятивізм у концепції л. Леві-Брюля про якісні відмінності ментальності первісної і сучасної людини.
- •69. Мотиваційні теорії конфлікту
- •70. Становлення психології народів як науки у хіх столітті.
- •71. Культурний універсалізм у концепції етнологічного структуралізму к. Леві-Строса.
- •72. Теорія реального конфлікту (ситуативні змінні).
- •73. Психологічна антропологія як напрям етнічної психології в сша.
- •74. “Нормальність” і членство у своїй культурі.
- •75. Теорія соціальної ідентичності (когнітивістський напрям).
- •76. Франц Боас – фундатор сучасної американської психологічної антропології.
- •77. Особливості культурно-специфічних психічних розладів.
- •78. Культурні синдроми (г. Гофстеде).
- •79. Науковий напрям “Культура й особистість”.
- •80. Регулятивні механізми культури.
- •81. Культурні синдроми (ф. Тромпенаарс, е. Голл).
- •82. М. Мід та р. Бенедикт як фундатори школи “культура та особистість”, її основні особливості.
- •83. Ознаки і типи етнічних спільнот.
- •84. Модальність міжетнічних конфліктів.
- •85. А. Кардинер та р. Лінтон та їхні поняття “базової” та “модальної” особистості.
- •86. Психологічна структура нації (етнічної спільноти).
- •87. Способи вирішення міжетнічних конфліктів.
- •88. Погляди Дж. Хонігмана та ф. Хсю на предмет і задачі психологічної антропології.
- •89. Складові елементи психічного складу етнічної спільноти.
- •90. Етнопсихологічні проблеми дослідження особистості.
Питання на іспит з «Етнокультурної психології»
Об’єкт, предмет і завдання етнокультурної психології.
Відмінності психологічної антропології від її попередниці “культура та особистість”.
Національні почуття як компонент структури психології етнічної спільноти.
Напрями етнічної психології.
Характеристика основних теорій етнології, які використовувалися нею в описових етнографічних дослідженнях в якості пояснювального механізму.
Етнічна самосвідомість як компонент структури психології етнічної спільноти.
Методологічні принципи етнічної психології.
Етоетнологія як нова галузь психологічної антропології.
Етнічна (національна) ідентичність як головна характеристика етнічної (національної) самосвідомості.
Історія виникнення і становлення етнопсихології.
Крос-культурна психологія як науковий напрям, та її фундатори.
Основні підходи до вивчення етнічних спільнот.
Історія та етапи розвитку етнопсихології (від Античності до наших днів).
Культурна психологія як окремий напрям етнічної психології.
Соціально-історичний підхід до визначення поняття “етнос” (Ю. В. Бромлей).
Зародження етнічної психології в контексті історії і філософії.
Індигенна психологія: культура і світ більшості.
Природничо-біологічний підхід до визначення поняття “етнос” (Л. М. Гумільов).
Погляди давньогрецьких учених на відмінності між народами.
Сучасна західна етнопсихологія.
Конструктивістський підхід до визначення поняття “етнос” або теорія соціальних конструкцій (Е. Геллнер, Б. Андерсон, В. О. Тішков).
Географічний (ландшафтний) принцип пояснення міжетнічних відмінностей.
Етнопсихологічні ідеї в Україні у ХVІІІ столітті.
Теорія соціальної ідентичності або соціальної категоризації (диференціації) (Г. Теджфел та Дж. Тернер).
“Дух народу” в працях французького вченого Ш. Монтеск’є.
Розвиток етнопсихологічної тематики на Слобожанщині в першій половині ХІХ століття та вивчення проблеми національного характеру і перших етнопсихологічних експериментальних досліджень у другій половині ХІХ століття.
Інформаційна концепція до визначення поняття “етнос” (С. О. Арутюнов, М. М. Чебоксаров, М. Гібшманнова, І. Ржегак).
Думки Д. Юма щодо національного характеру.
Становлення етнопсихології в Росії та Україні. (Дореволюційний період).
Поняття етнічної свідомості та етнічної самосвідомості.
Залежність психічних компонентів від клімату і ландшафтів у працях німецького представника епохи Просвітництва Й. Г. Гердера.
Г. Г. Шпет як вітчизняний фундатор етнічної психології.
Етнічна ідентичність особистості.
Специфіка і розвиток національного характеру у працях Гегеля.
Розвиток етнопсихології в Західних регіонах України кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.
Трансформація етнічної ідентичності та її типи.
Становлення психології народів як науки в ХІХ столітті.
Крос-культурні дослідження в 30-х роках ХХ ст. (Л. С. Виготський, О. Р. Лурія).
Компоненти етнічної ідентичності.
Моріц Лацарус та Герман Штайнталь як фундатори психології народів.
Значення праць учених діаспори для розвитку етнопсихології в Україні.
Етапи становлення етнічної ідентичності.
“Продукти” народного духу – мова, міфи, звичаї як джерела пізнання етнопсихології у працях В. Вундта.
Відродження сучасної вітчизняної психології.
Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності.
Погляди Густава Ле Бона щодо залежності історії народу, його цивілізації від душевного устрою історичних рас.
Співвідношення психології й культури.
Маргінальна етнічна ідентичність.
Етнопсихологія як міждисциплінарна галузь знань.
Психічні процеси і культура.
Поняття етнічного стереотипу.
Класифікація методів, які використовуються в етнічній психології.
Функції етнічної культури.
Основні характеристики або виміри стереотипу.
Обсерваційні методи.
Суб’єктивна культура як предмет дослідження етнопсихології.
Етноцентризм як соціально-психологічний феномен.
Діагностичні та експериментальні методи.
Культурні синдроми (Г. Тріандіс).
Природа міжетнічних конфліктів.
Біографічні та праксиметричні методи.
Етнометрія як напрям етносоціальних досліджень.
Визначення і класифікація міжетнічних конфліктів.
Експеримент як метод дослідження.
Основні підходи до вивчення культур.
Психологічні детермінанти міжетнічних конфліктів.
Етнографічні аспекти вивчення етнічних особливостей особистості.
Культурний релятивізм у концепції Л. Леві-Брюля про якісні відмінності ментальності первісної і сучасної людини.
Мотиваційні теорії конфлікту.
Становлення психології народів як науки в ХІХ столітті.
Культурний універсалізм у концепції етнологічного структуралізму К. Леві-Строса.
Теорія реального конфлікту (ситуативні змінні).
Психологічна антропологія як напрям етнічної психології в США.
“Нормальність” і членство у своїй культурі.
Теорія соціальної ідентичності (когнітивістський напрям).
Франц Боас – фундатор сучасної американської психологічної антропології.
Особливості культурно-специфічних психічних розладів.
Культурні синдроми (Г. Гофстеде).
Науковий напрям “Культура й особистість”.
Регулятивні механізми культури.
Культурні синдроми (Ф. Тромпенаарс, Е. Голл).
М. Мід та Р. Бенедикт як фундатори школи “культура та особистість”, її основні особливості.
Ознаки і типи етнічних спільнот.
Модальність міжетнічних конфліктів.
А. Кардинер та Р. Лінтон та їхні поняття “базової” та “модальної” особистості.
Психологічна структура нації (етнічної спільноти).
Способи вирішення міжетнічних конфліктів.
Погляди Дж. Хонігмана та Ф. Хсю на предмет і задачі психологічної антропології.
Складові елементи психічного складу етнічної спільноти.
Етнопсихологічні проблеми дослідження особистості.
1.Об’єкт, предмет і завдання етнічної психології
Етнічна психологія — це галузь психології, яка вивчає особливості психічного складу і поведінки людей, що визначаються їх національною належністю або етнокультурною спільністю, а також традиціями.Павленко, Тагліна: 3 засадничі підходи до визначення предмету: • Перший нагадує крос-культурну психологію Заходу. Етнопсихологія - галузь загальної психології. Необхідність у встановленні конкретних проявів, особливостей формування та перебігу психічних процесів і станів у представників різних народів. За предмет етнопсихологічних досліджень мають слугувати всі особливості психічних функцій, усі поєднання психічних властивостей, які зумовлено етнічною належністю людей незалежно від того, чи є ці властивості вроджені або набуті (Старовойтова). Другий підхід: етнічна психологія - галузь соціальної психології, що вивчає процеси міжетнічної та внутрішньоетнічної взаємодії на груповому (Королев, Дробижева). До кола можливих напрямів етнопсихологічних досліджень належать етнічні особливості процесів і явищ, які становлять предмет соціальної психології: етносоціальна зумовленість рис особистості, соціально-психологічні процеси в малих етноконтактах — етнічних групах, в етнічному “мікросередовищі” спілкування, під час міжгрупової комунікації; масові форми стихійної або свідомої поведінки великих людських груп під впливом дії етнічних інтересів, усвідомлення етноконфесіональної належності, сплеску національних почуттів тощо (Старовойтова)Третій підхід пов’язує етнічну психологію з етнографією та зосереджується на особливостях культури певних народів і встановленні її взаємозв’язку з національною психологією (Бромлей)Отже, об’єктом етнічної психології є етнічні спільноти, під якими розуміють стійку спільноту людей, що сформувалася історично, об’єднану спільним ареалом проживання і якій властиві відносно стабільні особливості мови, культури і психіки, а також усвідомлення своєї єдності й відмінності від інших подібних утворень — етнічна свідомість. Предметом етнічної психології є етнокультурні особливості психічного складу і поведінки людей, що визначаються їх національною належністю або етнічною спільністю, а також традиціями, що сформувалися історично. Головним завданням етнічної психології як наукової дисципліни є створення загальної концепції формування етнічної специфіки психічної діяльності з метою розуміння психологічних законів впливу етнічної і культурної належності на життя людини. Окрім цього, етнічна психологія має вирішувати такі завдання:
досліджувати соціально-психологічні проблеми міжетнічної взаємодії (особливостей міжетнічного сприймання; психологічних механізмів міжетнічної напруги, явищ етноцент- ризму та етнічної інтолерантності у міжгруповій взаємодії);
вивчати особливості формування й актуалізації етнічної ідентичності на індивідуально-особистісному рівні;
аналізувати й виявляти закономірності функціонування й перебігу національних почуттів, їх динаміку та зміст;
досліджувати специфіку вираження емоційної поведінки представників конкретних етнічних спільнот й узагальнювати отримані результати з метою констатації закономірностей їх емоційного життя;
здійснювати соціально-психологічне прогнозування розвитку політичних, національних та інших процесів у різних регіонах як власної країни, так і світу, із урахування специфіки проявів психології представників різних етнічних спільнот;
виявляти характерні національні риси психології різних верств суспільства з метою вивчення і узагальнення закономірностей їх розвитку та функціонування;створювати програми й методи соціально-психологічного тренінгу успішної міжкультурної взаємодії й методів етнопсихологічної корекції особистості.