- •Теорія організацій Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні засади теорії організації План
- •1.1 Сутність поняття «організація». Основні категорії, об’єкт та предмет «Теорії організацій»
- •1.2. Взаємозв’язок «теорії організації» з іншими науками
- •1.3. Ознаки і властивості організації
- •1.4. Класифікація законів організації
- •Загальні вимоги до законів організації
- •1.5. Загальні (основні) закони організації
- •1.5.1 Закон синергії
- •1.5.2 Закон самозбереження
- •1.5.3 Закон розвитку
- •1.5.4 Закон інформованості
- •1.5.5 Закон аналізу і синтезу
- •1.5.6 Закон композиції і пропорційності (гармонії)
- •Тема 2. Еволюція поглядів на сутність і структуру організації План
- •2.1 Еволюція наукових поглядів на розвиток організаційної теорії
- •Основоположні ідеї теорії організації
- •2.2 Сучасні організаційні підходи, теорії та концепції
- •Сучасна організаційна парадигма
- •Тема 3 Моделі теорії організації План
- •3.1 Характеристика основних моделей організації
- •3.1 Альтернативні моделі теорії організації
- •Тема 4 : Організація як система і як процес План
- •4.3 Класифікація організацій
- •Класифікація організацій за ознакою визначення мети
- •4.4 Організація як процес і його структурні елементи
- •4.5 Сутність принципів та їх класифікація
- •Тема 5. Організація як соціум План
- •5.1 Особливості соціальних організацій
- •5.2. Типи соціальних організацій
- •Тема. 6 Самоуправління та самоорганізація План
- •6.1 Загальна характеристика процесу самоорганізації
- •6.2 Основні положення синергетичної концепції самоорганізації
- •6.3 Самоуправління та саморегулювання
- •Тема:7 Зовнішнє й внутрішнє середовище організації План
- •7.1 Характеристика основних складових внутрішнього середовища
- •7.2 Властивості зовнішнього середовища організації
- •7.1 Характеристика основних складових внутрішнього середовища
- •7.2 Властивості зовнішнього середовища організації
- •Тема: 8. Організаційне проектування План
- •8.2 Універсальні погляди на проект організації
- •8.3 Етапи організаційного проектування
- •8.4 Методи проектування організації
- •8.5 Чинники проектування організації
- •8.6. Оцінка ефективності організаційних форм управління
- •Критерії ефективності організації
- •Тема 9 Організаційна культура План
- •9.2 Функції організаційної культури
- •9.3 Класифікація організаційної культури
- •Ііі. Рекомендована література до курсу
- •Навчальне видання Теорія організацій методичні вказівки
5.2. Типи соціальних організацій
Існуючі соціальні організації можна поділити на формальні та неформальні. Ці два типи організацій відрізняє один від одного міра формалізації існуючих в організації зв'язків, взаємодій і відносин. На практиці, однак, частіше зустрічаються організації, в яких наявні як формальний, так і неформальний аспекти Формальна організація— це система формалізованих приписів, статусів, ролей, яка встановлює раціональний поділ праці, а також забезпечує координацію дій індивідів. Формальний характер соціальної організації виявляється через наявність у ній постійної статусної структури, комплексу формалізованих норм, стійкого поділу обов'язків та повноважень. Основою формалізації є функціональний поділ праці. Відповідно до системи поділу праці відмінності між статусами формуються й фіксуються на формальному рівні. Статуси впорядковуються ієрархічно за схожістю функціональних завдань і між ними встановлюють відносини керування-підпорядкування.
Натомість неформальна організація — це система неформальних ролей, неформальних інститутів і санкцій, зразків дії, переданих за допомогою традицій та звичаїв, які виникають спонтанно в процесах повсякденної взаємодії. Неформальний аспект організації виявляється в обов'язковій наявності в ній своєрідного "фону", який утворюють морально-психологічна атмосфера, міжособистісні відносини, симпатії та антипатії людей. Неформальна організація упорядковує повсякденне життя поза межами формальних організацій, у ній функціонують переважно моральні санкції. Наприклад, на промисловому підприємстві формальна організація — це комплекс приписів, чітко сформульованих керівництвом, які регулюють поведінку персоналу в процесі виробництва. Неформальну організацію становлять усі засоби регуляції соціальних стосунків і процесів, які існують або створюються на підприємстві поряд з формальною організацією, а іноді й усупереч їй.
Соціальна організація, як формальна, так і неформальна, забезпечує групі соціальний порядок або ж певний стан рівноваги в ході процесів суспільного життя.
Формування організаційних структур відбувається різними шляхами. Відповідно до їхньої специфіки, розрізняють два антиподи: добровільну та тотальну (примусову) організації. Прикладами добровільних організацій є професійні і релігійні об'єднання, політичні партії (за умов демократії), різні асоціації типу наукових товариств, клуби за інтересами, самодіяльні колективи тощо. Н. Смелзер наводить три головні ознаки добровільних організацій: 1) їх створено для захисту спільних інтересів їхніх членів; 2) членство в організації є добровільним — люди можуть вільно входити до них і вільно залишати їх; 3) організації цього типу не пов'язані з державними органами. Щодо останньої ознаки, то вона властива далеко не всім добровільним організаціям, тому модифікується залежно від специфіки тієї чи іншої країни.
Протилежний тип організації— організація тотальна або примусова. Це таке об'єднання, входити до складу якого людей примушують, навіть тоді, коли вони цього не бажають. Якщо добровільні організації створюють з метою захисту певних інтересів своїх членів, то примусову організацію формують для "загального" суспільного блага, сутність якого формулює держава, церква, інші організації, що мають право уособлювати загальний інтерес".
До примусових організацій належать шпиталі, будинки і санаторії для немічних людей, тюрми, виправні табори, різні типи примусових робіт для людей, небезпечних для суспільства, обов'язкову (не професійну) армію, обов'язкову школу тощо.