Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Полтавської

Обласної державної адміністрації

Вище професійне училище №7

Методичний посібник по виконанню лабораторно-практичної роботи

№3 «Вибір і розрахунок режимів різання для токарної обробки»

№4 «Вибір і розрахунок режимів різання для фрезерування»

№5 «Вибір і розрахунок режимів різання для свердління,

зенкерування, розгортання»

Спеціальність: 5.090231 «Обслуговування верстатів з програмним керуванням і робото технічних комплексів»

Професія: «Оператор верстатів з програмним керуванням; налагоджувальник верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням, верстатник широкого профілю»

Розробив викладач Костогриз О.В.

Оформили учні групи Н -31: Проль І.В., Вороновський Ю.М.

м. Кременчук

2007 р.

Розробив викладач - методист вищої категорії /Костогриз О.В./

Розглянуто на засіданні випускаючої циклової

Комісії з напрямку: «Інженерна механіка»:

Протокол № від «___» 2007 р.

Голова методичної комісії /Костогриз О. В./

Порядок розрахунку режимів різання.

Вибір раціональних режимів різання - один з основних факторів, який безпосередньо визначає продуктивність праці та якість оброблюваних деталей. Вірно вибрані, розраховані та відкоректовані по верстату елементи режиму забезпечують оптимальні умови виготовлення деталей.

Загальноприйнятою є така послідовність розрахунку режимів різання:

1. Розрахунок довжини робочого ходу.

2. Розрахунок глибини різання.

3. Вибір стійкості інструменту.

4. Вибір подачі.

5. Розрахунок швидкості різання.

6. Розрахунок кількості обертів.

7. Розрахунок дійсної швидкості різання.

8. Розрахунок сили різання.

9. Розрахунок потужності різання.

10. Розрахунок машинного часу.

Розрахунок режимів різання ведеться окремо на чорнову і чистову обробку виробу.

При розрахунку режимів різання на чистову обробку не потрібно розраховувати силу і потужність різання.

Перед тим, як приступити до вибору та розрахунку елементів режимів різання, необхідно ще раз уважно роздивитися креслення деталі та технологічний процес обробки, разом з викладачем вибрати поверхню, на яку будуть назначатися режими різання. Потім робиться ескіз елемента деталі з проставленими розмірами, на якому зображена вибрана поверхня.

Перед розрахунком режимів різання необхідно знати дані про твердість та міцність матеріалу, що оброблюється; дані про заготовку; обладнання: на якому буде відбуватися обробка деталі; інструмент, який використовується; матеріал ріжучої частини інструмента.

Після завершення всіх підготовчих дій можна приступати до безпосереднього розрахунку елементів режимів різання.

1. Розрахунок довжини робочого ходу.

Довжина робочого ходу — ще переміщення інструмента на механічній подачі при обробці визначеної поверхні.

Складова довжини робочого ходу:

При визначенні у варто

враховувати тільки ті складові

частини, які мають місце в

конкретних умовах.

У деяких конкретних

умовах може бути відсутня

величина перебігу (див. мал.).

У даному випадку формула для розрахунку довжини робочого ходу виглядає так;

При чистовій обробці, коли різець проходить по контурі, у деяких випадках довжина оброблюваної поверхні дорівнює довжині робочого ходу Наприклад: при обробці діаметра 45 (див. мал.):

Величина врізання залежить від глибини різання: зі збільшенням глибини різання збільшується величина врізання.

Величина врізання залежить від головного кута в плані.

і

Зі збільшенням головного кута в плані величина врізання зменшується. Величина перебігу приймається за 1-2 мм.

В еличина врізання вибирається по таблицям у додатку А й залежить виду інструмента, глибини різання, кута в плані, її можна розрахувати графічним чи методом за допомогою геометричних формул.

У даному випадку (при φ=90°) величина врізання дорівнює 1-2 мм.

2. Розрахунок глибини різання.

Глибина різання - це шар металу, який знімається за один прохід інструмента.

де: t – глибина різання;

D – діаметр поверхні, яка оброблюється;

d – діаметр обробленої поверхні;

i – кількість проходів.

Глибина різання при чорновій обробці визначається припуском на обробку. Але це залежить від розмірів деталі інструмента, а також потужності верстата.

На верстатах 16К20Т1 глибина різання при чорновій обробці від 2 до 8 мм, при чистовій вона залежить від розмірів деталі, а також точності і шорсткості поверхні. При точінні глибина різання при чистовій обробці від 0,2 до 2 мм.