23.Суть внутрішньо особистісного конфлікту за Адлером

Згідно із поглядами Альфреда Адлера (1870-1937) формування характеру особистості відбувається протягом перших п’яти років життя людини. В цей період він відчуває на собі вплив несприятливих факторів, які і породжують у нього комплекс неповноцінності. В дитинстві будь-яка особа переживає комплекс неповноцінності по відношенню свого розвитку до батьків, братів і оточуючих. Це почуття неповноцінності викликає постійну тривогу, жадобу дій, пошук ролей, прагнення до психічного і фізичного удосконалення. Процес компенсації неповноцінності автор вважає творчою силою, яка здатна привести особу до вищих досягнень, навіть фізичні чи вроджені дефекти можуть бути подолані цією силою. Історія підтвердила той парадоксальний факт, що багато великих музикантів володіли дефектами слуху, багато великих художників дефектами зору, серед знаменитих полководців були люди зовсім невеликі на зріст, які в дитинстві були досить кволими. Наведу конкретний приклад на користь цієї теорії: самий відомий оратор древності Демосфен в юності тихо говорив і заїкався. Долаючи свою неповноцінність особа розвиває себе. Основними перепонами для подолання комплексу неповноцінності автор вважав надмірну опіку батьків, або велику слабість органу тіла. У цьому випадку всі страждання від невдач спресовуються в комплекс неповноцінності – постійне глибинне переживання власної нездатності. Такі особи зазвичай прагнуть до суперкомпенсації, до кривого переконанню себе та інших в своїх мнимих успіхах.

24.Соціально-психологічні умови профілактики конфліктів

- Визначення інтересів або страхів іншої людини, їх обговорення і задоволення іноді може бути достатнім для вирішення конфлікту.

- В деяких випадках для того, щоб задовольнити власні інтереси, вам буде необхідно віддати пріоритет інтересам іншої людини.

Спілкування — це кращий спосіб уникнути конфлікту або вирішити його, якщо він вже виник. Запам'ятайте наступні ключові елементи спілкування:

- Приділяйте увагу немовним свідоцтвам того, що слова того, хто говорить розходяться з його думками або відчуттями. Виносьте цю суперечність на відкрите обговорення.

- Стежте за тим, щоб у вас або у іншої людини не було прихованих помилкових припущень або установок. Обговорюйте їх відкрито, так, щоб помилки можна було виправити.

- Прагніть робити спілкування відкритим. Дипломатично говоріть про те, що думаєте або відчуваєте, і спонукайте до цього іншу сторону.

- Уникайте неясностей. Якщо вам що-небудь не зрозуміло, то попросіть пояснити. Якщо щось не зрозуміло комусь іншому, дайте пояснення в свою чергу.

- Навчіться правильно слухати.

- Виражайте власні відчуття і бажання у ввічливій формі, використовуючи "Я-твердження". Уникайте "Ви-тверджень", які можуть викликати негативні емоції у опонента.

25.Суть внутрішньо особистісного конфлікту за Франклом

Засновник логотерапії В.Франкл описує сутність внутрішнього особистісного конфлікту як утрату сенсу життя (В. Франкл, 1990).

Підсумовуючи, можна сказати, що внутрішній особистісний конфлікт можна визначити як гостре негативне переживання, яке викликане тривалою боротьбою структур внутрішнього світу особистості, що відбиває суперечливі зв'язки із соціальним середовищем і яке затримує ухвалення рішення.