20.Суть внутрішньо особистісного конфлікту Хорні

К.Хорні вважала, що один з основних недоліків концепції З.Фрейда, - це відсутність соціологічної орієнтації у тлумаченні конфлікту, схильність до пояснення соціологічного явища біологічними факторами. Вона наголошувала, що дитина не керується інстинктами, в неї величезний запас енергії, який має різноманітне спрямування і не завжди погоджується з вимогами дорослих, унаслідок чого розгортається конфлікт.

Значення конфліктологічної парадигми З.Фрейда величезне, бо все у кожного починається з дитинства. Саме в дитячому віці закладається статус особистості, майбутнього її життєутвердження.

21.Динаміка (стадії) конфлікту

Предконфликтная ситуація характеризується наявністю так званого латентного конфлікту, який полягає в тому, що в одного або декількох суб'єктів - потенційних опонентів - накопичується якась незадоволеність, яка призводить до зростання відповідної напруженості.

Інцидент - активні, зовні спостережувані дії, спрямовані на оволодіння предметом даного конфлікту. В інциденті при цьому виявляється межа терпимості напруги (енергетичний бар'єр) - рівень внутрішньої напруги, подолання якого і призводить до його ескалації.

Ескалація - наростання енергетики соціального конфлікту. Залежно від умов вона може здійснюватися по-різному: хвилеподібно, мляво, круто.

При цьому учасники конфлікту обмінюються наростаючим числом вимог, які стають все більш жорсткими і емоційними.

Деескалація - зниження напруженості протиборчих сторін конфлікту, його загасання і перехід до мирного процесу. При цьому деескалація призводить до завершення конфліктних дій і відповідних протидій. Але після завершення конфлікт все ж може початися заново, якщо не задоволені потреби протиборчих сторін.

Кульмінація - найвища точка ескалації відповідного конфлікту. При цьому кульмінація конфлікту виражається одним або декількома конфліктними епізодами такої інтенсивності і напруженості, що протиборчим сторонам конфлікту стає зрозуміло, що продовжувати його вже не слід. Тому саме з даного моменту учасники конфлікту вживають заходів до його вирішення, однак при цьому конфлікт все ж може бути дозволений ще до настання його кульмінації.

Завершення - визначення ціни конфлікту і ціни виходу з неї. Ціна конфлікту, як правило, це сума зусиль та енергії, витрачених на сам конфлікт.

22.Типи завершення конфлікту

Ухиляння від конфлікту– це уникнення розв’язку протиріч з посиланням на брак часу, недоречність, несвоєчасність суперечки тощо. Цей спосіб варто використовувати педагогові, щоб довести урок до кінця. Однак, такий результат – це лише відкладання розв’язку конфліктної ситуації.

Згладжування конфлікту – це згода із претензіями, але «тільки на даний момент». «Обвинувачуваний» виявляє згоду, лояльність, намагається зняти емоційне напруження у стосунках. Однак це не означає усвідомлення ним суті конфлікту.

Компроміс – полягає у відкритому обговоренні поглядів, діалог, спрямований на пошук найбільш вдалого для обох сторін рішення. Партнери виставляють аргументи на свою та на чужу користь, не відкладаючи розв’язок питання на потім.

Конфронтація – це малопродуктивний і несприятливий результат конфлікту, коли ніхто з учасників не зважає на позицію іншого, жодна зі сторін не приймає позицію опонента. Конфлікт виникає при переоцінці себе і недооцінюванні партнера. Небезпека конфронтації полягає у тому, що коли її учасники вичерпують всі розумні докази, то можуть перейти до особистих образ і приниження гідності опонента.

Примус – це швидкий спосіб розв'язання конфлікту, який виявляється у тактиці прямолінійного нав’язування варіанта розв’язку проблеми. Примус швидко й рішуче усуває причини невдоволення , але він є несприятливим результатом для збереження гарних взаємин.

Співдружність –це узгоджена стратегія пошуку способів одержання результатів, які важливі для обох сторін.

Визнання помилки або неправоти. Якщо причиною конфлікту стала неправильна поведінка ,помилкове твердження, що викликало незгоду , то розв'язати конфлікт можна визнанням своєї помилки