17.Психологічні підходи до вивчення внутрішньо особистісного конфлікту(Фрейд,Адлер,Фром, Хорні, Франкл)

Вихідна система особистості за З. Фрейдом така: “Воно” (Id), “Я” (Eho) і “Над-Я”(Super-Eho). Усі складові керовані різними принципами: “Воно” - принципом задоволення, “Я” - принципом реальності; “Над-Я” - принципом належності .

В основі людської поведінки лежать потреби, які неможливо ліквідувати.

К.Хорні вважала, що один з основних недоліків концепції З.Фрейда, - це відсутність соціологічної орієнтації у тлумаченні конфлікту, схильність до пояснення соціологічного явища біологічними факторами. Вона наголошувала, що дитина не керується інстинктами, в неї величезний запас енергії, який має різноманітне спрямування і не завжди погоджується з вимогами дорослих, унаслідок чого розгортається конфлікт.

В.Франкл описує сутність внутрішнього особистісного конфлікту як утрату сенсу життя .

Підсумовуючи, можна сказати, що внутрішній особистісний конфлікт можна визначити як гостре негативне переживання, яке викликане тривалою боротьбою структур внутрішнього світу особистості, що відбиває суперечливі зв'язки із соціальним середовищем і яке затримує ухвалення рішення.

Альфред Адлер. формування характеру особистості відбувається протягом перших п’яти років життя людини. В цей період він відчуває на собі вплив несприятливих факторів, які і породжують у нього комплекс неповноцінності. В дитинстві будь-яка особа переживає комплекс неповноцінності по відношенню свого розвитку до батьків, братів і оточуючих. Це почуття неповноцінності викликає постійну тривогу, жадобу дій, пошук ролей, прагнення до психічного і фізичного удосконалення. Процес компенсації неповноцінності автор вважає творчою силою, яка здатна привести особу до вищих досягнень, навіть фізичні чи вроджені дефекти можуть бути подолані цією силою. Наведу конкретний приклад на користь цієї теорії: самий відомий оратор древності Демосфен в юності тихо говорив і заїкався.

18.Соціально-психологічні умови профілактки конфліктів

Профілактика конфліктів - це така організація життєдіяльності суб'єктів соціальної взаємодії, яка спрямована на недопущення конфлікту або на мінімізацію ймовірності його виникнення. За умови ефективної профілактики можна уникнути навіть найменших негативних наслідків, які можуть виникнути внаслідок конфлікту, який був вирішений конструктивно.

Попередження конфліктів можуть здійснювати як самі суб'єкти соціальної взаємодії, так і спеціально підготовлені фахівці. напрями, за якими потрібно проводити роботу з попередження конфліктів:

1) створення об'єктивних умов, які перешкоджають виникненню та деструктивному розвитку передконфліктних ситуацій;

2) оптимізація організаційно-управлінських умов створення та функціонування організацій;

3) усунення соціально-психологічних чинників виникнення конфліктів;

4) блокування особистісних чинників виникнення конфліктів. Здебільшого профілактику конфліктів треба здійснювати одночасно за всіма зазначеними напрямами.

До об'єктивних умов запобігання конфліктам належать:

1) створення сприятливих умов для життєдіяльності

2) справедливий і гласний розподіл матеріальних благ у колективі, організації

3) розробка правових та інших нормативних процедур вирішення типових передконфліктних ситуацій.

19. «Я-висловлювання», як спосіб налагодження комунікації між учасниками конфлікту

Найефективнішою у конфліктному спілкуванні на будь-якій фазі є форма пропозиції, яку конфліктологи називають «Я-ВИС-ЛОВЛЮВАННЯМ» коли спочатку повідомляється про своє розуміння ситуації, потім про своє ставлення до неї і, на­самкінець, про ваші бажання щодо її зміни.Тобто люди не звинувачують опонента в неправильних діях, а кажуть, що вони відчувають.А так як сві знають, що відчуття сіб*активні, то і не сприймають це як образу себе, а просто сприймають як дії, які потрібно змінити, щоб іншій людині було комфортніше.

«ти дуже грубо до мене ставишся»-не правильно,а «Мені здається, що ти зі мною грубий»-правильно.