- •1. Основні визначення і класифікація багатофазних систем. Часові та векторні діаграми.
- •2) Види з’єднань трифазного електричного кола. Співвідношення між фазними і лінійними напругами і струмами симетричної системи
- •3.Розрахунок симетричного трифазного кола. Приклад розрахунку.
- •4.Розрахунок несиметричного трифазного кола при відомій системі фазних ерс генератора.
- •2 Задана система лінійних напруг. Зеднання споживача трикутником.
- •6)Потужності трифазного кола. Баланс потужностей.
- •7. Вимірювання активної потужності трьома, двома і одним ватметром в трифазному колі
- •8. Вимірювання реактивної потужності трифазного симетричного кола
- •9)Симетричні складові трифазної системи напруги струмів
- •11. Опори симетричного трифазного кола для прямої, зворотньої та нульової послідовності. Розрахункові схеми.
- •12. Розрахунок симетричного споживача при несиметричній системі вхідних напруг (динамічне навантаження).
- •13.Розрахунок методом симетричних складових трифазногокола з поперечною несиметрією. Приклад розрахунку.
- •14. Розрахунок методом симетричних складових трифазного кола при несиметрії в лінії.
- •16.Види симетрії несинусоїдних струмів
- •17. Розрахунок миттєвих струмів в лінійному колі з несинус джерелом енергії.
- •18.Діючі знач несинус періодич струмів, напруг.
- •20. Вплив параметрів кола на форми кривих напруги та струму при несинусоїдній напрузі.
- •21. Коэффициенты, характеризующие форму несинусоидальных периодических кривых.
- •22. Резонанс в цепи с несинусоидальной едс.
- •23. Вплив схеми з’єднань обмоток трифазного генератора чи трансформатора на гармонічний склад струмів споживача.
- •24. Причини виникнення перехідних процесів. Закони комутації. Початкові умови.
- •25. Перехідний, вимушений і вільний режими електричного кола
- •26. Послідовність розрахунку перехідного процесу класичним методом. Приклад.
- •28 Вмикання кола r,l на постійну ерс
- •29 Вмикання кола r,l на синусоїдну ерс
- •30)Коротке замикання кола r,l.
- •31)Вмикання кола r-c на постійну ерс.
- •32. Вмикання кола r,c на синусоїдну ерс.
- •35.Коливальний розряд конденсатора на коло r,l
- •37. Підключення кола r, l, c до джерела з постійною ерс (корені характеристичного рівняння дійсні, різні).
- •38. Підключення кола r, l, Cдо джерела з постійною ерс (корені характеристичного рівняння комплексно спряжені)
- •39. Особливості розрахунку перехідного процесу при миттєвій зміні індуктивностічи ємності ділянки кола.
- •40. Перехідні і імпульсні характеристики кола, часові графіки
- •43Пряме перетворення Лапласа та його властивості
- •44Зображення напруг на індуктивності та ємності кола при відомому зображенні струму.
- •45. Закон Ома в операторной форме.
- •46.Закони Кірхгофа в операторній формі.
- •47.Визначення оригіналів струмів по їх зображенням.Формула розкладання
- •48. Порядок розрахунку перехідного процесу операторним методом. Приклад.
- •49. Класифікація чотириполюсників. Рівняння чотириполюсника у формі [y]. Визначення у – параметрів.
- •50. Рівняння чотириполюсника у формі [z]. Визначення z – параметрів.
- •51. Рівняння чотириполюсника у формі [a]. Співвідношення між коефіцієнтами форми [a] .
- •52. Зворотнє включення чотириполюсника. Умова симетрії
- •55. Визначення а – параметрів із режимів неробочого ходу та короткого замикання чотириполюсника
- •56. Характеристичні опори чотириполюсника
- •57. Коефіцієнт поширення чотириполюсника. Вимірювання коефіцієнта згасання в Неперах та Белах
- •58. Рівняння чотириполюсника через вторинні параметри
- •59. Каскадне з’єднання чотириполюсників. Ланцюгова схема
7. Вимірювання активної потужності трьома, двома і одним ватметром в трифазному колі
Вимірювання активної потужності в симетричному трифазному колі
Потужність у трифазному колі вимірюють ватметром. Оскільки ват є одиницею активної потужності, назва приладу відповідає його призначенню. Однак існують такі схеми ввімкнення ватметра у трифазне коло, коли він вимірює і реактивну потужність.
Активна потужність кожної фази симетричного трифазного кола однакова. З цього випливає, що виміряти її можна, користуючись одним ватметром.
Якщо трифазне коло чотирипровідне, можна застосувати схему, зображену на рис. 9.14, а. Струмову обмотку ватметра ввімкнено у фазу А, напругову - до фазної напруги цієї ж фази. Отже, ватметр вимірює активну потужність однієї фази
Активна трифазна потужність дорівнюватиме потроєному показу ватметра.
Схему
вимірювання активної потужності в
симетричному трипровідному трифазному
колі за допомогою одного ватметра
наведено на рис. 9.14, б. Це схема із «штучною
нульовою точкою». Вона створюеться з
використанням двох опорів
значення яких має бути таким, як опір
напругової обмотки ватметра. Від точності
підбору цих опорів залежить точність
показу ватметра, який можна розрахувати
за співвідношенням (9.24).
Очевидно, як і в попередньому випадку, що трифазна потужність буде дорівнювати потроєному показу ватметра.
Вимірювання активної потужності в несиметричному трифазному колі
Потужності окремих фаз несиметричного трифазного кола різні, тому у разі чотирипровідної системи для вимірювання її активної потужності використовують схему з трьома ватметрами (рис. 9.15, а), в якій кожний ватметр вимірює активну потужність однієї фази генератора.
а трифазна потужність дорівнює сумі показів ватметрів
Якщо трифазне коло трипровідне, його активну потужність вимірюють за схемою Арона {схема двох ватметрів). Один із можливих варіантів увімкнення ватметрів зображено на схемі рис. 9.15, б, відповідно до якої покази ватметрів
а їх сума
дорівнює трифазній потужності кола. Це не є очевидним і потребує доведення:
У
трифазному трипровідному колі
,
що й доводить еквівалентність формул
(9.25), (9.27).
8. Вимірювання реактивної потужності трифазного симетричного кола
Якщо
різницю показів двох ватметрів (9.26),
увімкнених за схемою Арона (рис. 9.15, б),
домножити на
,
отримаємо реактивну потужність
симетричного трифазного кола. Доведемо
це:
Побудуємо
векторно-топографічну діаграму (рис.
9.16), з якої випливає, що в симетричному
трифазному колі кут між вектором лінійної
напруги
(яка
у
разів більша за фазну) та вектором
фазного струму ІАдорівнює
(
-30°),
а кут між вектором лінійної напруги
і
струмом Ів-
(
+
30°).
Ураховуючи викладене, різницю показів двох ватметрів через фазні струми і напруги запишемо так:
Скориставшись відомою із тригонометрії формулою різниці косинусів різних кутів, остаточно отримаємо:
Оскільки мова йде про вимірювання реактивної потужності в симетричному трифазному колі, очевидно, що зробити це можна і за допомогою одного ватметра, якщо ввімкнути його за схемою рис. 9.17, а. У такому разі показом ватметра буде
Побудуємо
векторно-топографічну діаграму .(рис.
9.17, б), з якої випливає, що кут між
вектором лінійної напруги
та
вектором фазного струму
дорівнює (
- 90°). Урахувавши також, що лінійна напруга
в
разів більша за фазну, остаточно
отримаємо:
тобто реактивна трифазна потужність дорівнює показу ватметра, домноженому на .
