4. Організація виконання магістерської роботи

Магістерська робота повинна бути самостійним творчим дослідженням, присвяченим вирішенню актуальних економічних проблем; містити у собі елементи нових розробок; містити оцінку соціально-економічного ефекту для конкретного суб’єкта господарювання. Дослідження повинні проводитися на підставі аналізу практичного матеріалу з використанням комп’ютерних програм. Оформлення роботи повинне відповідати встановленим нормам.

Весь процес підготовки, виконання і захисту магістерської роботи складається з наступних етапів (в терміни, встановлені кафедрою):

1. Вибір та узгодження з керівником теми (додаток А) та об'єкта дослідження; затвердження керівником теми магістерської роботи.

2. Розробка завдання на магістерської роботу, складання календарного плану її виконання (додаток Б).

3. Затвердження завдання завідувачем кафедри.

4. Опрацювання літературних джерел і складання плану магістерської роботи (додаток В).

5. Збирання фактичних матеріалів під час переддипломної практики.

6. Обробка фактичних матеріалів із застосуванням ПЕОМ.

7. Розробка пропозицій щодо вдосконалення діяльності об'єкта дослідження магістерської роботи.

8. Написання першого варіанта роботи, подання його на ознайомлення науковому керівнику.

9. Усунення недоліків; написання остаточного варіанта роботи; оформлення магістерської роботи (згідно з вимогами даних методичних вказівок).

10. Подання завершеної магістерської роботи на рецензування науковому керівнику, отримання відзиву.

11. Подання роботи на кафедру для внутрішнього рецензування, отримання висновку кафедри.

12. Зовнішнє рецензування магістерської роботи, отримання зовнішньої рецензії (додаток Г).

13. Підготовка та затвердження керівником презентаційного матеріалу роботи. Надання кафедрі презентаційного матеріалу магістерської роботу в електронному варіанті.

14. Допуск магістерської роботи до захисту завідувачем кафедри.

15. Захист магістерської роботи в ДЕК.

При написанні магістерської роботи студент консультується з науковим керівником щодо питань, пов’язаних з проблемою, яка аналізується, керівником (провідним спеціалістом) бази практики, на матеріалах якої проводиться дослідження, а також, за необхідності, − з консультантом, який призначається з інших кафедр ЗДІА.

Окремі розділи магістерської роботи подаються на випускаючу кафедру згідно з графіком, затвердженим науковим керівником.

5. Вимоги до змісту і структури магістерської роботи

Магістерська робота за спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», як теоретико-прикладне дослідження, повинна відповідати загальним положенням виконання магістерської роботи та мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.

Магістерської робота складається з пояснювальної записки до якої додається зовнішня рецензія та відгук керівника, автореферату, графічного матеріалу у вигляді презентації та роздавального матеріалу на аркушах, формату А4, розміщених в окремих папках для кожного члену ДЕК. Загальний обсяг пояснювальної записки магістерської роботи (починаючи з титульного аркуша до першої сторінки додатків) має бути в межах 100-120 сторінок. Загальний обсяг автореферату магістерської роботи (починаючи з титульного аркуша) має бути в межах 18-20 сторінок.

Кожна робота має свої особливості, обумовлені темою, об'єктом дослідження, наявністю інформації. Разом з тим магістерська робота будується за єдиною схемою. Структура магістерської роботи повинна містити вказані складові в такій послідовності:

– титульна сторінка;

– бланк завдання (підписаний керівником, студентом-дипломником та затверджений завідувачем кафедри фінансів);

– реферат;

– зміст;

– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності);

– вступ;

– основна частина роботи;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (за необхідності).

До магістерської роботи додається зовнішня рецензія від доктора або кандидата наук за спеціальністю (можливо отримання декількох рецензій з обов’язковою рецензією від доктора або кандидата наук за спеціальністю), відгук від керівника роботи.

До магістерської роботи додається автореферат у двох примірниках та в електронному виді у форматах Word або PDF.

До магістерської роботи також додається графічний матеріал (роздавальний матеріал), який використовується магістрантом при захисті роботи. Затверджений оригінал графічного матеріалу разом з підписаною титульною сторінкою (додаток Д) подається на розгляд ДЕК поряд із магістерською роботою. Копії графічного матеріалу роздають всім членам державної екзаменаційної комісії.

Графічний матеріал повинен відображати основні теоретичні положення, викладені в магістерській роботі, результати аналізу діяльності та шляхи вдосконалення тієї сфери діяльності підприємства (установи, організації), які досліджуються в роботі.

Титульний аркуш відображає назву вищого навчального закладу, найменування теми дипломної роботи, П.І.Б. виконавця і керівників, консультантів, рік виконання, що розміщені в такій послідовності:

– назва міністерства - Міністерство освіти і науки України;

– відомості про вищий навчальний заклад, факультет і кафедру;

– назва документа;

– повна назва теми магістерської роботи (повинна повністю відповідати її формулюванню в наказі ЗДІА);

– прізвище, ім'я, по батькові студента;

– шифр групи та назва спеціальності;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові керівника;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові консультантів;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові завідувача кафедри;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові рецензента;

– рік складання магістерської роботи.

Приклад титульного аркушу наведено у додатку Б даних методичних вказівок.

Титульний аркуш до магістерської роботи видає кафедра (керівник роботи). Його оформлення виконують згідно з вимогами кафедри.

Виконавець магістерської роботи несе повну відповідальність за відповідність назви теми магістерської роботи, записаної на титульному аркуші, назві теми, вказаній у завданні до магістерської роботи, а також у наказі про допуск студента до дипломного проектування. При встановленні будь-яких розбіжностей студент повинен з'ясувати їх з керівником роботи або завідуючим кафедрою. Роботи, що мають розбіжності з темою, вказаною у наказі, знімають із захисту як виконані в невідповідності із завданням (затвердженою тематикою магістерської роботи).

Виправлення на титульному аркуші не дозволяються.

Заповнення титульного аркушу відбувається машинописним способом.

Завдання на магістерську роботу видається студенту керівником магістерської роботи на типовому бланку, де обов'язково вказується строк видачі завдання і його завершення. Бланк завдання входить до складу цих методичних вказівок (додаток Б). Строк виконання завдання встановлюється згідно з графіком навчального процесу. Завдання є основним регулятивним документом щодо послідовності виконання магістерської роботи і контролю за її виконанням.

Завдання складається, затверджується і підписується керівником та приймається до виконання і підписується магістрантом.

У завданні вказується тема магістерської роботи за наказом, вихідні дані, перелік питань, що підлягають розробці та перелік графічного (роздавального) матеріалу. Вихідними даними магістерської роботи можуть бути статистичні дані, дані періодичних видань, звітні документи суб’єкта господарювання, спеціальна література, результати досліджень на підприємстві.

Заповнення завдання відбувається машинописним способом.

Реферат призначений для ознайомлення з магістерською роботою. Він повинен бути стислим, інформативним і вміщувати відомості, які дозволяють приймати рішення про доцільність ознайомлення зі всією магістерською роботою.

Обсяг реферату повинен бути не більше ніж 1000 символів із рекомендованим розміром не більше однієї сторінки формату А4.

Реферат повинен бути розміщений безпосередньо за завданням на магістерську роботу, починаючи з нової сторінки та повинен містити наступні елементи у такій послідовності (додаток Е):

– відомості про обсяг роботи, кількість сторінок, рисунків, таблиць, формул, додатків, кількість джерел (усі відомості наводять, за виключенням даних у додатках);

– характеристику мети роботи, об'єкту та предмету дослідження, методів та апарату дослідження, результатів роботи, їх практичного значення, ступеню їх впровадження із рекомендаціями щодо їх використання, прогнозні припущення щодо подальшого розвитку теми дослідження;

– перелік ключових слів та словосполучень (основних термінів за темою). Перелік ключових (опорних) слів (словосполучень) повинен відображати спрямованість виконаної роботи. Кількість ключових (опорних) слів має дорівнювати 10 -15. Опорні слова (словосполучення) друкують великими літерами у називному відмінку та в алфавітному порядку, відокремлюючи одне слово від іншого комою.

Зміст магістерської роботи розміщують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. Зміст відображає складові частини роботи:

- перелік умовних позначень символів, одиниць, скорочень і термінів;

– вступ;

– послідовно перелічені всі розділи, підрозділи, пункти (якщо останні мають назву) основного змісту роботи;

- висновки;

– список використаних джерел;

– додатки.

Встановлення місця розташування того чи іншого розділу в роботі проводять шляхом позначення у змісті (проти назви даного розділу) номера сторінки, з якої він починається у пояснювальній записці (додаток В). Зміст студент обговорює з науковим керівником і фіксує в завданні на магістерську роботу.

Перелік умовних позначень символів, одиниць, скорочень і термінів. Якщо в магістерській роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік повинен бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, а справа їх детальне розшифрування (Додаток Ж).

Якщо в магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ магістерській роботі розкриває сутність і стан проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, мету та завдання.

Слово «Вступ» пишуть посередині аркуша великими літерами та номер розділу перед словом «Вступ» не ставлять.

Вступ до магістерської роботи (обсяг – 3 - 4 стор.) подають у рекомендованій нижче послідовності:

1. Актуальність теми.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми, обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Відповідно до цього автор окреслює ті питання, яким він присвячує дослідження. Висвітлення актуальності не повинне бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми.

Наукове дослідження проводиться для того, щоб знайти вирішення певної актуальної задачі (проблеми). Тому точне визначення завдання (проблеми), її чітке формулювання мають принципове значення, вони задають напрямок наукового пошуку. Потім слід оцінити ступінь вивченості досліджуваної задачі (проблеми), вказати, які аспекти даної задачі (проблеми) теоретично і практично вирішені, а які є дискусійними, по-різному висвітлено в науковій літературі. В якості вихідних даних для виконання магістерської роботи можуть виступати звіти про раніше проведених дослідженнях, нормативні документи України, міжнародні організаційні стандарти. Характеризуючи стан досліджуваної задачі (проблеми), слід назвати авторів, які внесли значний внесок у розробку даного напрямку, основні закони та нормативні акти України та міжнародного права, на яких базується робота.

2. Мета і завдання дослідження.

Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета роботи тісно переплітається з назвою магістерської роботи й повинна чітко вказувати, що саме вирішується у магістерській роботі.

Завдання формулюються відповідно до плану магістерської роботи. Деякі ключові слова щодо постановки завдань: дослідити, визначити, з’ясувати, проаналізувати, оцінити, обґрунтувати, запропонувати, розробити, оптимізувати.

Як правило, на основі завдань дослідження будується структура магістерської роботи, тобто завдання дослідження зазвичай відповідають змісту розділів і підрозділів магістерської роботи. Після цього потрібно визначити предмет і об'єкт дослідження.

3. Об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Не слід називати об'єктом дослідження конкретне підприємство, організацію або їх структурні підрозділи.

Предмет дослідження - конкретна задача (проблема) в рамках об'єкту дослідження. Це те, що знаходиться в межах об'єкта і на що спрямована увага магістерської роботи. Предмет визначає тему дослідження.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкт виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, назва якої вказується на титульній сторінці.

4. Методи дослідження.

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення мети, поставленої в роботі. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Указують застосовані комп’ютерні програми для обробки й аналізу інформації.

5. Наукова новизна одержаних результатів.

Коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані автором особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, отримало подальший розвиток).

6. Інформаційна база дослідження.

Указуються джерела, що є теоретичною основою дослідження, а саме - наукові публікації та монографічні видання вітчизняних і закордонних учених, нормативно-законодавчі акти України й інших країн, матеріали наукових конференцій і досліджень, звіти та аналітичні матеріали відповідних державних органів, агентств, дані звітності вітчизняних підприємств, організацій і установ та ін.

7. Практичне значення отриманих результатів.

Висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендацій щодо їх використання. Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів досліджень, назвати організації, в яких здійснена реалізація, форми реалізації та реквізити відповідних документів.

7. Апробація результатів магістерської роботи.

Вказується, на яких конференціях, семінарах, нарадах оприлюднено результати досліджень, викладені у роботі.

8. Публікації.

Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій опубліковані результати магістерської роботи.

НАДО ЛИ СЮДА ДОБАВЛЯТЬ О СТРУКТУРЕ РАБОТЫ?

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Основна частина роботи структурно складається з трьох розділів. Кожний розділ починають з нової сторінки.

У першому (теоретичному) розділі (25-30 % від обсягу основної частини роботи) подається критичний огляд літературних джерел, викладаються основні теоретичні й методичні положення теми, проблемні питання, міжнародний досвід, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначається власне ставлення автора до них.

У теоретичному розділі визначається науково-методична база розв'язання досліджуваної задачі (проблеми), здійснюється макроекономічний аналіз галузу у якій функціонує суб’єкт господарювання – база дослідження, наводиться глибокий ретроспективний огляд науково-економічної та інструктивно-методичної літератури, дається порівняльний аналіз кордонів доцільного використання тих чи інших методів, обґрунтовується остаточний вибір методів вирішення сформульованої задачі (проблеми). При підготовці цього розділу необхідно встановити, що зроблено з обраної тематики попередниками. У теоретичних дослідженнях доцільно узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід, результати наукових досліджень провідних учених. З кожного досліджуваного питання важливо знайти подібність і відмінності точок зору різних авторів, дати їх порівняльний аналіз, виявити можливі протиріччя та неточності, сформулювати шляхи їх вирішення й обґрунтувати власну позицію. Магістерська робота повинна відображати точку зору автора, і тому в ній завжди присутні елементи наукової дискусії та полеміки. При вивченні літератури не варто повністю запозичувати прочитаний текст. Слід відбирати тільки наукові факти, які становлять основу наукового знання, відображають об'єктивні властивості речей і процесів. Наукові факти характеризуються такими особливостями, як новизна, точність, об'єктивність і достовірність. Про достовірність вихідної інформації може свідчити не тільки характер джерела, але й науковий, професійний авторитет автора, його приналежність до тієї чи іншої школи. Літературні джерела слід підбирати і використовувати відповідно до змісту завдання (проблеми), що досліджується. Необхідно вдумливо і критично аналізувати, оцінювати науково-методичні публікації, щоб погодитися або, навпаки, не погодитися з науковими поглядами окремих авторів. Використання науково-методичних джерел супроводжується обов'язковим посиланням на джерело та сторінку, звідки запозичені ті чи інші відомості. Результатом теоретичного розділу повинна бути повна науково-методична концепція, обґрунтування інструментів і методів розв'язання задачі (проблеми). За необхідності в кінці цього розділу формулюються пропозиції щодо вдосконалення науково-методичної бази.

Наприкінці розділу необхідно дати стислі висновки.

Теоретичні положення першого розділу повинні бути покладені в основу другого і третього розділів змісту роботи.

У другому (аналітичному) розділі (30-35% від обсягу основної частини роботи) можна виділити дві відносно самостійні частини:

- організаційно – економічна характеристика суб’єкту дослідження;

- аналіз його фінансово - господарської діяльності.

Перелік питань, що підлягають висвітленню у другій частині аналітичного розділу, узгоджується з науковим керівником магістерської роботи. Обґрунтування напрямів досліджень базується на висновках теоретичного розділу з урахуванням виявлених особливостей об’єкта дослідження.

У організаційно – економічній характеристиці суб’єкту дослідження (підприємство, організація тощо) повинні знайти відображення такі питання:

- основні завдання діяльності (функції) підприємства;

- структура підприємства й взаємовідносини структурних підрозділів;

- взаємовідносин з місцевим бюджетом і керівною організацією;

- законодавча та внутрішня нормативна база регулювання діяльності підприємства;

- основні фінансово-економічні показники за аналізований період.

Рекомендований обсяг цієї частини розділу 5 - 10 сторінок.

Аналіз фінансово - господарської діяльності підприємства, відповідно до обраної теми, необхідно провести з використанням прийомів та методів фінансового аналізу. Він повинен торкатися основних аспектів економічної діяльності суб’єкту господарювання з урахуванням специфіки галузі (аналіз доходів; аналіз витрат; аналіз фінансових результатів, аналіз фінансового стану; аналіз показників стану, руху й ефективності використання основних фондів; аналіз показників виробничої програми; аналіз показників з праці та її оплати тощо).

Слід врахувати, що аналіз і висновки повинні здійснюватися на базі реальної фінансово-статистичної звітності суб'єкта дослідження, даних первинного бухгалтерського обліку, даних офіційних статистичних збірників, програм розвитку регіону, галузі. Для проведення достовірного аналізу і виявлення стійких тенденцій зміни досліджуваної проблеми дані повинні бути використані не менш як за три роки. Аналітичні матеріали й другорядні розрахунки мають бути аргументовані, узагальнені й представлені в таблицях. Найбільш громіздкі з них слід розташовувати в додатках. Всі розрахунки виконують на ПЕОМ із застосуванням пакетів прикладних програм.

Аналітичний розділ має бути насиченим фактичними матеріалами (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності суб'єкта дослідження. Виконуючи цю частину роботи, студент повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи наукового пізнання, давати наукову характеристику новим явищам і процесам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень і обґрунтованих рекомендацій (заходів).

В рамках підготовки аналітичного розділу студенту рекомендується дотримуватись наступної схеми подачі матеріалів «таблиця з аналітичними розрахунками – достатні висновки – рисунки по даних таблиці (за необхідності)».

Результатами дослідження можуть виступати емпіричні, графічні залежності, моделі, схеми, процедури, фінансово-економічні рішення. Обов'язковою є власна оцінка автором виявлених тенденцій та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вирішення поточної ситуації.

Наприкінці розділу необхідно дати стислі висновки.

У третьому (рекомендаційному, проектно-конструктивному) розділі (30-40% від обсягу основної частини роботи):

– здійснюється обґрунтування напрямку вирішення проблеми (задачі), що їх охоплює тема магістерської роботи;

– наводиться детальна розробка вирішення проблеми (задачі) з обраного напрямку дослідження (рекомендаційна та проектно-конструктивна частина розділу). Подається сутність проектних рішень та оцінка їх ефективності.

Обґрунтування напрямків вирішення проблеми дослідження базується на висновках по зробленому аналізу фінансово - господарської діяльності з урахуванням виявлених особливостей суб'єкту дослідження. Для обґрунтування доцільно користуватися методами та моделями, що вивчаються в межах дисциплін навчального плану підготовки магістрів за спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування», зокрема:

– методологією економіко-математичного моделювання;

– методами економічного та фінансового аналізу;

– методологією управління проектами;

– методологією маркетингових досліджень;

– методикою функціонально-вартісного аналізу програмних продуктів;

– математичними методами підвищення якості управлінських рішень.

Рекомендаційна та проектно-конструктивна частина третього розділу містить розробки автора роботи відповідно до тематики магістерської роботи та повинна містити пропозиції, рекомендації, розробки в області удосконалення управління фінансово-господарською діяльністю підприємства з відповідними обґрунтуваннями і рекомендаціями, де також можуть бути відображені інноваційні (новаційні) рекомендації, розроблені студентом.

Основний наголос у проектній частині розділу слід робити на фінансово-економічній складовій досліджуваної проблеми, на засобах інформаційної та комп'ютерної підтримки управлінських (фінансових) рішень, на використанні економіко-математичних методів і моделей в економічній діяльності суб’єкта господарювання – бази дослідження, з метою її вдосконалення.

Пропозиції і рекомендації повинні супроводжуватися фінансовими розрахунками і визначенням економічного та соціального ефекту від їх впровадження. При необхідності висновки та пропозиції можуть бути підтверджені відповідними документами, що характеризують їх впровадження і застосування у практиці діяльності суб'єкта господарювання.

Наприкінці розділу необхідно дати стислі висновки.

У висновках надається послідовне логічне викладення здобутих результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у Вступі.

У цій частині магістерської роботи (обсяг – 2-4 стор.) студент повинен:

- коротко охарактеризувати стан теоретичної та методичної розробки проблеми, яка досліджувалась;

- у стислому вигляді сформулювати висновки, до яких він дійшов у результаті проведеного аналізу.

Необхідно зауважити, що висновки повинні бути у всіх розділах магістерської роботи. Однак якщо в інших розділах кожен висновок повинен обов’язково спиратися на розрахунки, посилання на передовий вітчизняний або закордонний досвід, на результати спеціальних досліджень, то в заключній частині магістерської роботи студент стисло формулює результати аналізу, за необхідності вказуючи, у якому розділі міститься детальна аргументація. Не допускається, щоб у «Висновках» студент розмірковував про питання, які він докладно не досліджував у попередніх розділах. При цьому підсумковий результат, здобутий магістрантом і відображений у висновках, не повинен замінюватися простими підсумками, одержаними в кожному розділі пропозицій, а повинен відображати те нове, суттєве, що є результатом дослідження, яке виноситься на прилюдний захист і оцінюється ДЕК.

Висновки, які слід пронумерувати, починаються словами «Проаналізовано», «Встановлено», «Показано» тощо. Повний виклад висновків дозволяє оцінити ступінь виконання завдань і досягнення мети, зазначеної в дипломній роботі, а також підготовленість автора до самостійної роботи спеціаліста з фінансів.

Також у висновках підсумовуються пропозиції, які надані магістрантом впродовж магістерського дослідження для вирішення виявлених теоретико – методичних та фінансово – господарських проблем підприємства (установи, організації). У цій частині висновків студент повинен:

- систематизувати свої пропозиції щодо реалізації виявлених резервів і вирішення розглянутих питань;

- узагальнити дані про ефективність заходів, які пропонуються.

Список використаних джерел включає тільки ті джерела, які були вивчені при виконанні роботи. Під час написання магістерської роботи студент посилається на деякі ствердження в літературних джерелах для підкріплення своїх висновків або, навпаки, заперечує погляди, наведені в наукових публікаціях. На ті джерела, матеріали яких наводилися в магістерській роботі, у відповідних місцях робляться посилання. Посилання в тексті магістерської роботи слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад «... у роботах [1-7] ...», або в кінці речення [2, с. 13].

В магістерської роботи обов'язковим є використання діючих Законів України, Указів Президента, Постанов Кабінету Міністрів, наказів НБУ тощо, відповідно до теми роботи.

Кількість джерел не обмежується, але їх повинно бути більше ніж 70. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у алфавітному порядку, або у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Приклад оформлення списку джерел наведено в додатку И.

Додатки розміщують після основної частини магістерської роботи. У додатках розміщують допоміжний матеріал і розрахунки, таблиці вихідних даних, бланки статистичної звітності та інший матеріал, який перевантажує текст магістерської роботи, а саме матеріал, який:

– необхідний для повноти магістерської роботи, але включення його в основну частину може змінювати впорядковане й логічне уявлення про роботу;

– не може бути послідовно розміщеним в основній частині через великий обсяг або способи відтворення;

– може бути виключеним для широкого кола читачів, але є необхідний для спеціалістів в даній області.

До додатків можуть бути включені:

– таблиці вихідних та допоміжних даних;

– фінансова звітність;

– проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

– доповнюючи ілюстрації;

– протоколи й акти впровадження, розрахунки економічного ефекту;

– матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму уявлення не можуть бути внесені в основну частину, а саме інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблених у роботі.