Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

2727 Методичні вказівки

до лабораторної роботи

“Дослідження штучного виробничого освітлення”

з курсу "Охорона праці"

для студентів економічних спеціальностей

усіх форм навчання

Суми

Видавництво СумДУ

2009

Методичні вказівки до лабораторної роботи “Дослідження штучного виробничого освітлення” з курсу "Охорона праці" / Укладач А.Ф. Денисенко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 10 с.

Кафедра прикладної екології

Мета роботи – практична оцінка ефективності штучного освітлення в навчальній аудиторії, розробка та перевірка дієвості заходів щодо його поліпшення у відповідності до ДБН В.2.5-28-2006[1].

Загальні положення

Одним з основних питань охорони праці є забезпечення раціонального освітлення виробничих приміщень та робочих місць.

Виробниче освітлення, правильно спроектоване і виконане, вирішує наступні питання:

• покращення умов зорової роботи;

• зниження стомлюваності працюючих;

• підвищення продуктивності праці та якості продукції, що випускається;

• сприятливо впливає на виробниче середовище, яке, в свою чергу, здійснює позитивний психологічний вплив на працюючих;

• підвищує безпеку праці та зменшує травматизм на виробництві.

1 Штучне освітлення

1.1 Штучне освітлення підрозділяють на робоче, аварійне, охоронне й чергове.

Аварійне освітлення розділяють на освітлення безпеки й евакуаційне.

Штучне освітлення може бути двох систем - загальне й комбіноване.

Для загального штучного освітлення приміщень варто використовувати, як правило, розрядні джерела світла, віддаючи перевагу при однаковій потужності джерелам світла з найбільшою світловою віддачею й терміном служби.

Використання ламп розжарювання допускається для загального освітлення тільки для забезпечення архітектурно-художніх вимог і у вибухонебезпечних приміщеннях.

1.2 Робоче освітлення варто передбачати для всіх приміщень будинків, а також ділянок відкритих просторів, призначених для роботи, проходу людей і руху транспорту. Для приміщень, що мають зони з різними умовами природного освітлення й різними режимами роботи, повинне передбачатися роздільне керування освітленням таких зон.

За необхідності частина світильників робочого або аварійного освітлення може використовуватися для чергового освітлення.

Нормовані характеристики освітлення в приміщеннях і зовні будинків можуть забезпечуватися як світильниками робочого освітлення, так і спільним з ними освітленням безпеки й (або) евакуаційним освітленням.

1.3 Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання, у тому числі галогенні. Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не допускається.

2 Прилади, що застосовуються в роботі

Фотоелектричний люксметр типу Ю-16 призначений для вимірювання освітленості ( з безпосереднім відліком за шкалою, лк ) при штучному освітленні лампами розжарювання.

Принцип дії люксметра ґрунтується на явищі фотоелектричного ефекту. При освітленні фотоелемента в замкнутій ланці, що складається з фотоелемента і вимірювача, виникає електричний струм, який відхиляє стрілку вимірювача. Величина струму і, отже, відхилення стрілки вимірювача пропорційні освітленості робочої поверхні фотоелемента.

Люксметр Ю-16 має три основні межі вимірювання, лк (25, 100, 500 ), та три додаткових (2500, 10000, 50000 ). На корпусі приладу розміщені дві клеми та перемикач меж вимірювання. Селеновий фотоелемент має форму прямокутника розмірами 50х60 мм з робочою площею 25 см². На корпус фотоелемента надягається поглинач, який дозволяє розширити основні межі вимірювання в 100 разів ( під час застосування поглинача покази приладу треба помножити на 100 ).

Похибка приладу має найбільше значення на початку шкали. Тому для підвищення точності вимірювання при малих відхиленнях стрілки необхідно перемкнути прилад на меншу межу вимірювання.

Під час використання в роботі люксметра іншої марки необхідно керуватися інструкцією щодо його застосування.