- •Типи мовних норм
- •3) Стилі та жанри української літературної мови.Офіційно-діловий стиль.
- •Культура мовлення
- •Мовна політика і мовна ситуація
- •Документ та його вимоги
- •Класифікація документа
- •8)Основні правила оформлення реквізитів
- •9)Вимоги до тексту документа:
- •Оформлення сторінки
- •Характеритика
- •Автобіографія
- •Службові листи
- •Доручення
- •Реферат
- •Курсова робота
- •Вживання великої літери
- •Правила вживання м*якого знака і апострофа
- •Нормативність уживання форм роду іменників
- •Морфологічні норми прикметника
- •Вживання числівників у юридичній сфері
Морфологічні норми прикметника
Змінюється за родами, числами і відмінками.
Якісні прикметники утворюють просту й складену форми вищого і найвищого ступенів порівняння. Проста форма вищого ступеня формується внаслідок додавання до основи звичайного прикметника суфіксів -ш-, -іш-, -ч-, напр.: інтенсивний – інтенсивніший, дорогий – дорожчий, а складена форма
– шляхом приєднання слів більш, менш до звичайних прикметників, напр.:
більш інтенсивний, менш дорогий. Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням префікса най- до простої форми вищого ступеня (з метою підсилення приєднуються префікси що, як), напр.: найінтенсивніший,
найдорожчий, а складена форма найвищого ступеня – внаслідок сполучення слів найбільш, найменш зі звичайними прикметниками, напр.: найбільш інтенсивний, найменш дорогий.
Не утворюють ступенів порівняння якісні прикметники із префіксами:
ультра-, архі-, пре-, напр.: архіважливий, предобрий; що позначають сталі ознаки, напр.: сліпий, глухий; слова віддієслівного творення з префіксом не-, напр.: неплатіжний, неліквідний; прикметники дієслівного походження, напр.: проданий, куплений; складні слова, напр.: платоспроможний, самофінансований та інші.
Використання прикметників у ділових документах відзначається такими особливостями: перевага надається прикметникам книжного походження, аналітичним формам прикметників; присвійні прикметники замінюються
іменниками або відповідними прикметниковими формами; у М.в. одн. чол. та сер.р. прикметників використовується закінчення -ому; для визначення часу за роком вживаються відповідні прикметники у Р.в. без прийменника у(в) або прислівник.
Вживання числівників у юридичній сфері
Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так, однозначні числа, що не мають посилань на одиниці виміру, в ділових паперах записуються словами. Складні чи складені числівники записуються цифрами. Порядкові числівники вводяться в документи з відповідним відмінковим закінченням.
1. За значенням, структурно – граматичними властивостями та характером вживання числівники поділяютьсяна два розряди: кількісні та порядкові.
- Кількісні числівники відповідають на питання, скільки?
- Порядкові – відповідають на питання, котрий за порядком?
• Кількісні числівники поділяються на чотири групи: власно-кількісні позначають кількість предметів у цілих одиницях.
• Неозначено-кількісні позначають загальну кількість точно не вказує. Ці числівники співвідносні прислівниками;
• Кількісно-збірні позначають кількість предметів у їх сукупності, як одне ціле (двох каченят). Ці числівники легко з'єднують наприклад: семеро одного не чекають.
• Кількісно-дробові позначають дробові величини: п'ять шостих, дві третіх.
Ці групи числівників функціонують у математиці, частково в офіційно – діловому стилі мовлення.
2. За будовою кількісні числівники діляться на три групи: прості, складні, складені
- Прості – однослівні: одна, п'ять, сто.
- Складні числівники утворюються з двох чисел, з'єднавших в одне слово: чотирнадцять, двісті.
- Складені числівники, що складаються з двох і більше простих або складних, окремо взятих слів: двадцять п'ять, сто двадцять чотири
