- •Праворозуміння: основні сучасні підходи.
- •Природничо-правовий підхід. Теорія прав та свобод людини.
- •Соціологічне праворозуміння.
- •Інтегративна юриспруденція.
- •Поняття та компоненти, з яких складається позитивне право.
- •Причини його виникнення і шляхи формування.
- •Об’єктивне право: поняття, ознаки, сутність, призначення.
- •Поняття та види функцій права.
- •Принципи права: поняття, ознаки, види.
- •Сучасні загальноцивілізаційні принципи права.
- •Основні принципи сучасного права України.
- •Правовий статус особи: поняття, види.
- •Суб’єктивне право та юридичний обов’язок: поняття, види.
- •Тенденції розвитку правового статусу особи. Проблеми реалізації правового статусу в Україні.
- •Правосвідомість як властивість правосуб’єктної особи. Поняття та елементи правосвідомості.
- •Правова культура особи: поняття, елементи, способи формування.
- •Поняття, ознаки, структура системи права
- •Норма права: поняття, ознаки, елементи, види, співвідношення з іншими соціальними нормами.
- •Поняття інституту права, їх види.
- •Поняття та види галузей права. Критерії їх утворення.
- •Поняття та ознаки публічного і приватного права. Критерії їх утворення.
- •Особливості системи національного та міжнародного права.
- •Сучасна система права України: стан та перспективи розвитку.
- •Правотворчість: поняття, ознаки, види, стадії, принципи. Поняття та стадії законотворчості.
- •Поняття та склад правотворчої техніки
- •Зовнішня форма (джерело) права: поняття, ознаки.
- •Юридична природа основних джерел права.
- •Система джерел права: поняття, ознаки, елементи, структура.
- •Поняття, структура нормативно-правового припису, його види та співвідношення із нормою права та статтею. Форми викладу норм права у відповідних джерелах права.
- •Система джерел права України:
- •Система нормативно-правових актів: поняття, елементи, ознаки.
- •Закон: поняття, ознаки, види. Закони України.
- •Система законодавства: поняття, структура.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки, види. Підзаконні акти України.
- •Чинність нормативно-правових актів у часі, просторі та щодо кола осіб.
- •Поняття, значення та способи систематизації нормативно-правових актів.
- •Проблеми та тенденції розвитку системи нормативно-правових актів України.
- •Поняття, ознаки, структура правовідносин, їх різновиди.
- •Суб’єкти та об’єкти правовідносин: поняття, види.
- •Зміст правовідносин: суб’єктивне право та юридичний обов’язок.
- •Взаємозв’язок суб’єктивного права та юридичних обов’язків.
- •Поняття, види та значення юридичних фактів.
- •Поняття, ознаки, форми та стадії реалізації нормативно-правових приписів.
- •Передумови, поняття та основні ознаки застосування нормативно-правових приписів.
- •Основні стадії застосування нормативно-правових приписів. Основні вимоги правильного застосування нормативно-правових приписів.
- •Акти застосування права: поняття, ознаки, види. Правозастосовча техніка.
- •Конкуренція нормативно-правових приписів та способів їх попередження і подолання.
- •Нормативно-правові прогалини та способи їх попередження та подолання. Правовий вакуум та його заповнення.
- •Нормативно-правові та правозастосувальні колізії та способи їх попередження і подолання.
Сучасні загальноцивілізаційні принципи права.
Принципи права- це основні ідеї ,вихідні положення,які закріпленні в законі,мають загальну значущість,імперативність і відображають основні положення права.
Загальноцивілізаційні принципи права- це зафіксовані у позитивному праві нормативні засади, що втілюють кращі правові здобутки людства та визначають сутність і спрямованість окремого регулювання у будь-якій правовій системі.
Можна виділити наступні способи втілення загально цивільних принципів права:
Закріплення у нормативно- правових актах
Закріпленні у міжнародно-правових договорах
Фіксація в актах судових органів(актах органу конституцій. юрисдикції,судів загальної юрисдикції,актах міжнародних судових органів.
Види сучасних загально цивілізаційних принципів права:
Юридична рівність суб*єктів (до однойменних суб*єктів не можуть застосуватися різні стандарти поведінки. Він конкретизується і проявляється в принципі рівності однойменних суб*єктів ( громадян,юридичних осіб) та їх прав і свобод.
Принцип демократизму будується на узгодженні інтересів різних соціальних груп,відображення загально соціальних інтересів у праві.
Повага та захист основних прав та свобод людини ( права людини розглядаються,як вища правова цінність,а їх забезпечення- як обов*язок держави)
Справедливість- відображенн реальних потреб та інтересів суб*єктів у праві.
Основні принципи сучасного права України.
Правова система України – це цілісна,структурно впорядкована за допомогою джерел права та інших юридичних засобів стійка взаємодія суб*єктів національного права,що забезпечує досягнення правопорядку,як необхідної умови функціонування та розвитку українського суспільства
Основні принципа права України:
Загально цивілізаційні:
Демократизм
Юридична рівність суб*єктів
Справедливість
Повага та захист основних прав і свобод людини
Міжгалузеві: ( засади декількох галузей)
Наприклад,здійснення правосуддя лише уповноваженим на це органом- судом, рівність учасників судового процесу перед судом
Підгалузеві:(засади окремих підгалузей) наприклад,принцип виборчового права: вибори є загальними,рівними,вільними,при таємному голосуванні
Загальні (основні засади права України)
Відображення та впровадження загально цивілізаційних принципів,а також верховенства права,конституцій та законів України.
Галузеві: (засади окремих галузей: конституційного,цивільного,адміністративного,кримінально-процесуального тощо)
Інститути права: наприклад, принцип державної служби:компетентності,професіоналізму,рівного доступу до служби.
Правовий статус особи: поняття, види.
Правови́й ста́тус осо́би — це положення людини у правовій реальності, що відображає її (людини) фактичний стан у взаємовідносинах з суспільством і державою. Це сукупність суб'єктивних прав,юридичних обов'язків і законних інтересів суб'єктів права.
Це «правовий рівень (зріз) структури особистості»
За характером (змістом):
Загальний (конституційний). Визначається конституцією і не залежить від певних поточних факторів, є рівним, єдиним, стабільним, для всіх суб'єктів. Зміна цього статусу залежить від волі законодавця, а не від бажання конкретного суб'єкта. Даний статус є базовим, вихідним для решти статусів, тому він не повинен враховувати багатоманітності суб'єктів права, їх особливостей та специфіки. Він визначає ступінь демократичності та соціальне призначення держави;
Спеціальний (родовий) статус відображає особливості правового становища певних суб'єктів або їх категорій. Він базується на загальному, хоча детальніше характеризує доповнюючи права, обов'язки та пільги, передбачені законодавством для певної категорії суб'єктів;
Галузевий статус — відображає особливості прав та обов'язків учасників правовідносин певної сфери, зумовлені нормами певної галузі права.
Індивідуальний статус особи фіксує можливості та обов'язки конкретного суб'єкта. Він є сукупністю персоніфікованих прав та обов'язків, є динамічним та змінюється відповідно до змін у житті суб'єкта.
За суб'єктами розрізняють правовий статус:
-фізичних осіб
-юридичних осіб
-держави
-іноземців, осіб без громадянства
-біженців
-українських громадян, які перебувають за кордоном
-професійний та посадовий статус.
-інших суб'єктів
Регламентування правового статусу особи різними галузевими актами законодавства (а точніше — джерелами права) утворює низку «зрізів» цього поняття:
-Загальний (міжнародний);
-Конституційний;
-Цивільний;
-Трудовий;
-Адміністративний тощо.
Одна й та сама особа може володіти усіма чи деякими елементами цих статусів.
