11. Сучасні загальноцивілізаційні принципи права.

Принципи права- це основні ідеї ,вихідні положення,які закріпленні в законі,мають загальну значущість,імперативність і відображають основні положення права.

Загальноцивілізаційні принципи права- це зафіксовані у позитивному праві нормативні засади, що втілюють кращі правові здобутки людства та визначають сутність і спрямованість окремого регулювання у будь-якій правовій системі.

Можна виділити наступні способи втілення загально цивільних принципів права:

• Закріплення у нормативно- правових актах

• Закріпленні у міжнародно-правових договорах

• Фіксація в актах судових органів(актах органу конституцій. юрисдикції,судів загальної юрисдикції,актах міжнародних судових органів.

Види сучасних загально цивілізаційних принципів права:

• Юридична рівність суб*єктів (до однойменних суб*єктів не можуть застосуватися різні стандарти поведінки. Він конкретизується і проявляється в принципі рівності однойменних суб*єктів ( громадян,юридичних осіб) та їх прав і свобод.

• Принцип демократизму будується на узгодженні інтересів різних соціальних груп,відображення загально соціальних інтересів у праві.

• Повага та захист основних прав та свобод людини ( права людини розглядаються,як вища правова цінність,а їх забезпечення- як обов*язок держави)

• Справедливість- відображенн реальних потреб та інтересів суб*єктів у праві.

12. Основні принципи сучасного права України.

Правова система України – це цілісна,структурно впорядкована за допомогою джерел права та інших юридичних засобів стійка взаємодія суб*єктів національного права,що забезпечує досягнення правопорядку,як необхідної умови функціонування та розвитку українського суспільства

Основні принципа права України:

1. Загально цивілізаційні:

• Демократизм

• Юридична рівність суб*єктів

• Справедливість

• Повага та захист основних прав і свобод людини

2. Міжгалузеві: ( засади декількох галузей)

Наприклад,здійснення правосуддя лише уповноваженим на це органом- судом, рівність учасників судового процесу перед судом

3. Підгалузеві:(засади окремих підгалузей) наприклад,принцип виборчового права: вибори є загальними,рівними,вільними,при таємному голосуванні

4. Загальні (основні засади права України)

Відображення та впровадження загально цивілізаційних принципів,а також верховенства права,конституцій та законів України.

5. Галузеві: (засади окремих галузей: конституційного,цивільного,адміністративного,кримінально-процесуального тощо)

6. Інститути права: наприклад, принцип державної служби:компетентності,професіоналізму,рівного доступу до служби.

13. Правовий статус особи: поняття, види.

Правови́й ста́тус осо́би — це положення людини у правовій реальності, що відображає її (людини) фактичний стан у взаємовідносинах з суспільством і державою. Це сукупність суб'єктивних прав,юридичних обов'язків і законних інтересів суб'єктів права^.

Це «правовий рівень (зріз) структури особистості»

За характером (змістом):

Загальний (конституційний). Визначається конституцією і не залежить від певних поточних факторів, є рівним, єдиним, стабільним, для всіх суб'єктів. Зміна цього статусу залежить від волі законодавця, а не від бажання конкретного суб'єкта. Даний статус є базовим, вихідним для решти статусів, тому він не повинен враховувати багатоманітності суб'єктів права, їх особливостей та специфіки. Він визначає ступінь демократичності та соціальне призначення держави;

Спеціальний (родовий) статус відображає особливості правового становища певних суб'єктів або їх категорій. Він базується на загальному, хоча детальніше характеризує доповнюючи права, обов'язки та пільги, передбачені законодавством для певної категорії суб'єктів;

Галузевий статус — відображає особливості прав та обов'язків учасників правовідносин певної сфери, зумовлені нормами певної галузі права.

Індивідуальний статус особи фіксує можливості та обов'язки конкретного суб'єкта. Він є сукупністю персоніфікованих прав та обов'язків, є динамічним та змінюється відповідно до змін у житті суб'єкта.

За суб'єктами розрізняють правовий статус:

-фізичних осіб

-юридичних осіб

-держави

-іноземців, осіб без громадянства

-біженців

-українських громадян, які перебувають за кордоном

-професійний та посадовий статус.

-інших суб'єктів

Регламентування правового статусу особи різними галузевими актами законодавства (а точніше — джерелами права) утворює низку «зрізів» цього поняття:

-Загальний (міжнародний);

-Конституційний;

-Цивільний;

-Трудовий;

-Адміністративний тощо.

Одна й та сама особа може володіти усіма чи деякими елементами цих статусів.