38. Поняття, значення та способи систематизації нормативно-правових актів.

Систематиза́ція нормативно-правових актів — впорядкування та вдосконалення нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створення єдиних нормативних актів та їх збірників.

Існують такі види систематизації: облік, кодифікація, інкорпорація і консолідація.

Систематизація законодавства — це діяльність з впорядкування чинних нормативно-правових актів у єдину узгоджену систему, з метою забезпечення ефективного правового регулювання.

Систематизація спрямована на:

досягнення внутрішньої єдності юридичних норм, тобто на усунення колізій і прогалин, у результаті чого підвищується ефективність законодавства;

впорядкування правового матеріалу, розміщення його за певними розділами і рубриками, тобто класифікацію, що забезпечує зручність користування законодавчим масивом.

Систематизація здійснюється чотирма способами:

обліком

інкорпорацією;

кодифікацією;

консолідацією.

Облік нормативно-правових актів — це збирання, фіксування в логічній послідовності та зберігання нормативно-правових актів, підтримання їх у відповідному контрольному (актуальному) стані з урахуванням усіх змін та доповнень, а також створення спеціальних систем їхнього нагромадження та пошуку.

Види обліку:

журнальний;

картковий;

електронний

Інкорпорація — це об'єднання групи чинних нормативно-правових актів у одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.

Види інкорпорації:

За юридичною значимістю:

офіційна інкорпорація — тобто впорядкування нормативно-правових актів шляхом видання правотворчими або уповноваженими їхнім рішенням компетентними органами збірників чинних нормативно-правових актів (наприклад, публікація законів у Відомостях ВР України, внесення змін та доповнень);

неофіційна інкорпорація — це підготовка і видання збірників чинних нормативно-правових актів неправотворчими органами держави або іншими організаціями чи особами.

За обсягом:

загальна (генеральна);

галузева;

міжгалузева;

спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі права).

За критерієм об'єднання нормативно-правових актів:

предметна, тобто за предметом регулювання;

хронологічна (за часом видання нормативно-правових актів);

суб'єктна (залежно від органу, який видав акти).

Кодифікація — це змістовна переробка, узгодження й об'єднання певної групи юридичних норм, пов'язаних спільним предметом правового регулювання, в єдиному нормативному акті. Тобто, це впорядкування правових норм, яке супроводжується переробкою їхнього змісту, зі скасуванням одних й ухваленням інших норм права, що можливе лише у процесі правотворчості. У результаті кодифікації видається єдиний, логічно і юридично цільний, нормативно-правовий акт. Тому кодифікація завжди має офіційний характер і може проводитися тільки правотворчим органом.

Види кодифікації:

За обсягом:

загальна, в результаті якої утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів);

галузева, яка охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси);

міжгалузева та підгалузева (інституційна), що, відповідно, розповсюджується на кілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів (Митний кодекс).

За формою виразу:

основи (головні засади) законодавства;

кодекси;

положення;

статути.

Консолідація[ред. • ред. код]

Докладніше: Консолідація (право)

Консолідація — вид систематизації в процесі якого кілька актів об'єднуються в новому документі. У процесі консолідації правотворчим органом створюється новий НПА, який повністю замінює попередні; усі нормативні положення раніше прийнятих актів об'єднуються в ньому без змін, хоча, як правило, здійснюється їх редакційна правка: усуваються суперечності, повтори тощо.

У країнах романо-германської правової системи консолідація виконує лише допоміжну роль (усуває множинність НПА, їх надзвичайну роздрібненість, дублювання). Проте вона активно використовується у країнах загального права.

Види систематизації[ред. • ред. код]

1. внутрішня систематизація

2. зовнішня систематизація

Ціль внутрішньої систематизації — внутрішня обробка нормативних актів, що сприяє досягненню внутрішньої єдності норм права.

Ціль зовнішньої систематизації — зовнішня обробка нормативних актів, їхня класифікація.