Твердотельная електроника / TTE_Lect1
.pdf
Рисунок 7.11 – Статичні вхідні характеристики БТ зі спільним емітером
При UКЕ =0 обидва p n переходи транзистора ввімкнено в
прямому напрямі (рисунок 7.12), і вхідна характеристика є прямою гілкою ВАХ двох паралельно ввімкнених переходів.
Рисунок 7.12 – БТ зі спільним емітером при UКЕ =0
При UКЕ <0 КП вмикається у зворотному напрямі, і в колі бази проходить струм
IБ |
IБрек |
I КБ0 (1 h21Б )IЕ IКБ0 . |
(7.4) |
|
При UБЕ |
0(IE |
0) струм бази має тільки одну складову – |
||
зворотний |
струм |
КП IБ |
I КБ0 . При збільшенні напруги |
UБЕ |
починає зростати струм IE , а разом з ним – рекомбінаційна складова
81
струму бази IБрек (1 h21Б )IЕ . Струм IБ |
зменшується за модулем, |
||
оскільки IБрек |
спрямований у колі бази назустріч I КБ0 |
. При деякій |
|
напрузі UБЕ |
струм бази дорівнює нулю. Подальше зростання струму |
||
бази зумовлене зростанням рекомбінаційної складової |
IБрек , яка |
||
починає перевищувати зворотний струм колектора I КБ0 . |
|
||
Унаслідок того, що струм I КБ0 |
невеликий, |
на більшості |
|
характеристик БТ зі спільним емітером у довіднику області негативних струмів бази не зображають.
Вихідні характеристики
Це залежності IK f (UKE / IБ ) const (рисунок 7.13).
Рисунок 7.13 – Статичні вихідні характеристики БТ зі спільним емітером
Межею між РВ та АР є характеристика, що знята при струмі бази IБ < - I КБ0 . Це зумовлено особливостями вхідних характеристик
схеми зі спільним емітером, тобто тим, що IБ <- I КБ0 лише при
82
позитивних |
напругах |
UБЕ (у режимі відсічення). |
При подальшому |
||
збільшенні струму IБ , вихідні характеристики змінюються за законом |
|||||
|
|
UКБ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IK |
h21E IБ |
(1 h21E )IКБ0 (e T |
1). |
(7.5) |
|
Зміщення характеристик у бік більших струмів колектора зумовлене характером залежності h21E f (IБ ) (рисунок 7.14).
Рисунок 7.14 – Залежність h21E f (IБ )
Характер проходження вихідної характеристики БТ при фіксованому струмі бази IБ 0 проявляється наступним чином. При
UКЕ =0 за рахунок того, що потенціал бази нижчий, ніж однакові
потенціали емітера і колектора, ЕП і КП увімкнено в прямому напрямі, і БТ перебуває в РН. Тепер, якщо збільшувати негативний потенціал на
колекторі (UКЕ <0), потенціальний бар’єр КП збільшується, інжекційна
складова колекторного струму спадає, а керований струм колектора за рахунок зростаючої екстракції дірок з бази до колектора збільшується.
При збільшенні напруги |
UКЕ <0 до настання рівності |
|
UKE |
|
|
|
UБЕ |
|
|
|
струм IК зростає |
різко за рахунок розсмоктування дірок, що |
|||||||||
нагромадились у базі |
в |
РН. При виконанні рівності |
|
UKE |
|
|
|
UБЕ |
|
|
|
|
|
|
|||||||
транзистор переходить до АР, зростання колекторного струму сповільнюється, що на характеристиках рисунка 7.13 відповідає початку пологої ділянки. Важливим є те, що нахил вихідних характеристик БТ зі спільним емітером на пологій ділянці більший за нахил відповідних
83
характеристик БТ зі спільною базою, тобто у ССЕ струм IК зростає
при збільшенні колекторної напруги швидше, ніж у ССБ. Це зумовлено двома причинами.
1 Напруга UКЕ , на відміну від вихідної напруги UКБ у ССБ,
розподіляється між ЕП та КП, а не |
прикладена лише до КП. Тому при |
збільшенні UКЕ дещо зростає й |
напруга UБЕ , що приводить до |
збільшення емітерного IЕ , а отже, і колекторного IК струмів.
2 Зростання негативної напруги UКЕ приводить до збільшення
товщини КП і зменшення активної ширини бази . Це приводить до зменшення рекомбінаційного струму бази, бо зменшується ймовірність рекомбінації дірок з електронами. Однак при одержанні вихідних характеристик БТ зі спільним емітером потрібно підтримувати струм
бази IБ IБрек |
(1 h21Б )I E саме постійним. Тому зменшення |
струму бази можна компенсувати збільшенням струму емітера IЕ (за рахунок збільшення напруги UБЕ ). А ця обставина викликає додаткове зростання колекторного струму IК .
7.1.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним колектором
Вхідні |
характеристики |
БТ |
в |
ССК |
IБ f (UБК )/UEK |
const показано на рисунку 7.15. |
|
|
|
Рисунок 7.15 – Статичні вхідні характеристики БТ зі спільним колектором
84
|
При UБК UEK ЕП ввімкнено у зворотному напрямі, |
і через |
|||||
базу проходить лише зворотний струм колектора I КБ0 . При UБК UEK |
|||||||
ЕП відкривається, |
струм бази змінюється при зменшенні напруги UБK . |
||||||
Це відбувається тому, |
що при зменшенні UБK зростає напруга UEБ , |
||||||
оскільки |
вихідна |
напруга UEK підтримується |
постійно. |
Але |
це |
||
приводить до зростання струму емітера IЕ і зв’язаного з ним струму |
|||||||
бази |
IБ . |
Вихідні характеристики транзистора зі спільним колектором |
|||||
IЕ |
f (UKE ) при |
IБ const майже нічим не |
відрізняються |
від |
|||
вихідних характеристик схеми зі спільним емітером, тому що IЕ IK ,
аUЕK UKE .
7.1.4Вплив температури на статичні характеристики транзисторів
Температурна залежність вихідних або вхідних характеристик зумовлена зміною відповідно колекторного або емітерного струму при зміні температури.
Схема зі спільною базою У ССБ, згідно з рівнянням (6.10), зміна колекторного струму
при постійному струмі емітера
dIK IEdh21Б dhKБ0 .
Відносна зміна струму колектора
|
dI |
K |
|
I |
E |
dh |
|
dIKБ |
0 |
= |
dh |
21Б |
|
|
IKБ |
0 |
|
dIКБ |
0 |
. |
(7.6) |
|
IK |
IK |
21Б |
|
IK |
|
|
h21Б |
IK IКБ0 |
|
|
|
|||||||||
Коефіцієнт |
передачі |
струму емітера |
h21Б від |
температури |
|||||||||||||||||
майже не залежить, тому температурна зміна h21Б |
|
не впливає на дрейф |
|||||||||||||||||||
характеристик. Другий додаток у формулі (7.39) визначає температурний дрейф характеристик, викликаний температурною
зміною зворотного струму колектора I КБ0 : |
|
|
|||||
I |
КБ0 |
(T ) I |
КБ |
(T )ea(T2 T1) |
, |
(7.7) |
|
|
2 |
0 |
1 |
|
|
||
де IКБ0 (T1) - зворотний струм при температурі T1 ;
IКБ0 (T2 ) - зворотний струм при температурі T2 ;
85
a 0.09 1K для германію; a 0.13 1K для кремнію.
У розрахунковій практиці вважається, що величина I КБ0
подвоюється при зростанні температури на 10 С для германієвих БТ і
на 8 С для кремнієвих БТ. Але вплив другого додатка формули (7.6) на температурний дрейф вихідних характеристик є незначним, оскільки
для більшості транзисторів I КБ0 / IК 10 3 10 6 .
Саме тому температурні зміни вихідних характеристик БТ зі спільною базою невеликі (рисунок 7.16).
Рисунок 7.16 – Температурний дрейф вихідних характеристик БТ зі спільною базою
Значно більшої температурної зміни зазнають вхідні характеристики.
UЕБ |
|
|
|
|
|
Відомо, що I E IEБ0 e Т |
(UЕБ T ), |
|
де I EБ0 - зворотний струм емітера, залежність якого від температури така сама, як і струму I КБ0 .
Унаслідок цього залежність емітерного струму від температури набуває вигляду
|
|
|
|
|
UЕБ |
ea(T2 T1) . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
E |
(T |
2 |
) I |
(T )e Т |
(7.7) |
||
|
|
|
EБ0 1 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
86 |
|
|
|
Тому збільшення температури супроводжується зростанням струму емітера і зміщенням вхідних характеристик у бік більших струмів (рисунок 7.17). Як правило, вважають, що при зміні температури на один градус характеристики зміщуються вліво на 1-2 мВ.
Рисунок 7.17 – Температурний дрейф вхідних характеристик БТ зі спільною базою
Схема зі спільним емітером Температурний дрейф вихідних характеристик БТ зі спільним
емітером в (1 h21E ) разів більший, ніж у ССБ. Це істотний недолік схеми зі спільним емітером (рисунок 7.18).
Рисунок 7.18 – Вплив температури на вихідні характеристики БТ зі спільним емітером
87
Вхідні характеристики БТ у ССЕ також зазнають змін при зміні температури (рисунок 7.21). Збільшення температури викликає
зростання струмів IКБ0 та IБрек , які спрямовані у колі бази назустріч один одному. Тому вхідні характеристики, зняті при різних температурах, перетинаються при малих струмах бази (т. IБ0 на рисунку 7.19).
Рисунок 7.19 – Вплив температури на вхідні характеристики БТ зі спільним емітером
Робочий діапазон температур БТ
З підвищенням температури збільшується число генеруючих пар електрон – дірка. Внаслідок зростання концентрації носіїв заряду електропровідність областей пристрою збільшується і його нормальна робота порушується.
Максимальна робоча температура германієвих БТ має діапазон від + 70 град. до +100 град. У кремнієвих БТ внаслідок більшої ширини забороненої зони , максимальна робоча температура має діапазон від +125 град. до + 200 град. Нижня межа температури відзначається термостійкістю корпусу і допустимою зміною параметрів, тому її величина становить від -60 град. до -70 град.
Необхідно мати на увазі те, що зміна температури транзистора в межах робочого діапазону також відображається на його робочих властивостях, що може викликати температурну нестабільність параметрів транзисторної апаратури. Тому при проектуванні та експлуатації варто враховувати вплив температури на характеристики і параметри транзисторів.
88
ЛЕКЦІЯ 8
ПАРАМЕТРИ БІПОЛЯРНИХ ТРАНЗИСТОРІВ
8.1Граничні режими транзистора. Робочий діапазон температур
При кімнатній температурі іонізовані всі атоми домішок і невелика частина атомів основної речовини НП (чистого НП). Завдяки цьому в емітерній, колекторній і базовій областях БТ забезпечуються потрібні концентрації основних і неосновних носіїв. З підвищенням температури навколишнього середовища або при нагріванні транзистора струмами зростає число генерованих пар електрон-дірка. Внаслідок зростання концентрації носіїв електропровідність областей приладу збільшується, і його нормальна робота порушується. Практика доводить, що максимальна робоча температура германієвих БТ лежить
у межах від +70 до +100 С. У кремнієвих транзисторів унаслідок більшої ширини забороненої зони енергія, необхідна для іонізації атомів основної речовини, виявляється більшою, ніж у германієвих, і тому максимальна робоча температура кремнієвих приладів може
становити від +125 до +200 С.
Мінімальна робоча температура ЕТ визначається енергією іонізації домішкових атомів та їх концентрацією. Звичайно ця енергія невелика (0,05-0,1 еВ), із цієї точки зору БТ може працювати при
мінімальній температурі -200 С. Але фактична нижня межа температури обмежується термостійкістю корпусу і допустимими змінами параметрів, тому її величина становить, як правило, від –60 до - 70 С.
8.1.1 Пробої транзистора
1.Тепловий пробій. При порушенні теплового балансу, коли внаслідок недостатнього тепловідведення приріст потужності, що підводиться до КП, не компенсується відповідним приростом потужності, що відводиться, в БТ. Він супроводжується необмеженим зростанням температури переходу, збільшенням колекторного струму і потужності, що підводиться, і, як наслідок, перегрівом приладу і його псуванням.
Величина напруги, яка не приводить до теплового пробою БТ, визначають за формулою. [2]
89
U |
КБТ |
|
Tmax |
T0 |
, |
(8.1) |
R I |
|
|||||
|
|
КБ0 |
|
|||
|
|
|
T |
|
||
де Тmax - максимально допустима температура КП;
T0 - температура навколишнього середовища;
RT - тепловий пробій опір тепловідведення (корпусу, радіатора тощо).
Таким чином, допустима напруга UКБТ тим менша, чим більші струм IКБ0 , тепловий опір і температура навколишнього середовища.
При незадовільному тепловідведенні і високій температурі середовища напруга теплового пробою може стати меншою за робочу напругу транзистора. Особливо небезпечним є тепловий пробій для потужних
БТ, які мають значний зворотний струм колектора IКБ0 .
2 Електричний пробій. Оскільки переходи БТ взаємодіють між собою, то величина пробивної напруги залежить від режиму його використання. Зупинимося на прикладі схеми зі спільним емітером.
а) |
б) |
в) |
Рисунок 8.1 – До пояснення впливу режиму роботи БТ на |
||
|
величину пробивної напруги: |
|
|
а) IE 0; б) IБ 0; в) UБE IБ RБ |
|
Нехай |
маємо БТ у ССЕ з розімкненим |
емітерним колом |
( IE 0) (рисунок 8.1,а).
Зауважимо, що цей приклад цілком аналогічний до схеми зі спільною базою при IE 0. Коефіцієнт множення колекторного струму у БТ при IE 0
90
