Твердотельная електроника / TTE_Lect1
.pdf
|
M |
|
|
1 |
|
|
, |
|
|
(8.2) |
|
|
|
|
)n |
|
|
||||||
|
|
1 ( |
UКБ |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
де n 2-6 |
|
|
UКБ0проб |
|
|
|
|
|
|
||
залежно від |
матеріалу виготовлення |
БТ |
та виду |
||||||||
p n переходу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лавинний |
пробій |
КП |
відбувається |
при |
наближенні |
||||||
напругиUKБ |
до |
значення |
UKБ0проб . |
При цьому |
різко |
зростають |
|||||
коефіцієнт передачі струму |
емітера |
(Мh21Б ) і |
колекторний |
||||||||
струм, як показано на рисунку 8.2 (крива IE 0). |
|
|
|
||||||||
Рисунок 8.2 – Залежність пробивної напруги від режиму роботи БТ
Якщо тепер розірвати лише базове коло (рисунок 8.1, б), тобто
IБ 0, то колекторний струм дорівнюватиме
IK (1 h21E )IКБ0 h21E IКБ0 |
. |
(8.3) |
|||||
У випадку лавинного пробою формула (8.3) набуває вигляд |
|||||||
I |
K |
|
Mh21Б |
I |
КБ0 |
. |
(8.4) |
|
|||||||
|
|
1 Mh21Б |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
При цьому знаменник правої частини 1 Мh21Б |
0, струм колектора |
||||||
|
|
|
91 |
|
|
|
|
IK (крива IБ 0 на рисунку 8.2). Враховуючи цю умову і вираз (8.4), можна одержати формулу для визначення пробивної напруги колектор – емітер при IБ 0
UKE0проб UКБ0проб 1 h21Б . |
(8.5) |
Отже, UKE0проб UКБ0проб . Пробивна напруга в |
ССЕ при IБ 0 |
в 2-3 рази менша, ніж пробивна напруга в ССБ при IE |
0. |
3 Вплив опору у колі бази. Пробивна напруга БТ залежить від величини опору RБ , увімкненого в базове коло. Цей опір (рис. 8.1, б)
зумовлює позитивний зворотний зв’язок між виходом і входом транзистора: зростання колекторного струму в граничному режимі (при
UKE UКБпроб ) приводить до збільшення прямої напруги на ЕП, що, у
свою чергу, веде до подальшого зростання IК , нового збільшення IБ і т.д. Внаслідок цього транзистор втрачає стійкість і пробивається (крива
RБ на рисунку 8.2).
Чим більший RБ , тим сильніший позитивний зворотний зв’язок. Найгіршим є випадок розриву кола бази ( IБ 0), коли
пробивна напруга стає мінімальною (рисунок 8.2). Саме з цієї причини звичайно забороняється застосовувати транзистори у режимі розімкненого базового кола. Особливо недопустимим є такий режим для
потужних БТ, які в цьому випадку пробиваються при малих UKE .
Найбільш стійким є режим при RБ =0. Однак через вплив розподіленого опору бази rБ навіть при RБ пробивна напруга залишається меншою, ніж при вимкненому емітері (крива UEБ =0 на
рисунку 8.2).
Слід зауважити, що ввімкнення опору до емітерного кола сприяє збільшенню пробивної напруги, бо таке ввімкнення забезпечує лояву негативного зворотного зв’язку, який певною мірою компенсує
дію опору RБ .
4 Вторинний пробій. При значному колекторному струмі, особливо в імпульсному режимі, в БТ може виникнути вторинний пробій, який супроводжується різким зменшенням напруги колектора при одночасному збільшенні колекторного струму, і на вихідній
92
характеристиці з’являється ділянка з негативним диференційним опором (пунктирна крива на рисунку 8.2). Колекторний струм, при якому виникає вторинний пробій, зменшується зі збільшенням
зворотної напруги UKE . Можливість виникнення вторинного пробою залежить також від опору навантаження БТ, а також від напруги живлення EK .
Розвиток вторинного пробою суттєво визначається локальними неоднорідностями транзисторної структури, які зумовлюють нерівномірний розподіл густини струму, місцевий нагрів, а потім і перегрів структури, що супроводжується проплавлянням бази.
5 Пробій змикання – це пробій, зумовлений змиканням ЕП та КП. Розширення КП у бік бази внаслідок того, що концентрація домішок у базі нижча, ніж у колекторі, може привести до того, що при певній напрузі змикання КП заповнить собою всю базову область і з’єднається з ЕП. Транзистор при цьому втрачає свої підсилювальні властивості. Цей ефект має значення для БТ з дуже вузькою базою, у яких напруга змикання невелика і відповідає гранично допустимій напрузі колектора.
8.1.2 Максимально допустима потужність, що розсіюється колектором
При проходженні струму через транзистор тепло виділяється головним чином на КП, оскільки саме він має найбільший електричний опір в усій транзисторній структурі. Відведення тепла від КП в БТ здійснюється за рахунок теплопровідності. Максимальна потужність розсіювання транзистора визначається максимально допустимою
температурою його КП Tmax і температурою навколишнього середовища T0 , а також тепловим опором тепловідведення RT :
|
P |
|
Tmax |
T0 |
|
. |
(8.6) |
|
|
|
|
||||
|
K max |
|
RT |
|
|
||
|
|
|
|
|
|||
З іншого боку, потужність, що розсіюється колектором, |
|||||||
визначається струмом IК |
та напругою UKE (UKБ ). Робочий струм БТ |
||||||
не повинен |
перевищувати IК max |
- |
максимально допустимий |
||||
колекторний |
струм, значення |
якого |
|
дається у довідниках. При |
|||
IК >IК max транзистор перегрівається, |
зростає ймовірність теплового |
||||||
|
|
|
|
93 |
|
|
|
пробою. Максимально допустима напруга UKE max обмежується ймовірністю лавинного пробою КП і наводиться у довідниках. При цьому для більшості транзисторів UKE max UKБ max .
Отже, вибір робочого режиму БТ зумовлено трьома обмеженнями (рисунок 8.3):
1)IК max - максимальним струмом колектора;
2)UKE max - максимальною колекторною напругою;
3)PK max PK IKUKE - максимальною потужністю, що
розсіюється колектором. При перевищенні цих граничних параметрів БТ може вийти з ладу, надійність роботи транзисторної схеми різко зменшується.
Рисунок 8.3 – Фактори, що обмежують вибір робочої точки БТ зі спільним емітером
8.2 Диференційні параметри біполярного транзистора
8.2.1 Оцінка властивостей транзистора
Властивості транзистора в АР оцінюються за допомогою диференційних, або малосигнальних, параметрів.
Розглянемо гібридні диференційні параметри транзистора (h - параметри), оскільки саме вони найчастіше використовуються на практиці.
У діапазоні низьких частот h - параметри установлюють відповідність між малими амплітудами (приростами) струмів і напруг
94
чотириполюсника (рисунок 7.1). Ця відповідність описується такою системою рівнянь:
|
|
|
|
|
|
|
|
U |
mвв |
h I |
mвв |
h U |
mвви |
, |
(8.7) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
12 |
, |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Imвви |
h21Imвв |
h22Umвви |
|
||||||||
де h |
|
Umвв |
|
|
|
|
0 - вхідний опір БТ, Ом; |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||
11 |
|
I |
mвв |
|
Umвви |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
h |
|
|
|
Umвв |
|
|
|
|
|
0 |
- |
коефіцієнт |
зворотного зв’язку |
БТ за |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
12 |
|
U |
mвви |
|
|
Imвв |
|
|
|
|
|
|||||||
напругою; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
h |
|
|
|
Imвви |
|
|
|
|
|
0 - коефіцієнт передачі струму БТ; |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
21 |
|
|
|
I |
mвв |
|
Umвви |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
h |
|
|
Imвви |
|
|
|
0 - вихідна провідність БТ, Ом. |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
22 |
|
|
U |
mвви |
|
|
Imвв |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
На відношення параметра до відповідної схеми вмикання БТ вказують індекси: “Б” – ССБ, “Е” – ССЕ, “К” – ССК.
За рівнянням (8.7) на рисунку 8.4а зображена формальна еквівалентна схема БТ в системі h - параметрів.
Рисунок 8.4а – Формальна еквівалентна схема БТ в системі h - параметрів
Оскільки h-параметри належать до однієї, з гібридними характеристиками, системи, то вони добре узгоджені з характеристиками, легко можуть бути визначені з останніх. З цією
95
метою в системі (8.7) малі амплітуди Umвв , Umвви , |
Imвв , Imвви треба |
|||||
замінити приростами амплітуди Umвв , |
Umвви , |
Imвв , |
Imвви . |
|||
Одержимо систему рівнянь: |
|
|
|
|
||
Umвх |
h11 Imвх |
h12 |
Umвих |
|
(8.8) |
|
|
h21 Imвх |
h22 |
Umвих , |
|
|
|
Imвих |
|
|
|
|||
з якої аналогічним чином можна знайти h-параметри, фіксуючи той чи інший аргумент ( Imвв =0, тобто Imвв const , або Umвви =0, тобто
Umвви const ).
Для прикладу знайдемо h-параметри у схемі зі спільним емітером, використовуючи статичні характеристики цієї схеми.
Параметри |
|
h11E |
|
та |
h12 E |
знаходять |
за вхідними |
||||||||||||||
характеристиками (рисунок 8.4б): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
U |
|
|
|
|
|
|
|
|
UБЕ |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
h |
|
|
БЕ |
|
|
|
UБЕ |
0 |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
||||
11E |
|
|
|
IБ |
|
UКЕ const |
|
|
IБ |
IБ0 |
|
|
UКЕ UKE0 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
U |
|
|
|
|
|
|
UБЕ |
U |
|
|
|
|
|
|||
h |
|
|
|
БЕ |
|
|
|
БЕ |
|
|
|
|
. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
12E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
UKE |
|
IБ const |
|
UKE |
0 UKE |
|
I |
Б |
I |
Б0 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Рисунок 8.4б – Знаходження параметрів h11E та h12 E за вхідними статичними характеристиками БТ в ССЕ
96
Параметри |
h21E |
|
та h22E |
знаходять |
|
за вихідними |
||||
характеристиками (рисунок 8.5): |
|
|
|
|
|
|||||
h |
|
I |
K |
|
|
IK |
IK |
0 |
|
; |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
21E |
|
IБ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
UКЕ const |
IБ |
IБ0 |
|
UКЕ UKE0 |
|||
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IK |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IK |
IK |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
22E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 8.1 |
|
|
|
|
UKE |
|
IБ const |
|
|
UKE |
UKE0 |
|
I |
Б |
I |
Б0 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Схема |
|
|
|
|
|
СБ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СЕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СК |
|
|
|
|
СБ |
|
h11Б |
h12Б |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
h11Б |
hБ h12Б |
|
|
|
|
1 |
|
h11Б |
1 h12Б |
||||||||||||
|
|
h |
h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
|
|
h |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
h |
|
|
||||||
|
22 |
|
|
|
|
|
1 h21Б |
21Б |
22Б |
1 h21Б |
|
Б |
||||||||||||||||||||||
|
|
21Б |
|
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
22 |
|
||||||
СЕ |
1 |
h11E |
hE h12E |
|
|
|
h11E |
|
h12E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h11E |
|
|
1 |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
h |
h |
|
|
|
|
|
h |
|
h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
) |
h |
|
|
||
|
1 h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1 h |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
21E |
|
21E |
22E |
|
|
|
21E |
|
22E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21E |
|
22E |
|
|||||||
СК |
|
1 |
|
h11K |
(h12K hK |
|
|
|
|
h11K |
|
|
(h12K hK |
|
|
h11K |
|
|
h12K |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
(1 h21K ) |
h22K |
|
|
|
|
(1 h21K ) |
|
h22K |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
h21K |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h21K ) |
|
|
h22K |
|
|
|
||||||||||||||||
Рисунок 8.5 – Знаходження параметрів h21E та h22E |
за вихідними |
|
статичними характеристиками БТ в ССЕ |
||
Для правильного знаходження |
h - параметрів необхідно, щоб |
|
величини UKE0 (-5В) та IБ0 і |
для вхідних, і |
для вихідних |
характеристик брались однаковими. |
|
|
97
Знак “-” у формулі для знаходження h21E береться тому, що напрям струму IК у транзисторі протилежний до напряму струму Iвих
учотириполюснику.
8.2.2Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних
транзисторів
Застосування h-параметрів іноді супроводжується значними труднощами, оскільки кожній схемі ввімкнення БТ відповідають свої h-параметри. Значно простіше при аналізі транзисторних схем використовувати фізичні еквівалентні схеми транзисторів, які містять у собі фізичні (реальні) параметри БТ.
На рисунку 8.6 показано Т-подібну фізичну еквівалентну схему транзистора зі спільною базою (низьких частот).
Рисунок 8.6 – Т-подібна еквівалентна схема БТ у ССБ
На схемі рисунка 8.6
r |
|
dUЕБ |
|
|
- диференційний опір ЕП; |
||
|
|
||||||
E |
|
|
dI |
E |
|
UКБ const |
|
|
|
|
|
|
|||
r |
|
dUКБ |
|
|
- диференційний опір КП; |
||
|
|
||||||
|
|
||||||
К |
|
|
dI |
К |
|
|
IE const |
rБ |
|
|
|
|
|
||
- опір бази; |
|||||||
|
|
|
|
|
98 |
||
|
dIK |
|
- |
диференційний коефіцієнт |
передачі |
|
dIE |
||||||
|
|
UКБ const |
|
|
||
|
|
|
|
|||
емітерного струму. |
|
|
||||
Опір rБ |
|
дорівнює |
сумі розподільного опору |
бази та |
||
дифузійного опору
rБ rБ rБ .
Розподілений опір бази rБ відображає опір активної області
бази, який значно більший, ніж опори ЕП та емітерної області. Значення цього опору зростає зі зменшенням ширини бази, тому що зменшується ймовірність рекомбінації в базі, і отже, основна частина струму бази
IБрек також зменшується. Частина вхідної напруги, прикладена до ЕП,
падає на опорі rБ , і це знижує ефективність керування струмом у транзисторі.
Дифузійний опір бази rБ відображає вплив колекторної
напруги на ширину бази внаслідок зміни товщини КП. Нехай, наприклад, напруга на колекторі збільшилася. Це приводить до
зменшення ширини бази. Оскільки напруга UEБ не змінилася, то струм
емітера має залишитися постійним. Проте він збільшується внаслідок зростання градієнта концентрації дірок у базі (див. рисунок 7.9).
Для |
збереження |
IE const |
потрібно |
зменшити |
концентрацію дірок PБE біля ЕП, тобто зменшити напругу на ЕП. Щоб напруга на ЕП зменшилася при незмінній напрузі UEБ , опір бази має зрости на деяку величину rБ (див. рисунок 8.6).
Для ССЕ Т-подібна еквівалентна схема БТ має вигляд, показаний на рисунку 8.7. Ця схема також досить точно описує властивості приладу в діапазоні низьких частот.
99
Рисунок 8.7 – Т-подібна еквівалентна схема БТ у ССЕ
Значення параметрів Т-подібних фізичних еквівалентних схем залежить від обраного режиму транзистора і не залежить від способу його ввімкнення.
Безпосереднє вимірювання фізичних параметрів БТ неможливе,
бо точка з’єднання опорів rБ , rE і rK знаходиться всередині кристала напівпровідника. Тому ці параметри розраховують за допомогою формул, які зв’язують фізичні параметри з h-параметрами БТ (таблиця
8.5).
Таблиця 8.2
Пара- |
ССБ |
ССЕ |
ССК |
метр |
|
|
|
h11 |
rE rБ (1 ) |
r |
|
rE |
r |
rE |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
Б |
1 |
|
Б |
1 |
|
|||||||
h12 |
|
rБ |
|
|
rE |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
rK |
rK (1 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
h21 |
|
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
||||||||||
h22 |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|||
|
|
rЕ |
rK (1 ) |
|
rK (1 ) |
|
||||||||||
Користуючись таблиця 8.2, можна записати
100
