Н аціональне багатство – це сукупність матеріальних благ,

н агромаджених суспільством за всю його історію.

Тема 6

Економічний потенціал – це узагальнено кількісно – якісна оцінка наявних ресурсів, якими володіє країна і які використовуються для забезпечення її економічного і соціального розвитку.

Національне багатство виступає як важливий показник економічної могутності країни та джерело її соціально – економічного прогресу

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних суб’єктів у сфері матеріального і нематеріального виробництва.

При вимірюванні ВВП враховується вартість товарів, вироблених підприємствами, організаціями, установами у межах країни.

Склад валового внутрішнього продукту

Сільське, лісове та рибне господарство

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів

Переробна промисловість

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

Будівництво

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

Тимчасове розміщування й організація харчування

Інформація та телекомунікації

Фінансова та страхова діяльність

Операції з нерухомим майном

Професійна, наукова та технічна діяльність

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування

Освіта

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

Надання інших видів послуг

Податки на продукти

Субсидії на продукти

С

истема національних рахунків (СНР) — це сукупність показників послідовного та взаємопов'язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів.

Ця система застосовується в умовах ринкових відносин.

Економіка ж усієї країни є сукупністю ринків окремих товарів, сплетених складною системою взаємозв’язків.

З агальна рівновага – це рівноважний стан усієї ринкової системи, під яким розуміють установлення рівності величини попиту та величини пропозиції на всіх взаємопов’язаних ринках.

Одним із проявів загальної рівноваги є баланс між сукупними доходами та сукупними витратами. Кожний з економічних суб’єктів отримує свої певні види доходів, які витрачає для досягнення власних цілей.

Д ержавне регулювання економіки – сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу державних установ і організацій на розвиток суспільного способу виробництва для його стабілізації та пристосування до умов, що змінюються.

П одаткова політика - це діяльність держави по встановленню, правовому регламентуванню та організації стягнення податків і зборів.

Податкова політика України визначається Податковим кодексом.

Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011.

Головним завданням податкової політики є встановлення балансу між двома чинниками, якими визначається потреба в податках: необхідністю фінансового забезпечення виконання державою притаманних їй функцій та вирішенням соціально-економічних завдань.

Податки – це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Д ержавний бюджет це – щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності.

Антимонопольне законодавство спрямоване проти усіх форм монопольної влади, будь-яких форм монопольної поведінки.

Перша група заходів – адміністративно-правовий вплив у вигляді: заборона монополій в будь-якій галузі господарства;розпуск існуючих монополістичних об’єднань; розчленування монополій на ряд самостійних виробництв.

Друга група заходів – адміністративно-економічний вплив, який спрямований на:переслідування державою продавців, які здійснюють цінову дискримінацію;переслідування продавців, які здійснюють фальсифікацію товарів шляхом використання реклами;заборону позаекономічного впливу на контрагентів шляхом змови з метою спільного впливу на зміну ринкової ситуації.

Третя група заходів – економічний вплив, який проводить держава:використання різних прийомів ведення податкової політики, які примушують монополію назначати ціни на продукцію, яку вони випускають, близькі до умов вільної конкуренції;підтримка (заохочення) випуску товарів-субститутів, тобто то-варів-замінників. Різноманітність товарів особистого і виробничого споживання знижує попит на товари монопольного виробництва;розширення ринку за рахунок встановлення міжнародних економічних зв’язків і збільшення імпорту;

- розповсюдження наукових і технологічних зв’язків