4. Мале і велике коло кровообігу

Велике коло кровообігу (circulus sanguineus major) починається з лівого шлуночка, з якого вихо-дить аорта і закінчується в правому передсерді, куди впадають верхня порожниста вена (vena cava superior) та нижня порожниста вена (vena cava inferior). Це тілесне коло кровообігу забезпечує ар-теріальною кров’ю всі органи та тканини організму. Аорта- артерії- артеріоли-артеріальні капіляри- венозні капиляри-венули-вени- порожнисті вени

Мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) починається з правого шлуночка (ventriculus dexter), де виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), і закінчується в лівому передсерді (atrium sinistrum), куди вливаються 4 легеневі вени (venae pulmonales). Це є легеневе коло кровообігу, в арте-ріях якого тече венозна кров, а у венах – артеріаль-на. Воно виконує функцію газообміну.

Билет 4,

1. Верхня кінцівка. Пояс верхніх кінцівок, лопатка, ключиця.

КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (ossa membri superioris)

Вони поділяються на:

• грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris);

• вільну частину верхньої кінцівки (pars libera membri superioris).

Грудний пояс; пояс верхньої кінцівки

(cingulum pectorale; cingulum membri superioris)

Грудний пояс складається з:

• ключиці (clavicula);

• лопатки (scapula).

Ключиця (clavicula)

Ключиця є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S-подібної форми, яка має:

• груднинний кінець (extremitas sternalis);

• надплечовий кінець (extremitas acromialis);

• тіло ключиці (corpus claviculae);

• верхню поверхню (facies superior);

• нижню поверхню (facies inferior).

На нижній поверхні грудниного кінця (facies inferior extremitatis sternalis) розташоване втиснення

реброво-ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis).

На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані:

• конусоподібний горбок (tuberculum conoideum);

• трапецієподібна лінія (linea trapezoidea).

Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується грудниною суглобовою

поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni).

Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується надплечовою суглобо-вою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання з надплечовим відростком лопатки

(acromion).

Лопатка (scapula)

На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata).

Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток (acromion), на якому роз-ташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею

(clavicula).

На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae).

Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз.

На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з головкою плечової кістки (caput humeri).

Над та під суглобовою западиною розташовані:

• надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale);

• підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale).

Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний відросток (processus coracoideus).

Вільна частина верхньої кінцівки

(pars libera membri superioris)

Вона поділяється на:

• плече (brachium);

• передпліччя (antebrachium);

• кисть (manus).

Плечова кістка (humerus)

Плечова кістка є складовою частиною плеча (brachium) і належить до (трубчастої) типової довгої кі-

стки (os longum), яка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis) або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плечової кістки, діафіз (corpus humeri; diaphysis humeri).

Голівку плечової кістки (caput humeri) оточує анатомічна шийка (collum anatomicum), нижче якої

знаходяться:

• великий горбок (tuberculum majus);

• малий горбок (tuberculum minus).

Вони переходять у гребінь великого горбка; бічну губу (crista tuberculi majoris; labium laterale) і гре-бінь малого горбка; присередню губу (crista tuberculi minoris; labium mediale), між якими проходить між-

горбкова борозна (sulcus intertubercularis).

На межі між проксимальним наростком (epiphysis proximalis) і тілом кістки (diaphysis) розташована

хірургічна шийка плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Тіло плечової кістки (corpus humeri) має:

• передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis);

• передньобічну поверхню (fscies anterolateralis);

• задню поверхню (facies posterior);

• присередній край (margo medialis);

• бічний край (margo lateralis).

Передня поверхня тіла плечової кістки (facies anterior corporis humeri) поділяється на передньопри-

середню поверхню (facies anteromedialis) та передньобічну поверхню (facies anterolateralis).

На верхній третині задньої поверхні тіла плечової кістки (facies posterior corporis humeri) розташо-

вана дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), ззаду і знизу від якої проходить борозна проме-

невого нерва (sulcus nervi radialis).

На дистальному наростку (epiphysis distalis) розташований відросток плечової кістки (condylus humeri), а на ньому присередньо розташований блок плечової кістки (trochlea humeri), а збоку – голівка

плечової кістки (capitulum humeri).

Над блоком плечової кістки (trochlea humeri) спереду міститься вінцева ямка (fossa coronoidea), а

над голівкою плечової кістки – променева ямка (fossa radialis).

На задній поверхні (facies posterior) напроти цих ямок (fossae) розташована ліктьова ямка (fossa olecrani).

По краях дистального наростку плечової кістки (epiphysis distalis humeri) знаходяться:

• присередній надвиросток (epicondylus medialis);

• бічний надвиросток (epicondylus lateralis).

Присередній надвиросток (epicondylus medialis) вгору переходить у присередній наднадвиростко-вий гребінь (crista supraepicondуlaris medialis) і далі у присередній край тіла плечової кістки (margo medialis corporis humeri). Цей надвиросток може мати надвиростковий відросток (processus supracondylaris).

Бічний надвиросток (epicondylus lateralis) вгору продовжується у бічний наднадвиростковий гребінь;

бічний надвиростковий гребінь (crista supraepicondуlaris lateralis; crista supracondylaris lateralis), який

догори переходить у бічний край тіла плечової кістки (margo lateralis corporis humeri).

Позаду присереднього надвиростка (epicondylus medialis) проходить борозна ліктьового нерва

(sulcus nervi ulnaris).

Кістки передпліччя (ossa antebrachii)

Кістки передпліччя є складовою частиною передпліччя. Із бічної сторони передпліччя (antebrachium) розташована променева кістка (radius), а з присередньої – ліктьова кістка (ulna). Вони є типовими довгими (трубчастими) кістками (ossa longa).

Ліктьова кістка (ulna)

Ліктьова кістка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

• тіло ліктьової кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку ліктьової кістки (epiphysis proximalis ulnae) угорі розташований лік-

тьовий відросток (olecranon), а знизу і спереду від нього – вінцевий відросток (processus coronoideus).

Між ними розташована блокова вирізка (incisura trochlearis).

На бічній поверхні проксимального наростку (epiphysis proximalis) міститься вирізка променевої кіс-

тки (incisura radialis) для з’єднання з голівкою променевої кістки (caput radii). Дещо нижче вінцевого

відростка (processus coronoideus) розташована горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae).

Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae) має:

- передню поверхню (facies anterior);

• задню поверхню (facies posterior);

• присередню поверхню (facies medialis);

-передній край (margo anterior);

• задній край (margo posterior);

• міжкістковий край (margo interosseus).

На тілі ліктьової кістки (corpus ulnae) розташований гребінь м’яза-відвертача (crista musculi supinatoris).

На дистальному наростку ліктьової кістки (epiphysis distalis ulnae) розрізняють голівку ліктьової

кістки (caput ulnae), яка має суглобовий обвід (circumferentia articularis).

На присередній поверхні голівки ліктьової кістки (caput ulnae) розташований шилоподібний відрос-

ток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae), який добре пальпується під шкірою (cutis).

Променева кістка (radius)

Променева кістка є складовою частиною передпліччя (antebrachium) і належить до (трубчастої) ти-

пової довгої кістки (os longum), яка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

• тіло променевої кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку променевої кістки (epiphysis proximalis radii) розташована голівка

променевої кістки (caput radii) з суглобовим обводом (circumferentia articularis) та суглобовою ямкою

(fovea articularis) зверху. Нижче голівка переходить у шийку променевої кістки (collum radii).

Тіло променевої кістки (corpus ulnae) має:

• передню поверхню (facies anterior);

• задню поверхню (facies posterior);

• бічну поверхню (facies lateralis);

• передній край (margo anterior);

• задній край (margo posterior);

• міжкістковий край (margo interosseus);

• горбистість променевої кістки (tuberositas radii);

• горбистість м’яза-привертача (tuberositas pronatoria).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) з бічної поверхні (facies lateralis) добре пальпується під шкірою шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii).

Із присередньої сторони міститься вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris) для з’єднання з голівкою ліктьової кістки (caput ulnae).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) розташовані:

• зап’ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis) для з’єднання із зап’ястковими кістками

(ossa carpi);

• надшилоподібний гребінь (crista suprastyloidea);

• дорсальний горбок (tuberculum dorsale);

• борозни сухожилків м’язів-розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum).

Кістки кисті (ossa manus)

Кістки кисті поділяються на:

• зап’ясткові кістки (ossa carpi);

• п’ясткові кістки (ossa metacarpi);

• кістки пальців, фаланги (ossa digitorum; phalanges).

Зап’ясткові кістки (ossa carpi)

Їх є вісім, вони утворюють проксимальний і дистальний ряди. В проксимальному ряді з бічної в при-

середню сторону розташовані:

• човноподібна кістка (os scaphoideum), що має горбок човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei);

• півмісяцева кістка (os lunatum);

• тригранна кістка (os triquetrum);

• горохоподібна кістка (os pisiforme).

У дистальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

• кістка-трапеція (os trapezium), що має горбок кістки-трапеції (tuberculum ossis trapezii);

• трапецієподібна кістка (os trapezoideum);

• головчаста кістка (os capitatum);

• гачкувата кістка (os hamatum), що має гачок гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati). Зап’ясткові кістки утворюють борозну зап’ястка (sulcus carpi).