- •5 Билет
- •1.Суглоби. Будова,класифікація,рухи.
- •2.Шлунок,топографія,кровопостачання,іннервація
- •3.Спинний мозок,зовнішня і внутрішня будова,функції.Утворення спинномозкових нервів.
- •4.Велике,мале коло кровообігу.Серце,будова. Провідна система серця.
- •1.М*язи нижньої кінцівки, іннервація кровопостачання.
- •2.Легені, топографія, іннервація, кровопост
- •4. Мале і велике коло кровообігу
- •1. Верхня кінцівка. Пояс верхніх кінцівок, лопатка, ключиця.
- •2. Ділянки живота (regiones abdominales)
- •3. Легені,будова, інервація, кровопостачання.
- •4. Довгастий мозок
- •2. Легені (pulmones). Будова. Границі
- •3.Міст, мозочок –задній мозок metencephalon
- •4. Низхідна аорта (pars descendens aortae; aorta descendens)
- •1)М'яз, як орган.Класифікація.Допоміжний апарат.
- •2.Плевра.Плевральна порожнина, закутки, іх клін.Значення.
- •3)Кінцевий мозок.Топографія білоі речовини(мозолисте тіло, внутр капсула, склепіння)
- •4)Серце топографія, будова, кровопостачання, іннервація
4.Велике,мале коло кровообігу.Серце,будова. Провідна система серця.
Серце (cor) є порожнистим м’язовим органом, що розміщений у порожнині грудної клітки (cavitas thoracis) у нижньому середньому середостінні (mediastinum medium).
Серце має:
верхівку серця (apex cordis), яка направлена вперед, униз і вліво;
основу серця (basis cordis), яка направлена в протилежний бік.
Серце має такі поверхні:
груднинно-реброву поверхню; передню поверх-ню (facies sternocostalis; facies anterior);
діафрагмову поверхню; нижню поверхню (facies diaphragmatica; facies inferior);
праву/ліву легеневі поверхні (facies pulmonalis dextra/sinistra).
Стінка серця (paries cordis) з внутрішнього шару – ендокарда (endocardium); м’язового шару – міокарда (myocardium); зовнішнього шару – епікарда (epicardium).
Ендокард (endocardium) є внутрішнім шаром, що вкриває зсередини порожнину серця (cavitas cordis), а саме: покриває м’ясисті перегородки (trabeculae carneae), соскоподібні м’язи (mm. papillares) та су-хожилкові струни (chorde tendineae) і продовжується у внутрішню оболонку судин, що відходять від серця.
Дуплікатура ендокарда утворює:
заслінки клапану аорти (valvae aortae);
заслінки клапану легеневого стовбура (valvae trunci pulmonalis);
стулки правого передсердно-шлуночкового кла-пану (cuspides valvae atrioventricularis dextrae);
стулки лівого передсердно-шлуночкового клапа-ну (cuspides valvae atrioventricularis sinistrae).
Міокард (myocardium)Це середній шар, утворений серцевою м’язовою тканиною (textus muscularis cardiacus), яка складається з кардіоміоцитів (cardiocyti), що з’єднані між собою вставними дисками. М’язові волокна передсердь (atria) і шлуночків (ventriculi) починаються від волокнистої тканини, яка входить до складу м’якого скелета серця.
Зовнішня оболонка серця – нутрощева пластинка епікард (lamina visceralis; epicardium)Вона є нутрощевою пластинкою серозного осердя (pericardium serosum). Епікард вкриває: серце (cor); початкові відділи аорти (aorta); легеневого стовбура (truncus pulmonalis); кінцеві відділи порожнистих вен (venae cavae) та легеневих вен (venae pulmonales).
Стимульний комплекс серця /провідна система серця(complexus stimulans cordis; systema conducens cordis)
Він складається з атипових м’язових волокон, які мають здатність проводити імпульси від нервів серця до міокарда передсердь та шлуночків.
Центром провідної системи серця є такі два вузли:
Пазухо-передсердний вузол (nodus sinuatrialis) – вузол Кіс-Фляка. Він розміщений у стінці правого передсердя (atrium dextrum) між отвором верхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris) і правим вушком (auricula dextra). Від цього вузла відходять гілки до міокарда пе-редсердь, які визначають ритм скорочення серця.- водій ритму
Передсердно-шлуночковий вузол (nodus atrio-ventricularis) – вузол Ашофф-Тавара. Він лежить у товщі нижнього відділу міжпередсердної перегородки (septum interatriale).
Донизу передсердно-шлуночковий вузол (nodus atrioventricularis) переходить в передсердно-шлуночковий пучок (fasciculus atrioventricularis) – пучок Гіса, який зв’язує міокард передсердь з міока-рдом шлуночків.
У м’язовій частині (pars muscularis) міжшлуноч-кової перегородки (septum interventriculare) пучок Гіса поділяється на праву ніжку (crus dextrum) та ліву ніжку (crus sinistrum). Кінцевими гілками ніжок є субендокардіальні гі-лки (rr.subendocardiales) – волокна Пуркіньє, які закінчуються в міокарді шлуночків.
Велике коло кровообігу (circulus sanguineus major) починається з лівого шлуночка, з якого вихо-дить аорта і закінчується в правому передсерді, куди впадають верхня порожниста вена (vena cava superior) та нижня порожниста вена (vena cava inferior). Це тілесне коло кровообігу забезпечує ар-теріальною кров’ю всі органи та тканини організму.
Мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) починається з правого шлуночка (ventriculus dexter), де виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), і закінчується в лівому передсерді (atrium sinistrum), куди вливаються 4 легеневі вени (venae pulmonales). Це є легеневе коло кровообігу, в артеріях якого тече венозна кров, а у венах – артеріальна. Воно виконує функцію газообміну.
Серцеве коло кровообігу (circulus sanguineus cordis) починається від висхідної частини аорти (pars ascendens aortae; aorta ascendens) з вінцевих арте-рій (arteriae coronariae) і закінчується венами серця, що впадають у праве передсердя (atrium dextrum).
Кровоносні судини (vasa sanguinea) відсутні у: волоссі (pili); нігтях (ungues); епітеліальному шарі шкіри (stratum epitheliale cutis); рогівці ока (cornea oculi); суглобових хрящах (cartilagines articulares).
Білет №3
