- •5 Билет
- •1.Суглоби. Будова,класифікація,рухи.
- •2.Шлунок,топографія,кровопостачання,іннервація
- •3.Спинний мозок,зовнішня і внутрішня будова,функції.Утворення спинномозкових нервів.
- •4.Велике,мале коло кровообігу.Серце,будова. Провідна система серця.
- •1.М*язи нижньої кінцівки, іннервація кровопостачання.
- •2.Легені, топографія, іннервація, кровопост
- •4. Мале і велике коло кровообігу
- •1. Верхня кінцівка. Пояс верхніх кінцівок, лопатка, ключиця.
- •2. Ділянки живота (regiones abdominales)
- •3. Легені,будова, інервація, кровопостачання.
- •4. Довгастий мозок
- •2. Легені (pulmones). Будова. Границі
- •3.Міст, мозочок –задній мозок metencephalon
- •4. Низхідна аорта (pars descendens aortae; aorta descendens)
- •1)М'яз, як орган.Класифікація.Допоміжний апарат.
- •2.Плевра.Плевральна порожнина, закутки, іх клін.Значення.
- •3)Кінцевий мозок.Топографія білоі речовини(мозолисте тіло, внутр капсула, склепіння)
- •4)Серце топографія, будова, кровопостачання, іннервація
3.Спинний мозок,зовнішня і внутрішня будова,функції.Утворення спинномозкових нервів.
Це довгий тяж циліндричної форми, який розміщений у хребтовому каналі і тягнеться від великого отвору потиличної кістки до рівня I-ІI поперекових хребців. Спинний мозок закінчується мозковим конусом (conus medullaris), від якого до окістя другого куприкового хребця тягнеться кінцева нитка(filum terminale).
На рівні від II шийного – II грудного хребців спинний мозок утворює: шийне стовщення (intumescentia cervicalis). На рівні X – XII грудних хребців утворює: попереково-крижове стовщення (intumescentia lumbosacralis), яке переходить у мозковий конус (conus medullaris). У товщі спинного мозку проходить центральний канал (canalis centralis), який продовжується вгору в IV шлуночок головного мозку.
Розрізняють такі частини спинного мозку:шийна частина; шийні сегменти (8), грудна частина(12) поперекова частина(5) крижова частина(5) куприкова частина (3)
Відрізок спинного мозку, який відповідає двом парам корінців (два передніх та два задніх) називається сегментом (segmentum).Спинний мозок, відповідно, складається з 31 – 33 сегментів. Починаючи з грудних сегменти розміщуються вище відповідних хребців хребтового стовпа (правило Шипо). Таке розміщення пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа.
Скелетотопія спинномозкових сегментів:
у шийному і верхньому грудному відділах сегменти розміщені на один хребець вище від відповідного їм за ліком хребця;
у середньому грудному відділі сегменти розміщені на два хребці вище;
у нижньому грудному відділі (X, XI, XII сегменти) сегменти розміщені на три хребці вище.
Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку – здійснення природжених реакцій (рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або зовнішній) – безумовні рефлекси.
Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижче XII грудного сегмента, разом із корінцями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda equina) спинного мозку.
На передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина (fissura mediana anterior). На задній поверхні спинного мозку проходить задня серединна борозна (sulcus medianus posterior. По бічній поверхні спинного мозку проходить передньобічна борозна (sulcus ventromedialis) – права і ліва, та задньобічна борозна (sulcus posterolateralis) – права і ліва.
У задньобічні борозни входять чутливі волокна заднього корінця (radix posterior), який має чутливий вузол спинномозкового нерва(ganglion spinale). У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.
Із передньобічних борозен (sulci anterolaterales) виходять рухові волокна переднього корінця (radix anterior).
Задній і передній корінці (radices posterior et anterior) з’єднуються, утворюючи мішаний стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis).
Спинномозковий нерв (nervus spinalis) проходить через міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale) і розгалужується на такі гілки:
передню гілку (ramus anterior, s. ventralis), яка є найбільшою гілкою і з’єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів (nervi spinales), утворюючи нервові сплетення (plexus nervosum), за винятком передніх грудних нервів (nervi thoracici), які не утворюють сплетень, а продовжуються у міжреброві нерви (nn. intercostales). Ця гілка має рухові та чутливі волокна;
задню гілку (ramus posterior, s. dorsalis), яка йде дозаду між поперечними відростками хребців (processus transversi vertebrarum) та іннервує шкіру і глибокі м’язи спини (cutis et musculi dorsi profundi), м’язи шиї та підпотиличні м’язи (musculi collі et musculi suboccipitales).
а задня гілка I шийного спинномозкового нерва виходить між потиличною кісткою (os occipitale) і атлантом (atlas) та містить тілки рухові волокна;
оболонну гілку; поворотну гілку (r. meningeus, s. recurrens), яка містить чутливі та симпатичні нервові волокна і заходить у хребтовий канал (canalis vertebralis) та іннервує оболони спинного мозку (meninges spinales);
білу сполучну гілку (ramus communicans albus), ця гілка відходить тільки від VIIІ шийного, всіх грудних та верхніх двох поперекових спинномозкових нервів.
Спинний мозок складається із сірої речовини (substantia grisea), яка оточена з усіх боків білою речовиною (substantia alba).
Сіра речовина спинного мозку
Це скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків. Вона складається з:переднього стовпа (columna anterior); заднього стовпа (columna posterior); проміжного (бічного) стовпа (columna intermedia), цей стовп чітко виражений лише в грудо- поперековому відділі спинного мозку; центральної драглистої речовини (substantia gelatinosa centralis) – проміжної зони, що розміщена навколо центрального каналу, який вистелений епендимою
Біла речовина спинного мозку
Вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні). За допомогою борозен біла речовина подляється на:передній канатик (funiculus anterior); задній канатик (funiculus posterior); бічний канатик (funiculus lateralis).
