3)Кінцевий мозок.Топографія білоі речовини(мозолисте тіло, внутр капсула, склепіння)

КІНЦЕВИЙ МОЗОК; ВЕЛИКИЙ МОЗОК

(telencephalon; cerebrum)

Він представлений правою та лівою півкулями великого мозку (hemispheria cerebri). До кожної півкулі належать:

плащ (pallium);

нюховий мозок (rhinencephalon);

основна частина кінцевого мозку (pars basilaris telencephali) – підкіркові ядра;

склепіння (fornix);

мозолисте тіло (corpus callosum).

Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (ventriculi laterales).

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri)

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) вкриті корою великого мозку; плащем (cortex cerebri; pallium) і мають три поверхні:

верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri);

нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri).

Найбільш виступаючі ділянки півкуль отримали назву полюсів:

лобовий полюс (polus frontalis);

потиличний полюс (polus occipitalis);

скроневий полюс (polus temporalis).

Рельєф кожної поверхні півкуль складається з борозен (sulci) і розміщених між ними валикоподібних підвищень – звивин великого мозку (gyri cerebri), форма і напрям яких досить

мінливі.

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) складаються з таких часток:

лобової частки (lobus frontalis);

тім’яної частки (lobus parietalis);

потиличної частки (lobus occipitalis);

скроневої частки (lobus temporalis);

острівця; острівцевої частки (insula; lobus insularis);

обідкової частки (lobus limbicus).

Обідкова частка (lobus limbicus) складається зі структур, що утворюють сукупність у самому центрі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri).

Внутрішня капсула (capsula interna) Це шар білої речовини, який розміщений між:

сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis) збоку;

хвостатим ядром (nucleus caudatus) і таламусом (thalamus), що розміщені присередньо.

Через цю капсулу проходять проекційні волокна, які з’єднують кору великого мозку (cortex cerebri) з

іншими відділами головного мозку та зі спинним мозком.

На горизонтальному розрізі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri) внутрішня капсула (capsula interna) має вигляд відкритого латерально тупого кута з такими частинами:

передньою ніжкою (crus anterius);

коліном внутрішньої капсули (genu capsulae internae);

задньою ніжкою (crus posterius).

Передня ніжка внутрішньої капсули (crus anterius capsulae internae) розміщена між головкою хвостатого ядра (nucleus caudatus) та передньою половиною сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis). Її проекційними волокнами є:

лобово-мостовий шлях (tractus frontopontinus);

передня променистість таламуса (radiatio thalami anterior).

Коліно внутрішньої капсули (genu capsulae internae) розміщене між передньою та задньою

ніжками (crura anterius et posterius), між сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis) та центральною частиною бічного шлуночка (pars centralis ventriculi lateralis).

Воно утворене кірково-ядерними волокнами (fibrae corticonucleares).

Задня ніжка внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae) розміщена між таламусом

(thalamus) та заднім відділом сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis) і стосовно до останнього складається з трьох країв або частин:

засочевицеподібної частини (pars retrolentiformis);

підсочевицеподібної частини (pars sublentiformis).

Таламо-сочевицеподібна частина (pars thalamo-lentiformis) прилягає безпосередньо до коліна

внутрішньої капсули (genu capsulae internae) і має:

кірково-спинномозкові волокна (fibrae cortico-spinales);

кірково-червоноядерні волокна (fibrae cortico-rubrales);

кірково-сітчасті волокна (fibrae corticoreticula-res);

кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalami-cae);

таламо-тім’яні волокна (fibrae thalamoparieta-les);

центральну таламічну променистість (radiatio thalami centralis).

Засочевицеподібна частина (pars retrolentifor-mis) складається із:

задньої таламічної променистості (radiatio thalamica posterior);

потилично-мостових волокон (fibrae occipitopon-tinae);

потилично-покрівельних волокон (fibrae occipito-tectales).

Підсочевицеподібна частина (pars sublentiformis) містить:

кірково-покрівельні волокна (fibrae corticotecta-les);

скронево-мостові волокна (fibrae temporoponti-nae);

кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalami-cae);

зорову променистість (radiatio optica), яку раніше називали коліно-шпорними волокнами (fibrae geniculocalcarinae);

слухову променистість (radiatio acustica), яку раніше називали коліно-скроневими волокнами

(fibrae geniculotemporales).

Крайня капсула (capsula extrema) розміщена між огорожею (claustrum) та корою острівця (cortex insulae), є прошарком білої речовини, яка належить до променистого вінця (corona radiata), містить

асоціативні волокна.

Зовнішня капсула (capsula externa) – це шар білої речовини, який знаходиться між лушпиною (putamen) та огорожею (claustrum), містить асоціативні волокна.

Мозолисте тіло (corpus callosum) – це нервові волокна, що йдуть поперечно з однієї півкулі в іншу, тобто сполучають праву та ліву півкулі великого мозку, формуючи комісуральні провідні шляхи.

Верхню поверхню мозолистого тіла (facies superior corporis callosi) видно в глибині поздовжньої щілини великого мозку (fissura longitudinalis cerebri). Ця структура належить до білої речовини.

Уздовж мозолистого тіла (corpus callosum) простягаються:

бічна поздовжня смуга (stria longitudinalis lateralis);

присередня поздовжня смуга (stria longitudinalis medialis);

променистість мозолистого тіла (radiatio corporis callosi); це радіальні нервові волокна, які розходяться в усі боки від мозолистого тіла (corpus callosum) до кори великого мозку (cortex cerebri).

Частина променистості мозолистого тіла (прямує вбік та вниз) покриває задній та нижній роги бічного шлуночка і називається покривом (tapetum).

Склепіння (fornix) розміщене під мозолистим тілом (corpus callosum) і побудоване з поздовжніх пучків нервових волокон, які з’єднують морського коника (hippocampus) з ядрами таламуса (nuclei thalami) та гіпоталамуса (nuclei hypothalami).

Склепіння (fornix) складається з тіла (corpus), яке спрямоване вперед і вниз.Спереду тіло (corpus) продовжується у два стовпи склепіння (columnaе fornicis), які закінчуються у сосочкових тілах гіпоталамуса (corpus mamillare). Ці стовпи склепіння відмежовують спереду міжшлуночкові отвори (foramen interventriculare).