- •5 Билет
- •1.Суглоби. Будова,класифікація,рухи.
- •2.Шлунок,топографія,кровопостачання,іннервація
- •3.Спинний мозок,зовнішня і внутрішня будова,функції.Утворення спинномозкових нервів.
- •4.Велике,мале коло кровообігу.Серце,будова. Провідна система серця.
- •1.М*язи нижньої кінцівки, іннервація кровопостачання.
- •2.Легені, топографія, іннервація, кровопост
- •4. Мале і велике коло кровообігу
- •1. Верхня кінцівка. Пояс верхніх кінцівок, лопатка, ключиця.
- •2. Ділянки живота (regiones abdominales)
- •3. Легені,будова, інервація, кровопостачання.
- •4. Довгастий мозок
- •2. Легені (pulmones). Будова. Границі
- •3.Міст, мозочок –задній мозок metencephalon
- •4. Низхідна аорта (pars descendens aortae; aorta descendens)
- •1)М'яз, як орган.Класифікація.Допоміжний апарат.
- •2.Плевра.Плевральна порожнина, закутки, іх клін.Значення.
- •3)Кінцевий мозок.Топографія білоі речовини(мозолисте тіло, внутр капсула, склепіння)
- •4)Серце топографія, будова, кровопостачання, іннервація
4. Низхідна аорта (pars descendens aortae; aorta descendens)
Низхідна частина аорти (pars descendens aortae) має такі відділи:
грудну частину аорти; грудну аорту (pars thoracica aortae; aorta thoracica);
черевну частину аорти; черевну аорту (pars abdominalis aortae; aorta abdominalis);
роздвоєння аорти (bifurcatio aortae);
спільну праву і ліву клубові артерії (arteriae iliacae communis dextra et sinistra).
ГІЛКИ ГРУДНОЇ ЧАСТИНИ АОРТИ(rami partis thoracicae aortae; rami aortae)
У грудній частині аорти розрізняють:
пристінкові гілки грудної частини аорти (rr. parietales partis thoracicae aortae);
нутрощеві гілки грудної частини аорти (rr. viscerales partis thoracicae aortae).
До пристінкових гілок грудної частини аорти (rr. parietales partis thoracicae aortae) належать:
верхні діафрагмові артерії (aa. phrenicae superiores) – парні, забезпечують кровопостачання:
поперекової частини діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis);
задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) – 10 пар, які проходять в ІІІ-XІI міжреб-рових
проміжках і забезпечують кровопостачання:
міжребрових м’язів (mm. intercostales);
ребер (costae);
шкіри грудей (cutis pectoris); і шкіри передньої стінки черевної порож-нини (musculi et cutis parietis anterioris cavitatis abdominis).
XII задня міжреброва артерія (a. intercostalis posterior duodecima [XII]) розміщена під заднім кра-єм XІІ ребра (costa) і називається підребровою ар-терією (a. subcostalis), яка розгалужується на:
спинні гілки (rami dorsales), які постачають кров до м’язів і шкіри спини (musculi et cutis dorsi);
спинномозковi гілки (rami spinales), які поста-чають кров до спинного мозку і його оболонки.
Від кожної задньої міжребрової артерії (a.intercostalis posterior) відходять:
присередня шкірна гілка (r. cutaneus medialis) та бічна шкірна гілка (r. cutaneus lateralis), які здій-
снюють кровопостачання:
до шкіри грудей і живота (cutis pectoris et abdominis);
бічні гілки грудей (rr. mammarii laterales) забез-печують кровопостачання:
грудних залоз (glandulae mammariae).
До нутрощевих гілок грудної частини аорти (rr. viscerales partis thoracicae aortae) належать:
бронхові гілки (rr. bronchiales), що постачають кров до:
трахеї (trachea);
бронхів (bronchi);
легень (pulmones);
стравохідні гілки (rr. oesophageales), що поста-чають кров до стравоходу (oesophagus);
осердні гілки (rr. pericardiaci), що постачають кров до заднього відділу осердя (pericardium);
середостінні гілки (rr. mediastinales) здійсню-ють кровопостачання:
сполучної тканини заднього середостіння (tela connectiva mediastini posterioris);
ГІЛКИ ЧЕРЕВНОЇ ЧАСТИНИ АОРТИ (rami partis abdominalis aortae; rami aortae abdominalis)
Гілки черевної частини аорти поділяються на:
пристінкові гілки (rr. parietales),
нутрощеві гілки (rr. viscerales), що поділяються на:
парні гілки;
непарні гілки.
До пристінкових гілок черевної частини аорти (rr. parietales partis abdominalis aortae) належать:
нижня діафрагмова артерія (a. phrenica inferior) – парна, розгалужується на верхні наднир-кові
артерії (aa. suprarenales superiores) і забезпе-чує кровопостачання:
нижньої поверхні діафрагми (facies inferior diaphragmatis) та очеревини (peritoneum), що її вкриває;
поперекові артерії (aa. lumbales) – чотири пари, відходять від задньої поверхні аорти (facies posterioraortae) і забезпечують кровопостачання:
задньої групи м’язів живота (m. quadratus lumborum – квадратний м’яз попереку);
поперекових м’язів (mm.psoates major et minor);
шкіри задньої стінки черевної порожнини (cutis parietis posterioris cavitatis abdominis);
шкіри спини (cutis dorsi);
шкіри попереку (cutis lumbalis);
оболонки спинного мозку (matres spinales);
серединна крижова артерія (a. sacralis mediana) – непарна, відходить від місця роздвоєння аорти
(bifurcatio aortae) і заходить у малий таз (pelvis minor), закінчуючись сліпо.
До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr.viscerales partis abdominalis aortae) нале-жать:
середня надниркова артерія (a. suprarenalis media),
ниркова артерія (a. renalis), що відходить від аорти (aorta) на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і заходить у ниркові ворота (hilum renale).
На своєму шляху ниркова артерія (a. renalis) від-дає нижню надниркову артерію (a. suprarenalis inferior);
парні яєчкова артерія (a. testicularis) у чолові-ків та яєчникова артерія (a. ovarica) у жінок відходять від аорти (aorta) нижче ниркової артерії (a. renalis) і проходять:
у чоловіків – у складі сім’яного канатика (funiculus spermaticus) до яєчка (testis);
у жінок йде у товщі підвішувальної зв’язки яєч-ника (lig. suspensorium ovarii) до яєчника (ovarium).
До непарних нутрощевих гілок черевної части-ни аорти (rr. viscerales partis abdominis aortae) належать:
черевний стовбур (truncus coeliacus);
верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior);
нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior).
Ці артерії відходять від передньої поверхні чере-вної аорти.
Черевний стовбур (truncus coeliacus) Черевний стовбур має довжину 1,5-2 см, почи-нається від черевної частини аорти (pars abdominis aortae) на рівні XII грудного хребця (vertebra thoracica duodecima) і розгалужується на три артерії:
ліву шлункову артерію (a. gastrica sinistra);
загальну печінкову артерію (a. hepatica communis);
селезінкову артерію (a. splenica).
Верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior)
Від верхньої брижової артерії (arteria mesenterica superior) відходять:
нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior), що пос-
тачає кров до:
підшлункової залози (pancreas);
дванадцятипалої кишки (duodenum);
порожньокишкові артерії (aa. jejunales) і клу-бовокишкові артерії (aa. ileales) –кількістю 12-18,
права ободовокишкова артерія (a. colica dextra):
середня ободовокишкова артерія (a. colica media),:
Нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior)
Вона починається від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae) на рівні ІІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і розгалужується на такі артерії:
ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra), що постачає кров:
сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae), що пос-тачають кров:
верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), що постачає кров:
Анастомоз між середньою ободовокишковою ар-терією (a.colica media) і лівою ободовокишковою артерією (a. colica sinistra) називається дугою Ріолана (arcus Riolani).
На рівні ІV поперекового хребця (vertebra lumbalis) є роздвоєння аорти (bifurcatio aortae). Це
місце, де черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) розгалужується на дві спільні клубові
артерії (arteriae iliacae communes) – праву та ліву.
Білет 6
