3.Міст, мозочок –задній мозок metencephalon

МІСТ (pons), або міст Варолія

Він розміщений попереду довгастого мозку (medulla oblongata), утворений потовщенням мозкової

речовини, яка за допомогою середніх мозочкових ніжок (pedunculi cerebellares medii) сполучає

мозочок (cerebellum) з мостом (pons).

Міст (pons) має:

вентральну поверхню (facies ventralis), на якій проходить основна борозна (sulcus basilaris);

дорсальну поверхню (facies dorsalis), яка утворює верхню частину ромбоподібної ямки.

Сіра речовина моста (substantia grisea pontis) складається із:

власних ядер мосту (nuclei proprii pontis);

ядер V-VІІІ пар черепних нервів.

На межі між вентральною та дорсальною частинами моста (pars ventralis et dorsalis pontis) лежать

ядра трапецієподібного тіла (nuclei corporis trapezoidei).

Біла речовина моста складається із нервових волокон, які йдуть у складі:

присередньої петлі (lemniscus medialis);

сітчастої формації (formatio reticularis);

пірамідних шляхів (tractus pyramidales).

МОЗОЧОК (cerebellum)

Мозочок (cerebellum) є окремою частиною головного мозку (encephalon). Разом із мостом (pons) формує задній мозок (metencephalon) і є найбільшим відділом ромбоподібного мозку

(rhombencephalon), яка відділяється від кінцевого мозку (telencephalon) поперечною щілиною

великого мозку (fissura transversa cerebri), куди заходить намет мозочка (tentorium cerebelli).

Зверху до мозочка (cerebellum) прилягають потиличні частки великого мозку (lobi occipitales cerebri).

На нижній поверхні мозочка (facies inferior cerebelli) є широка заглибина – долинка мозочка

(vallecula cerebelli), до якої прилягає дорсальна поверхня довгастого мозку (facies dorsalis medullae oblongatae).

Mозочoк (cerebellum) має півкулі мозочка (hemispheria cerebelli), які розділені між собою

поздовжньою щілиною (fissura longitudinalis cerebelli).

Півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) з’єднуються за допомогою черв’яка мозочка [I-X] (vermis cerebelli [I-X]).

Мозочок (cerebellum) складається з:

тіла мозочка (corpus cerebelli);

клаптиково-вузликової частки (lobus flocculonodularis). Межею між ними є задньобічна

щілина мозочка (fissura posterolateralis).

Зовнішня будова мозочка

Мозочок має:

тіло мозочка (corpus cerebelli), яке складається з:

двох півкуль мозочка (hemispheria cerebelli);

черв’яка мозочка (vermis cerebelli), який розміщений між ними;

долинку мозочка (valecula cerebelli) в якій розміщений довгастий мозок (medulla oblongata);

черв’як мозочка (vermis cerebelli), який має такі частини (по колу зверху донизу):

язичок мозочка (lingula cerebelli);

вершину (culmen);

схил (declive);

листок черв’яка (folium vermis);

горб (tuber);

піраміду (pyramis);

вузлик (nodulus);

щілини мозочка (fissurae cerebelli), які є численними і різними за глибиною; вони пронизують півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) та черв’як мозочка (vermis cerebelli). Є такі щілини:

горизонтальна щілина (fissura horizontalis), яка поділяє мозочок на:

вентральну частину (pars ventralis);

дорсальну частину (pars dorsalis);

міжпівмісяцева щілина (fissura intersemilunaris);

задня верхня щілина (fissura posterior superior);

задньобічна щілина (fissura posterolateralis);

передпірамідна щілина (fissura prepyramidalis);

друга щілина (fissura secunda).

Внутрішня будова мозочка

Біла речовина мозочка оточена корою та розділена на перифериї численними різної глибини борознами, тому на стріловому (сагітальному) розрізі нагадує гілку дерева – дерево життя (albor vitae).

Мозочок (cerebellum) ззовні вкритий шаром сірої речовини – корою мозочка (cortex cerebelli), в якій розміщені листки мозочка (folia cerebelli), що відокремлені між собою щілинами мозочка (fissurae cerebelli).

Сіра речовина мозочка є скупченням сірої речовини у товщі мозкового тіла (corpus medullare cerebelli) і складається з чотирьох пар таких ядер:

зубчастого ядра; бічного ядра мозочка (nucleus dentatus; nucleus lateralis cerebelli);

переднього міжпозиційного ядра; кіркоподібного ядра (nucleus interpositus anterior; nucleus emboliformis), яке закриває ворота зубчастого ядра (hilum nuclei dentati);

заднього міжпозиційного ядра; кулястого ядра (nucleus interpositus posterior; nucleus globosus);

ядра вершини (шатра); присереднього ядра мозочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli).

Біла речовина мозочка складає основну масу мозочка і називається мозковим тілом мозочка (corpus medullare cerebelli).

Мозочок має три пари мозочкових ніжок (pedunculi cerebellares), які з’єднують його з іншими відділами головного мозку (encephalon):

середні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares medii), що з’єднують мозочок (cerebellum) з мостом (pons);

верхні (передні) мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares superiores), що з’єднують мозочок

(cerebellum) з покривом середнього мозку (tegmentum mesencephali);

- нижні (задні) мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares inferiores), що з’єднують мозочок з довгастим мозком (medulla oblongata).

У цілому мозочок відіграє важливу роль у підтримці рівноваги тіла та координації рухів, він є одним

із вищих автономних (вегетативних) центрів. Координацыя, тонус мязів, положення тіла в просторі Тобто мозочок становить центр рефлекторної координації м’язових скорочень, які служать для підтримування рівноваги, особливо при статико-локомоторних актах; крім того, він координує роботу окремих м’язів при складних рухових актах, пов’язаних з пересуванням тіла в просторі, а також кожного м’яза окремо.