51.Концептуальна, логічна та фізична моделі як складові інформаційної моделі предметної області
Концептуальна,логічна та фізична моделі є частиною інформаційної моделі.
В розглядуваній методології, що є найбільш простою для розуміння, весь процес проектування БД поділений на три основних етапи:
Концептуальне;
Логічне;
Фізичне проектування.
Концептуальне проектуванняБД – конструювання інформаційної моделі пред. Розробки, що не залежить від будь-яких умов реалізації.
Концептуальне проектуванняБД, починається зі створення концептуальної моделі даних, що абсолютно не залежить від деталей реалізації. До деталей реалізації відносять обраний тип СУБД, склад програм додатку, мова програмування, яка буде використана; конкретна платформа та любі інші фізичні особливості реалізації.
Логічне проектуванняБД– конструювання логічної моделі предмету розробки на основі існуючих конкретних моделей даних але без врахування використаної СУБД та інших фізичних умов реалізації.
Логічна модель є джерелом інформації для етапу фізичного проектування. Вона надає розробнику фізичної моделі даних засоби проведення всебічного аналізу різних аспектів роботи з даними, які мають виключно важливе значення для вибору дійсно ефективного проектного рішення.
Фізичне проектування БД– опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам`яті. Фізичний проект описує базові відносини, визначає організації файлів та склад індексів, які застосовуються для забезпечення ефективного доступу до даних, а також регламентує всі відповідні обмеження цілісності та мір захисту.
Фізичне проектування БД передбачає прийняття розробником остаточного рішення щодо засобів реалізації створюваної бази. Тому фізичне проектування обов`язково відбувається з урахуванням всіх особливостей СУБД, що використовується. Між етапами фізичного і логічного проектування завжди є певний зворотній зв`язок. Рішення прийняті на етапі фізичного проектування з метою підвищення виробничої потужності системи, що розробляється, можуть запросити певного корегування логічної моделі даних.
( Для того, щоб майбутня БД була більш працездатною, під час фізичної розробки надається можливість змінити логічну складову моделі)
52. Об'єкти файлу бази даних субд Access і їх призначення
СУБД Access орієнтована на роботу з об'єктами, до яких належать:
- Таблиці - призначені для збереження всієї інформації в MS Access;
- Запити - створюються для вибірки потрібних даних з однієї або декількох пов'язаних між собою таблиць. Запит може формуватися за допомогою запитів за зразком (QBE) або за допомогою мови структурованих запитів SQL;
- Форми - призначені для введення, перегляду і коригування інформації на екрані в зручному для користувача вигляді;
- Звіти - створюються для формування вихідного документа, призначеного для виводу до друку;
- Макроси - перебувають із макрокоманд і призначені для автоматизації часто виконуваних операцій;
- Модулі - містять програми на мові Visual Basic, що можуть розроблятися користувачем для реалізації нестандартних процедур при створенні додатків.
Приклад трьох реляційних таблиць бази даних Access із списками клієнтів, замовлення й авторів книг, що логічно пов'язані по полю Номер
53.Таблиці СУБД Access і режими їх створення
На початковому етапі роботи з базами даних процес їх створення доцільно починати з підготовчого етапу:
1) Побудувати на папері структуру таблиці.
2) Запустити систему Access і у вікні запрошення встановити перемикач у положення Новая база данных і натиснути ОК. У результаті на екрані з’являється вікно Файл новой базы данных. (Це ж саме можна зробити через меню Файл →Создать). У цьому вікні потрібно задати ім’я файла, його тип і каталог, а потім натиснути кнопку Создать. Після цього відкривається вікно База данных. У цьому вікні слід натиснути кнопку Создать – з’явиться вікно Новая таблица. У цьому вікні потрібно вибрати один з запропонованих режимів створення таблиць: Режим таблицы, Конструктор, Мастер таблиц, Импорт таблиц, Связь с таблицами. Виберемо, наприклад, Конструктор і натиснимо ОК – з’явиться вікно у режимі конструктора. Заповнюємо таблицю даними – називаємо поля, їх типи та розміри виходячи з побудованої на папері структури таблиці. Після заповнення таблиці необхідно виділити ключеве слово, для цього треба втановити курсор на потрібне поле і клацнути по кнопці Ключевое слово – поряд з іменем цього поля з’явиться зображення ключа. При закритті вікна з’явиться запит: чи зберігати структуру таблиці? Натиснути Да. З’явиться ще одне повідомлення про необхідність збереження таблиці. Потрібно ввести ім’я таблиці і натиснути ОК.
Аналогічно створюється структура інших таблиць.
3) Для заповнення даними створених таблиць потрібно відкрити потрібну базу даних: Файл→Открыть, у вікні із списка вибрати ім’я потрібної бази баних і натиснути Enter – з’явиться вікно бази даних. У цьому вікні потрібно відкрити ту таблицю, у яку будуть вводитись дані і заповнити таблицю необхідними даними. Якщо після відкриття вікна бази даних потрібно внести зміни у структуру таблиці, то потрібно виділити необхідну таблицю і натиснути кнопку Конструктор, внести необхідні зміни і зберегти змінену структуру.
54.Конструктор таблиць СУБД Access
Вибір режиму здійснюється натисканням на значку Створення таблиці в режимі конструктора, розміщеному у вікні бази даних, або режим Конструктор вибирається у вікні Нова таблиця, яке відкривається після виконання натискання на кнопці Створити вікна бази даних.
Після вибору режиму на екран виводиться вікно конструктора таблиць (рис. 2):
Воно розділене на дві частини.
Верхня частина складається з трьох колонок. У першу колонку вводяться імена створюваних полів, в другій відображаються типи даних. Третя колонка Опис може містити коротку інформацію відносно поля таблиці. Цей розділ, як правило, заповнюється рідко. Вікно конструктора таблиць після введення в нього усіх даних, необхідних для формування структури таблиці).
У нижній частині вікна відображаються властивості поточного поля. Деякі з властивостей вже задані за умовчанням. Ці властивості можна змінювати за бажанням користувача.
Ім'я поля є комбінацією з букв, цифр, пропусків і спеціальних символів, за винятком символів « . », « ! », « ' », « [ », « ] ». Ім'я не може починатися з пропуску, його максимальна довжина складає 64 символи.
Тип даних показує, яка інформація може бути внесена в поле, і визначає правила обробки цієї інформації. Тип для кожного поля вибирається із списку, що розкривається, за допомогою кнопки вибору даних із списку. Вона відображається тільки після натискання на відповідному осередку. За умовчанням Access пропонує текстовий тип даних.
Визначивши ім'я поля і вибравши його тип, користувач при необхідності може задати його властивості. Деякі з властивостей вже визначені за умовчанням. За бажанням користувача їх можна змінити.
Розмір поля - властивість, що визначає максимальний розмір даних, що зберігаються в полі. Розміри полів для різних типів даних Рекомендується задавати мінімально допустимі розміри поля.
Формат поля - властивість, що дозволяє визначати, в якому виді будуть представлені дані, що виводяться. У Access визначені вбудовані стандартні форми відображення для полів з типом даних Числової, Дата/час, Грошовий, Логічний.
Властивість Число десяткових знаків задає для числового і грошового типів даних число знаків після коми.
Властивість поля Маска введення дозволяє задавати шаблон, контролюючий правильність введення даних.
Підпис - властивість, задаюча заголовок поля (стовпця), який відображається в режимі таблиці. Підпис може як співпадати з ім'ям поля, так і відрізнятися від нього. Якщо підпис поля не заданий, то Access за умовчанням використовує в цій якості назву поля.
Значення за умовчанням - ця властивість поля, визначальне значення, яке Access вставить в таблицю автоматично.
Властивість Умова на значення дозволяє здійснювати контроль введення, задає обмеження на значення, що вводяться. При порушенні заданої умови введення буде заборонено і Access виведе текст, заданий властивістю Повідомлення про помилку.
Щоб при введенні даних випадково не пропустити (тобто не заповнити) деяке поле, воно оголошується обов'язковим. Для цього потрібно встановити курсор в рядок властивості Обов'язкове поле, натиснути на кнопці вибору даних із списку і вибрати значення Так.
Поле може бути індексоване. З цією метою в рядку властивості Індексоване поле вказується варіант Так (Збіги не допускаються). Це дозволить скоротити час, необхідний для пошуку запису по вмісту індексованого поля.