- •Предмет та метод конституційного права України як галузі права
- •Юридичні властивості конституції України. Основні етапи конституційної реформи в Україні.
- •Центральне місце в правовій системі країни.
- •Установчий характер.
- •Вища юридична сила.
- •Пряма дія норм Конституції.
- •Підвищена стабільність.
- •Особливий правовий захист.
- •Поняття конституції, види конституцій, їх структура та особливості, основні способи розробки, прийняття та внесення змін.
- •Конституційне право як галузь права, наука та навчальна дисципліна
- •Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •Організаційно-правова та матеріально-фінансова основи місцевого самоврядування в Україні.
- •Система та принципимісцевогосамоврядування в Україні
- •Місцевесамоврядування в Україні: поняття, юридична природа та роль
- •Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Джерела конституційного права України як галузі національного права.
- •Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України.
- •Поняття територіального устрою України.
- •Система, структура, функції і повноваження прокуратури України.
- •14. Система, функції і повноваження судів загальної юрисдикції України.
- •15. Конституційний суд – єдиний орган конституційної юрисдикції України.
- •7. Управлінська
- •8. Представницька
- •16. Правовий статус місцевих державних адміністрацій.
- •17. Правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
- •18. Правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •19. Поняття виконавчої влади та система її органів.
- •20. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.
- •21. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, особливості.
- •22. Функції і повноваження Президента України.
- •23. Порядок обрання Президента України.
- •24. Становлення інституту Президента в Україні.
- •25. Загальна характеристика інституту Президента.
- •26. Правовий статус об’єднань народних депутатів України.
- •Основні гарантії діяльності народного депутата України.
- •1. Юридичні гарантії:
- •2. Організаційні гарантії:
- •3. Інформаційні гарантії:
- •4. Соціально-економічні гарантії:
- •5. Трудові гарантії:
- •Формидіяльності і повноважень народного депутата України.
- •Юридична природа, підставинабуття та втратидепутатського мандату в Україні.
- •Законодавчий процес та інші парламентські процедури.
- •Основні організаційно-правові форми діяльностіВерховної Ради України.
- •Конституційно-правовівідносини: поняття, види та склад.
- •1) Більшість з них мають політичний характер
- •2)Є базовими у системі правовідносин у цілому.
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •Компетенція (функції і повноваження) Верховної Ради України.
- •Конституційний склад і структура Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус парламенту України – Верховної Ради України.
- •Загальнатеорія і стан парламентаризму. Місце парламентів в системі вищих органів державної влади.
- •Поняття, система і видиорганівдержавноївлади в Україні.
- •1) За характером:
- •2) За порядком утворення:
- •3) За порядком прийняття рішень:
- •4) За особливістю повноважень серед органів державної влади виділяють:
- •Конституційні загальні засади організації і здійснення державної влади в Україні.
- •Державна влада як інститут конституційного права.
- •40. Принципи і порядок проведення референдумів. Відповідальність за порушення порядку проведення референдуму.
- •41. Поняття та види референдумів.
- •42. Оскарження дій чи бездіяльності, що стосуються процесу виборів депутатів. Відповідальність за порушення виборчого законодавства України.
- •43. Норми конституційного права України, їх особливості та класифікація.
- •44. Виборчий процес та його стани.
- •45. Поняття та види виборчих систем.
- •46. Принципи виборчого права України.
- •47. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву. Поняття виборчого права.
- •48. Поняття та суть безпосередньої демократії. Її форми.
- •49. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні.
- •50. Економічні, соціальні, культурні (духовні) права і свободи людини та громадянина в Україні.
- •51. Політичні права і свободи громадян України: поняття та види.
- •52. Громадянські ( особисті) права і свободи людини в Україні: поняття та види.
- •53. Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців в Україні.
- •54. Система конституційного права України як галузі права.
- •55. Принципи громадянства України
- •56. Набуття громадянства України
- •57. Поняття громадянства і належність до громадянства України. Принципи громадянства України.
- •58. Правовий статус людини і громадянина як інститут конституційного права: поняття та структура
- •59. Поняття, принципи та система суспільного ладу України.
- •60. Поняття та принципи державного ладу України
- •61. Конституційний лад України: поняття, ознаки, гарантії.
- •62. Правова охорона конституції України
- •1) За часом здійснення:
- •63. Реалізація конституції
- •64. Функції конституції
- •65. Поняття правового статусу людини і громадянина (див пит. 58)
- •66. Засади конституційного ладу України (пит. 61)
47. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву. Поняття виборчого права.
Вибори є найбільш поширеною формою прямого народовладдя і, на відміну від інших його форм (про які йшлося вище), постійно і періодично застосовуються у більшості країн світу.
У конституційному праві термін "вибори" означає процедуру формування державного органу, представницького органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи, що здійснюється шляхом голосування уповноважених осіб за умови, що на кожний представлений таким чином мандат можуть претендувати в установленому порядку два і більше кандидата.
Вибори виконують такі соціальні функції:
1) легітимізація влади;
2) реалізація народного і національного суверенітету.
3) забезпечення стабільності, поступовості та наступності існування влади;
4) селекція політичних керівників з огляду на їх попередню політичну діяльність;
5) формування і вираження суспільної думки.
Виділяють такі види виборів:
за способом волевиявлення виборців:
прямі (безпосередні) вибори, коли питання про обрання вирішують громадяни-виборці;
непрямі вибори, коли питання про обрання вирішують не громадяни безпосередньо, а обрані ними особи - виборщики, депутати тощо.
2) за територіальною ознакою:
загальнонаціональні (загальнодержавні) вибори, які проводяться на території всієї держави (в Україні це вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України);
місцеві (регіональні, локальні, комунальні, адміністративні, кантональні) вибори - ті, які проводяться на території певної адміністративно-територіальної одиниці або регіону (в Україні - це вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів);
3) за об'єктом класифікують вибори до парламенту, вибори глави держави, вибори місцевих представницьких органів;
4) за часом проведення:
чергові вибори, які проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень виборного органу або посадової особи.
позачергові вибори. Позачергові вибори народних депутатів України призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України (ч. З ст. 15 Закону України "П[)о вибори народних депутатів України").
повторні вибори
проміжні вибори.
5) за кількісною ознакою участі виборців:
загальні вибори, в яких можуть брати участь усі громадяни, які мають право обирати;
часткові вибори, в яких можуть брати участь тільки громадяни, які проживають на території певної адміністративно-територіальної одиниці або регіону;
6) за правовими наслідками:
дійсні вибори, тобто вибори, проведені у порядку, визначеному Конституцією України і законодавством України;
недійсні вибори, тобто такі, в ході яких мали місце порушення виборчого законодавства, що вплинули на підсумки виборів.
Протилежністю виборам є інститут відзиву. Відзив - це дострокове припинення мандата з волі тих, хто уповноважений наділяти цим мандатом.
У демократичних країнах інститут відзиву на загальнонаціональному рівні зазвичай відсутній, оскільки вважається, що депутата, який неналежно виконує свої обов'язки, можна просто не обирати на наступних виборах.
Виборче право – це сукупність юридичних норм, що закріплюють права громадян обирати й бути обраними в органи державної влади, а також право відкликання виборцями обраних осіб, які не виправдали їхньої довіри.
Термін "виборче право" має два значення:
– в об'єктивному розумінні це система конституційно-правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави й місцевого самоврядування. Об'єктивне виборче право регулює виборчу систему в широкому значенні. Зазвичай, предметом виборчого права вважаються пов'язані з виборами суспільні відносини, в яких прямо або опосередковано беруть участь громадяни;
– у суб'єктивному розумінні це гарантована громадянинові державою можливість брати участь у виборах державних органів і органів місцевого самоврядування. Це комплекс конкретних прав особи, серед яких особливо слід виокремити активне і пасивне виборче право у зв'язку з політичними правами людини та громадянина.
