25. Загальна характеристика інституту Президента.

Савенко

ПУ: Бувглавою виконавчої влади, такий статус за Конституцією УРСР та згаданими законами, такий статус зберігався і в конституційному договорі. Виключили згодом з його статусу положення про главу виконавчої влади, але повноваження за ним збереглися, ті повноваження, що характеризували як главу (формування всіх органів виконавчої влади).

На сьогодні до якої гілки? Якщо він орган державної влади – то треба його вписати в якусь гілку.

Дискусії. ПУ – окремий інститут влади. Може виділити його четвертою гілкою? Адже в деяких країнах 5-7 гілок влади. Не можна, втім, сказати, що він – глава виконавчої влади. Вважаємо, що він орган державної влади, який посідає відокремлене місце в національній правовій системі.

Тодика

ПУ – своєрідний арбітр між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Глава держави забезпечує функціонування державних структур у режимі консенсусуізлагоди, спрямовує зусилля різних гілок влади на розв'язання актуальних проблем країни=)

Саме в такому аспекті закріплені, зокрема, повноваження ПУ, який згідно з КУ (ст. 102) є не тільки главою держави і виступає від її імені, а й гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, додержання КУ, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Конституція виходить з того, що Президент формально не належить до виконавчої гілки державної влади. З іншого боку, повноваження ПУ сформульовані в Конституції таким чином, що це вимагає від нього бути політично відповідальним за діяльність державної виконавчої влади в країні, адже йому за Конституцією підпорядковується вся виконавча вертикаль.

Висновок Тодики: ПУ займає особливе місце в системі органів державної влади і не належить виключно до жодної з гілок державної влади.

Кравченко

ПУ посідає окреме місце в системі органів державної влади.

Проте зміну конституційного статусу ПУ не можна розглядати як його відлучення від виконавчої влади, обмеження його ролі в організації та функціонуванні системи органів виконавчої влади. Водночас формальне виведення ПУ з виконавчої гілки влади, його конституювання як «глави держави» не означає також і створення нової - четвертої, «представницької» - за Б. Констаном, гілки влади, яка стояла б над законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади

Висновок, як і в Тодики, але менш пафосно: особливе місце в системі органів державної влади: він не входить безпосередньо до жодної з гілок влади, гарантує єдність державної влади в умовах її поділу, погоджене функціонування та взаємодію органів державної влади, що забезпечується наявністю в нього досить широких повноважень як у сфері виконавчої, так і стосовно законодавчої та судової гілок влади.

26. Правовий статус об’єднань народних депутатів України.

Депутати можуть оюєднуватись у депутатські фракції, депутатські групи та міжфракційні депутатські об’єднання.

Депутатські фракції

Парламентська фракція — група членів тієї чи іншої політичної партії в складі парламенту, яка організовано проводить установки своєї партії.

Фракцією може також іменуватися особлива група всередині самої партії, яка має власну ідейну й організаційну платформу, котра відрізняється від основної політичної лінії та поточних установок партії.

ЗУ «Про Регламент Верховної Ради України»

Стаття 57. Формування депутатських фракцій

1. Депутатські фракції формуються на першій сесії Верховної Ради нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України, створення органів Верховної Ради. 

Стаття 58. Принципи формування депутатських фракцій

1. Депутатські фракції формуються із числа народних депутатів, обраних за виборчими списками політичних партій та народних депутатів, які були висунуті політичною партією в одномандатних округах. При формуванні депутатської фракції до її складу також за умови додержання засад діяльності такої фракції можуть увійти народні депутати, обрані в одномандатних округах, які реєструвалися кандидатами у народні депутати шляхом самовисування, або народні депутати, які були висунуті політичною партією, що за результатами виборів не взяла участь у розподілі депутатських мандатів.

2. Політична партія має право формувати у Верховній Раді лише одну депутатську фракцію.

Стаття 59. Умови формування депутатських фракцій (депутатських груп)

1. Народний депутат може входити до складу лише однієї депутатської фракції (депутатської групи).

2. Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України не входять до складу депутатської фракції (депутатської групи).

3. Народний депутат, який не увійшов до складу депутатської фракції, якого виключено чи який вийшов із складу депутатської фракції, є позафракційним.

Стаття 60. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій (депутатських груп)

1. Кожна депутатська фракція (депутатська група) реєструється в Апараті Верховної Ради. 

Депутатські групи

Стаття 59. Умови формування депутатських фракцій (депутатських груп)

4. Позафракційні народні депутати можуть входити до складу депутатських фракцій або об'єднуватися у депутатську групу народних депутатів (далі - депутатська група). Кількість осіб у депутатській групі не може бути меншою, ніж кількість осіб у найменшій фракції, що сформована протягом першої сесії.

5. Депутатська група реєструється в Апараті Верховної Ради в порядку, встановленому статтею 60 цього Регламенту.

6. Зареєстрована депутатська група має права депутатської фракції.

Міжфракційне депутатське об'єднання

Стаття 60-¹. Міжфракційне депутатське об'єднання

1. Народні депутати можуть добровільно об'єднуватися у міжфракційні депутатські об'єднання без реєстрації, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення їх діяльності Апаратом Верховної Ради України. Міжфракційне депутатське об'єднання не має прав депутатської фракції (депутатської групи), передбачених цим Регламентом. Про створення міжфракційного депутатського об'єднання оголошує головуючий на пленарному засіданні за письмовим повідомленням керівника такого об'єднання.