66. Види нормативних актів публічної адміністрації.

Р. Мельник пропонує виділяти:

а) нормативні адміністративні акти, тобто акти, які містять норми права, у зв'язку із чим є неперсоніфікованими, розрахованими на багаторазове застосування, та які приймаються суб'єктами публічної адміністрації;

б) акти-плани;

в) адміністративні розпорядження, тобто акти, які видаються публічною адміністрацією для регулювання внутрішньоорганізаційної діяльності;

г) індивідуальні адміністративні акти, тобто акти, спрямовані на регулювання конкретного адміністративно-правового відношення, яке виникає між публічною адміністрацією та приватною особою або конкретизованим колом таких осіб;

д) адміністративні договори, адміністративні акти-дії;

е) адміністративні акти у приватноправовій формі.

За юридичною природою (юридичними властивостями) на:

- нормативні - правові акти публічної адміністрації, які встановлюють, змінюють або скасовують правові норми. Ці акти є найбільш містким вираженням реалізації виконавчої влади, оскільки саме через них відбувається підзаконна адміністративна правотворчість;

- індивідуальні - акти, які не містять у собі правових норма та стосуються конкретних осіб. Характерною рисою цих актів є їхній правозастосовний характер; поділяються на:

- зобов'язуювальні;

- заборонювальні;

- правоуповноважувальні;

- ті, які містять відмови.

- змішані - акти, які разом із нормами права містять індивідуальні приписи та рішення щодо конкретних публічних справ.

За межею дії (дії актів у просторі й часі) акти поділяються на такі:

а) що діють на всій території без обмежень у часі (до актів такого виду належать ті, чия юридична сила поширюється на всю територію України і не обмежується будь-якими часовими рамками (закони, укази, постанови);

б) що діють на всій території протягом певного строку (такими є акти, юридична сила яких поширюється на всю територію України, але тільки на певний, спеціально обумовлений термін. Іноді їх називають тимчасовими актами, тобто такими, що мають термін дії. До них слід віднести: акти, що регламентують питання постачання продукції державі, розміщення державних замовлень, формування державних контрактів, введення надзвичайного стану тощо);

в) що діють на частині території без обмежень у часі (в основному це акти місцевих державних адміністрацій. Наприклад, правила благоустрою територій міст та інших населених пунктів, правила торгівлі на ринках тощо. Такі акти нерідко приймаються Президентом, Кабінетом Міністрів, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади);

г) що діють на частині території протягом певного терміну (це переважно акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування).

За характером дії на особу, щодо якої вони спрямовані, можливим є поділ таких актів на:

- обтяжуючі (негативні) - невигідні для особи і передбачають втручання в її права чи відмову в задоволенні прохання про надання певних привілеїв (відмову у видачі дозволу на будівництво);

- сприяючі (позитивні) - акти, що надають чи підтверджують право чи юридично значущу перевагу (дозвіл на будівництво, дозвіл на певний вид діяльності).

Залежно від суб'єктів прийняття нормативних актів адміністрування виділяють:

- Верховна Рада України - закони і постанови;

- Президент України - укази і розпорядження;

- Кабінет Міністрів України - постанови і розпорядження.

- Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади - накази;

- голови державних адміністрацій - розпорядження;

- керівники структурних підрозділів державних адміністрацій - накази;

- представницькі органи місцевого самоврядування - рішення.