65. Сутність, значення та ознаки нормативного акта публічної адміністрації.

Загальні норми та правила поведінки, сформульовані в законах, не в змозі охопити всі аспекти життя суспільства, що потребують правового регулювання. Тому виникає необхідність у конкретизації та деталізації законодавчих норм на стадії їх застосування. Крім того, нормотворчість органів публічної адміністрації відзначається оперативністю, яка полягає в тому, що суспільство в особі окремих відомств достатньо швидко реагує на проблеми, які виникають, зміни умов соціального життя, нові соціальні вимоги; гнучкістю, яка дозволяє регламентувати ті аспекти суспільних відносин, які залишились занадто конкретними для законодавця; і меншою формальністю, порівняно із законотворчістю, а саме акт може бути змінений лише в необхідній частині, що дозволяє відносно швидко реагувати на соціальні процеси.

В. В. Галунько під адміністративною нормотворчістю розуміє «установлення норм права підзаконного характеру в процесі діяльності суб’єктів публічної адміністрації, яке здійснюється у формі видання актів неперсоніфікованого характеру».

Т. О. Коломоєць, яка розглядає адміністративну нормотворчість як специфічний різновид правової форми діяльності публічної адміністрації, який характеризується таким: за змістом дуже наближений до законодавчої діяльності (законотворчості); її підстави, так само як і суб’єкти здійснення, чітко визначені в законодавчих актах; відбувається у сферах, дозволених законодавцем. Відзначимо, що ця точка зору узгоджується з уявленнями про підзаконну нормотворчість, представленими в працях європейських авторів, які називають адміністративну нормотворчість делегованою законодавством, бо вона грунтується, головним чином, на делегуванні парламентом адміністрації нормотворчих повноважень. З викладеним, на наш погляд, можна погодитися лише частково, оскільки між законотворенням та адміністративною нормотворчістю є також і чимало відмінностей. Наприклад, законотворення має чітко закріплену процедуру реалізації, чого, на жаль, не можна сказати про підзаконну нормотворчість; ст. 92 Конституції України визначає коло питань, з яких можуть бути видані виключно закони. Проте в жодному нормативному акті не має подібних положень щодо обсягів (сфер) підзаконної нормотворчості.

Правові акти суб'єктів публічної адміністрації - це владні, прийняті згідно з вимогами законів приписи суб'єктів публічної адміністрації з питань компетенції усіх органів (посадових осіб), установ, що породжують юридичні наслідки. Акти є засобом практичної реалізації завдань публічного адміністрування.

Особливості правових актів діяльності суб'єктів публічної адміністрації:

- приймаються при здійсненні функцій публічного адміністрування;

- підзаконний характер;

- офіційний характер;

- владний характер;

- прийняті в установленому законом (процедурному) порядку, належним чином оформлені.

У сукупності ці ознаки зумовлюють відмінність правових актів діяльності суб'єктів публічної адміністрації від законів, актів громадських організацій, службових документів, актів судових органів, органів прокуратури та цивільних правочинів, договорів.