60. Сфера дії адміністративного договору. Види адміністративних договорів.

Адміністративний договір — угода двох чи більше суб'єктів адміністративного права, один із яких завжди є суб'єктом виконавчої влади. Це багатосторонній акт, за допомогою якого виникають, змінюються або припиняються взаємні права й обов'язки сторін.

У системі державного управління адміністративний договір застосовують у господарській, соціальній, духовній і адміністративно-політичній сферах діяльності держави. Це означає, що в процесі своєї діяльності органи державного управління можуть здійснювати власні повноваження шляхом не тільки видання актів управління, а й укладання адміністративних договорів.

Сфера застосування адміністративного договору розглянута у співвідношенні зі сферою застосування акта управління і сферою здійснення державного управління в цілому. Докладно проаналізовані варіанти співвідношення договору й адміністративного акта, котрі як засоби реалізації державної виконавчої влади рівноправні. Обмежується сфера застосування адміністративних договорів у випадках: 1) вказівки в нормативному акті на необхідність прийняття акта управління для вирішення конкретної управлінської задачі; 2) прямої заборони на використання адміністративного договору.

Адміністративному договору притаманні відносини змішаного типу: адміністративно-правового й цивільно-правового, влади й рівноправності. Так, у п. 4 ст. 8 Закону України «Про державний матеріальний резерв» від 24 січня 1997 р. встановлено: центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, серед іншого, проводить вибір, у тому числі на конкурсній основі, постачальників матеріальних цінностей до державного резерву для укладення з ними контрактів (договорів); укладає або доручає підприємствам, установам і організаціям, що належать до сфери його управління, укладення державних контрактів (договорів) на поставку матеріальних цінностей до державного резерву, здійснює розрахунки з постачальниками, несе відповідальність за поставку, закладення й зберігання матеріальних цінностей, має право застосовувати фінансові санкції, передбачені ст. 14 цього Закону.

На мою думку, класифікація договорів має проводитись з метою згрупування наявних теоретичних розробок науковців і створення єдиної бази, системи АД.

Так, на мою думку варто виділити найбільш прийтнятні критерії класифікації АД:

• за предметом дії 1. про компетенцію (розмежування та делегування повноважень і предметів відання); у сфері управління державною власністю (концесійні); які забезпечують державні потреби (на основі державного замовлення); контракти; фінансові й податкові (із питань податкових зобовязань); тарифні (із профспілками); про взаємоді. І співробітництво (між галузевими субєктами публічної адмінісчтрації); інвестиційні; про надання деяких послуг приватним особам (комунальні послуги, перевезення гром транспорті).

• За кількістю учасників — двосторонні та багатосторонні;

• за масштабом дії — загальнодержавні, місцеві, регцональні;

• за строком дії — безстрокові, тимчасові, строкові;

• відповідно до спрямованості договоірних відносин — внутрішньоорганізаційні, зовнішні;

• за фактичними підставами укладення: укладаються на основі волевиявлення контрагентів; уклажаються на основі юридичного факту; укладаються на основі нпа; уукладаються на основі індивідуального правого акта;

• за статусом субєктів — різностатусні, рівностатусні.