29. Принцип пріоритету (верховенство) закону

Принцип законності в праві є похідним від принципу верховенства права і не повинен йому суперечити. Ідея верховенства закону – фундаментальна складова принципу законності, підґрунтя існування правової держави, діяльності її органів. Це означає:

1) суб’єкти публічної адміністрації зобов’язані при здійсненні будь-яких дій суворо дотримуватись законодавства України, діяти виключно відповідно до другої формули правового регулювання «заборонено все, крім того, що прямо дозволено законом», що знайшло своє відображення у ст. 6 Конституції України: «Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України» та ст. 19 : «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

2) забезпечення дотримання законодавства всіма невладними фізичними та юридичними особами, при цьому фізичні особи, які не мають спеціального публічного статусу, мають право діяти відповідно до першої формули правового регулювання «дозволене все, крім того, що прямо заборонено в законі», що є закріпленим зокрема у ст. 23 Конституції України: «Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості»;

3) суворе дотримання суб’єктами публічної адміністрації адміні­стра­тивних процедур і правил юридичної техніки;

4) прийняття органами виконавчої влади та місцевого само­вря­ду­вання всіх дозволених законодавством засобів щодо забезпечення попередження та припинення протиправних посягань на права, свободи та законні публічні інтереси фізичних і юридичних осіб, невідворотності притягнення винних у скоєнні правопорушення до юридичної відпо­відаль­ності та відновлення порушених прав і свобод.

Верховенство закону пояснюється тим, що він є прямим вираженням волі народу - єдиного джерела влади, має вищу юридичну силу, приймається в особливому порядку і тільки законодавчими (представницькими) органами. Жоден монарх, цар, король, президент не має права видавати закони. Особливе місце серед законів займає Конституція як основний закон держави. Суворе дотримання цього основоположного акту становить конституційну законність.

Порушення принципу верховенства закону, ієрархії нормативних правових актів, ігнорування конституційних положень - одна з гострих проблем, які потребують невідкладного вирішення.

Принцип законності (верховенства закону) містить два компоненти: принцип пріоритету закону та принцип застереження у законі.

Перший з названих принципів проявляється у зв'язаності адміністрації чинним законодавством і означає, що адміністрація, з одного боку, має діяти відповідно до закону, а з іншого, - утримуватися від учинення дій, заборонених у законі. Що ж стосується другого з названих принципів, то він, своєю чергою, зобов'язує адміністрацію діяти лише у випадках, визначених у законі.

Конституційними засадами принципу законності є положення ч.2 ст.6 Конституції України, в якій проголошено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Крім того, ч.1 ст.19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України, судді при здійснені правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.