Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гуйтор єкзамен 4 курс.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
87.28 Кб
Скачать

43. Розкрийте питання повноважень Президента України.

Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Повноваження Президента України:

- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

- звертається з посланнями до народу та із щорічними й позачерговими посланнями до

Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

- виносить рішення про визнання іноземних держав;

- призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією;

- припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

- призначає, за згодою Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;

- припиняє повноваження Прем'єр-міністра України, виносить рішення про його відставку та ін.

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного.

44. Проаналізуйте структуру та особливості діяльності адміністрації президента україни.

Адміністрація Президента України (неофіційно: Банкова) — постійно діючий орган, утворений Президентом України для здійснення його повноважень. Загальне керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації. Основними завданнями Адміністрації є забезпечення здійснення Президентом України його конституційних повноважень на засадах відкритості, гласності та прозорості. Структура Адміністрації Президента України визначена такою:

• Глава Адміністрації Президента України

• Перший заступник Глави Адміністрації Президента України;

два заступники Глави Адміністрації Президента України;

• радники Президента України, в тому числі

• Прес-секретар Президента України;

• уповноважені Президента України;

Від 13 грудня 1991 р. ця президентська структура існувала відповідно до Розпорядження Президента України "Питання Адміністрації Президента України".

45.Охарактеризуйте діяльність органів, на які покладені функції президентського контролю.

Президент України є найвищою посадовою особою держави та гарантом дотримання державного суверенітету, територіальної цілісності України, Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Крім того, Президент України щорічно видає велику кількість указів, розпоряджень та доручень, які є невід'ємною частиною правового поля держави і обов'язкові для виконання на території України. Опосередкований президентський контроль з урахуванням вертикального положення, яке займають окремі суб'єкти, здійснюється відповідними органами виконавчої влади згідно вимог чинного законодавства.

Для прикладу, у структурі Секретаріату Президента України мають місце такі підрозділи (посадові особи), діяльність котрих напов¬нює змістом непрямий президентський контроль у сфері держав¬ного управління:

представник Президента України у Верховній Раді України;

представник Президента України у Кабінеті Міністрів України;

представник Президента України у Конституційному Суді України;

представник Президента України на Чорнобильській АЕС;

Головна державно-правова служба;

Головна служба політичного аналізу;

Головна служба зовнішньої політики;

46. Контрольні повноваження глави держави ґрунтуються насамперед на положенні ч.2 ст.102 Конституції України, де закріплюється, що Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Саме слово «гарант» вже вказує на те, що президентська діяльність повинна забезпечувати існування і захист вказаних цінностей. А для досягнення цієї мети йому необхідно, окрім іншого, здійснювати перевірку діяльності підзвітних йому державних структур. Таким чином, у методологічному плані контрольні повноваження Президента виступають запорукою здійснення його діяльності як арбітра між гілками влади.Разом з тим слід мати на увазі, що, як підкреслює Ю. Г. Барабаш, «запроваджуючи в свої Основні Закони формулу «Президент - гарант додержання Конституції», законодавці країн пострадянського простору не врахували того факту, що в конституційній моделі V-ої Республіки... цілком логічним було закріплення за Президентом функцій контролю за діяльністю урядових структур і всієї виконавчої вертикалі, до якої сам Президент формально ніякого безпосереднього відношення не мав» [1, 29].

47. Контроль — основний спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні, один із найважливіших елементів державного управління. Без організації та здійснення контролю неможлива належна робота державного апарату, інших підконтрольних державних структур. К-ль також є одним з основних дисциплінуючих чинників поведінки громадян.У держ. управлінні контроль поширюється на всі сфери: народне господарство, соціально-культурну,адміністративно-політичну діяльність, міжгалузеве державне управління. Сама контрольна діяльність здійснюється шляхом перевірок, планових і позапланових ревізій, проведення рейдів,.Деякі вчені дотримуються думки, що контроль і нагляд це — різні поняття, інші серед них О.Ф. Андрійко вважають, що контроль — це родове поняття, а нагляд — похідне від нього, яке має свої характерні ознаки, до яких, зокрема, відносяться: а) перевірка дотримання правових норм, спеціальних правил, здійснюється на об'єктах, що знаходяться під адміністративним наглядом; б) організаційна не підпорядкованість об'єктів органам, що здійснюють адміністративний нагляд.Сутність державного контролю неможливо уяснити без характеристики його видів.Залежно від критеріїв класифікації виділяють:-обсягу контролю та характеру контрольних повноважень: загальний та спеціальний;- часу проведення: попередній, поточний (оперативний) і наступний;

48.Верховна Рада України постановляє:

1. Ввести в дію Закон України "Про державну службу" з дня його опублікування, а частини четверту і п'яту статті 33, частину першу статті 34, статтю 35 та частини другу - п'яту статті 37 - з 1 січня 1994 року, частину першу статті 37 - з моменту прийняття законодавчих актів України про соціальне страхування.

2. Встановити, що дія цього Закону поширюється на працівників державних органів Республіки Крим, органів місцевого та регіонального самоврядування, які прирівнюються до відповідних категорій посад службовців, якщо інше не передбачено законодавством України.

3. До приведення законодавства у відповідність із Законом України "Про державну службу" законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Запропонувати Голові Верховної Ради України, Президенту України, Кабінету Міністрів України у тримісячний термін після введення в дію цього Закону привести до Присяги державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу".

50. Дайте загальну характеристику Закону України «Кабінет Міністрів України».

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України. Підписаний Президентом України В. ЯНУКОВИЧЕМ,м. Київ, 7 жовтня 2010 року.Містить статей 58, розділів11:

1)ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2)СКЛАД І ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

3)СКЛАДЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ВІДСТАВКА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

4)КОМПЕТЕНЦІЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

5)ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У ВІДНОСИНАХ З ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

6)ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У ВІДНОСИНАХ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

7)ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У ВІДНОСИНАХ З ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ОРГАНАМИ

8)ВІДНОСИНИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ, ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН

9)ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

10)СОЦІАЛЬНЕ ТА ІНШЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧЛЕНІВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

11)ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

51. Дайте загальну характеристику Закону України «Місцеві державні адміністрації».

Відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.Підписаний Президентом УкраїниЛ.КУЧМОЮ, м. Київ, 9 квітня 1999 року.

Містить статей 50, розділів 7:

1)ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ----

2) ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

3) КОМПЕТЕНЦІЯ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

4) ВІДНОСИНИ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ОРГАНАМИ ВИКОНАВ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ'ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ

5) ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

6) ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІСЦ.ДЕРЖ АДМ.

52. Проаналізуйте принципи на яких ґрунтується проходження державної служби в Україні.

Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Державна служба грунтується на таких основних принципах:

служіння народу України;

демократизму і законності;

гуманізму і соціальної справедливості;

пріоритету прав людини і громадянина;

професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України

Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці.