1.Проаналізуйте поняття «державне управління» та висвітліть основні ознаки державного управління.

У вітчизняній та зарубіжній літературі ще не склалося сталого й загальновизнаного поняття державного управління. Одні його трактують з точки зору суті, реального змісту, інші — форм, яких воно набирає і в яких функціонує. Найчастіше воно визначається шляхом відмежування одних від інших видів державної діяльності — вся позазаконодавча та позасудова діяльність держави і становить зміст державного управління. Таке формальне визначення не розкриває справжньої суті державного управління, його призначення.

З позицій юридичної науки, державне управління визначається як виконавча й розпорядча діяльність держави. Державне управління як суспільне явище, його форми, методи, принципи, характер обумовлюються завжди і скрізь проблемами суспільного розвитку, що здійснюються в інтересах певних соціальних верств і груп. Дане явище пов'язане з системою суспільних відносин не тільки безпосередньо через реальні управлінські процеси, що відбуваються з приводу суспільного виробництва, але й опосередковано через свідомість, певні форми знань, різні управлінські доктрини, теорії й концепції. Отже, на формування управлінських відносин активно впливають не тільки матеріальні чинники, але й суспільна свідомість, передусім політико-правова та організаційно-управлінська.

2. Визначте суб’єкт та об’єкт державного управління.

Все це робить зміст державного управління значною мірою юридичне спеціалізованим, обумовлюючи першочергове значення таких пізнавальних об'єктів, як суспільні відносини, що складаються у сфері державного управління, та право як вирішальний засіб їх унормування й впорядкування.Суб’єктом державного управління виступає система, наділена певною компетенцією і державно-владними повноваженнями, що дозволяють їй втілювати свою волю у формі керівних команд чи рішень, обов’язкових для виконання, тобто система, що управляє. У державному управлінні до суб’єктів відносяться: органи виконавчої влади(уряд. Міністерства, місцеві державні адміністрації), посадові особи, службовці, що наділені державно-владними повноваженнями.

Об’єктом державного управління виступає система, яка

підпорядковується владній волі суб’єкта управління і виконує його рішення, тобто система, якою управляють.А тепер спробуємо дати ґрунтовне й вичерпне визначення державного управління.

3. Охарактеризуйте функції державного управління.

Функції управління є основою для формування структури системи, що управляє і взаємодії її ' компонентів. Ось чому функції управління прийнято вважати однією з засадничих, фундаментальних категорій науки управління. Функція як поняття має кілька тлумачень: прояв діяльності, призначення, обов'язок виконання певної роботи тощо. У науковій літературі зустрічаються різні варіанти класифікацій (переліків) функцій управління. Найпоширеніший підхід виділяє такі види функцій державного управління: а) загальні або основні; б) спеціальні або спеціалізовані, які відображають специфіку конкретного суб'єкта управління або керованого об'єкта; в) допоміжні або обслуговуючі, які обслуговують виконання загальних і спеціальних функцій. Розглядаючи функції державного управління, ми будемо виходити саме з такого класифікаційного підходу. У свою чергу, кожен із зазначених видів включає в себе такі категорії:

1) загальні функції - адміністративно-політичні, економічні, соціальні,

культурно-освітні;

2) спеціальні функції - стратегічне планування, прийняття управлінських рішень, організація діяльності, мотивація, контроль;

3) допоміжні функції - управління людськими ресурсами, фінансов адіяльність і бюджетний процес, юридично-судові функції, діловодство і документування, зв'язки з громадськістю ( public relations)

4. До адміністративно-політичних функцій можна віднести такі:

-оборона країни: утримання армії, мобілізаційна робота, участь військ у міжнародних миротворчих операціях;

національна безпека;

-охорона кордонів та митниця;

-зовнішня політика: зовнішні зносини, представництво країни за кордоном, захист прав співвітчизників за межами країни, зовнішня економічна політика;

-судочинство;

-прокурорський нагляд;

-громадянський стан;

забезпечення правопорядку: охорона прав і свобод громадян, боротьба зі злочинністю, охорона власності, попередження правопорушень;

-функціонування органів державної влади;

-політика в сфері інформаційного простору;

-регулювання відносин із церквою та релігійними організаціями.

Перелік економічних функцій державного управління:

-забезпечення правової бази і суспільної атмосфери, що сприяє ефективному функціонуванню ринкової економіки;

-захист та заохочення конкуренції;

5.Стратегічне планування - це систематичний процес, за допомогою якого органи виконавчої влади визначають свою діяль¬ність на майбутнє. В межах функції планування виділяються такі підфункції:1) дослідження інформації; 2) прогнозування; 3) програмування.

Дослідження інформації. Чітке визначення основних джерел інформації та вміння її кваліфіковано збирати та обробляти - важ¬лива умова ефективної аналітичної діяльності, від якої залежить успішне вирішення всіх інших управлінських функцій. Прогнозування - базовий етап стратегічного плану¬вання, в процесі якого на основі передбачення (оцінки) майбутнього стану зовнішнього середовища визначаються найбільш ефективні форми еко¬номічної і соціальної політики цілої системи, галузі, окремого органу. Програмування.Програма - це документ, у якому визначаються цілі розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємо¬узгодження і комплексна система заходів органів управління, спря¬мованих на ефективне розв'язання визначених проблем.До спеціальних функцій державного управління належить функція прийняття управлінських рішень.

Мотивація: спрямування поведінки персоналу до певної мети.Контроль: порівняння кінцевих результатів з поставленими цілями, визначення причин відхилень і в разі необхідності - вжиття заходів для виправлення ситуації. Мотивація: спрямування поведінки персоналу до певної мети.