- •Еволюція стратегічного управління.
- •Рівні зовнішнього середовища організації та моделі його пізнання : pest аналіз
- •Рівні зовнішнього середовища організації та моделі його пізнання:модель Портера, стратегічні групи в межах галузі.
- •Стратегічні складові внутрішнього середовища. Розуміння та підходи до оцінки виробничого потенціалу.
- •5. Ресурсно-компетенційна база стратегічних змін.
- •Поняття конкурентоспроможності. Стійкість конкурентних переваг
- •Складання стратегічного балансу та сутність свот аналізу.
- •Прогнозування в системі стратегічного управління. Методи сценарного прогнозування.
- •Поняття та переваги застосування стратегічного планування. Послідовність розробки стратегічного плану. Етапи реалізації стратегії.
- •Стратегії досягнення вищої ефективності. Виробничі стратегії.
- •Стратегії досягнення кращої якості
- •Стратегії інноваційного розвитку.
- •Стратегії відгуку на потреби споживачів.
- •Бізнесові стратегії. Лідирування в економії витрат. Диференціація продукції. Фокусування на сегментах споживачів.
- •15. Види корпоративних стратегій.
- •16. Аналіз корпоративного портфелю за допомогою матриці бкг
- •17. Аналіз корпоративного портфелю за допомогою моделі МакКінсі
- •18. Аналіз корпоративного портфелю за допомогою моделі Хамела-Прахалада
- •19 Організаційні стратегії вступу у нові бізнесові зони.
- •20. Стратегії реструктуризації та виходу
- •21. Особливості формування стратегій в галузевому оточенні
- •22. Інвестиційна політика на різних фазах галузевого життєвого циклу
- •23. Особливотсі формування стратегій в глобальному оточенні
- •24. Чинники і моделі успішної перебудови організації. Оцінка стратегічної організаційної спрямованості
- •25. Особливості стратегічної організаційної структури. Взяємозвязок стратегії і структури
- •26. Формування стратегічної мотиваційної системи
- •27. Важливість та особливості стратегічного контролю. Формування системи стартегічного контролю
- •28. Впровадження стратегічних змін. Формування стратегічного розвитку організації
- •29. Учасники процесу впровадження стратегічних змін. Особливості стратегічного мислення менеджерів
- •30. Організаційна культура й управління стратегічними змінами
Стратегії відгуку на потреби споживачів.
Маркетингова стратегія - це базова функціональна стратегія організацій, які орієнтують усі інші функціональні стратегії на ринкові цінності. Маркетингова стратегія розробляється першою із усіх функціональних стратегій організації.
Маркетингові стратегії класифікують за такими ознаками.
1. Залежно від терміну їх реалізації:
• довгострокові; • середньострокові; • короткострокові.
2. Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:
• маркетингові стратегії на стадії впровадження товару на ринок; • маркетингові стратегії на стадії росту;
• маркетингові стратегії на стадії насичення ринку; • маркетингові стратегії на стадії спаду.
3. За станом ринкового попиту:
• стратегія конверсійного маркетингу; • стратегія креативного маркетингу;
• стратегія стимулюючого маркетингу; • стратегія синхромаркетингу;
• стратегія підтримуючого маркетингу; • стратегія ремаркетингу; • стратегія демаркетингу.
4. Залежно від загальноекономічного стану фірми та її маркетингових спрямувань розрізняють три види базових маркетингових стратегій фірми:
• стратегія виживання; • стратегія стабілізації; • стратегія росту.
5. За елементами маркетингового комплексу:
• товарна стратегія; • цінова стратегія; • стратегія товарного руху; • стратегія просування.
6. За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):
• стратегія цінового лідерства; • стратегія диференціації; • стратегія фокусування (концентрації).
7. Залежно від виду диференціації:
• стратегія товарної диференціації; • стратегія сервісної диференціації; • стратегія іміджевої диференціації;
• стратегія кадрової диференціації.
8. Залежно від конкурентного становища фірми та її маркетингових спрямувань:
• стратегії ринкового лідера; • стратегії челенджерів; • стратегії послідовників; • стратегії ринкової ніші.
9. Залежно від співвідношення відносної ринкової частки фірми та темпу росту її ринку збуту (за матрицею Бостонської групи) або залежно від конкурентоспроможності СГП та привабливості його ринку збуту (за матрицею "Дженерал Електрик"):
• стратегія розвитку; • стратегія підтримання; • стратегія збирання урожаю; • стратегія елімінації.
10. Залежно від методу обрання цільового ринку:
• стратегія товарної спеціалізації; • стратегія сегментної спеціалізації; • стратегія одно сегментної концентрації; • стратегія вибіркової спеціалізації; • стратегія повного охоплення.
11. Залежно від ступеня сегментації ринків збуту фірми:
• стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу; • стратегія диференційованого маркетингу;
• стратегія концентрованого маркетингу.
Бізнесові стратегії. Лідирування в економії витрат. Диференціація продукції. Фокусування на сегментах споживачів.
Терміном "ділова стратегія" позначається тип управління окремою сферою діяльності підприємства.
Ділова (конкурентна) стратегія - це стратегія вищого рівня для вузькоспеціалізованих підприємств або стратегія другого рівня для диверсифікованих корпорацій (рівень окремих господарських підрозділів корпорації), яка визначає розробку заходів, спрямованих на посилення конкурентоспроможності та збереження конкурентних переваг у довгостроковій перспективі; формування механізму реагування на зовнішні зміни; об'єднання стратегічних дій основних функціональних підрозділів; вирішення специфічних проблем, пов'язаних з бізнесом.
Так М. Портер виділяє три базові конкурентні стратегії, які мають універсальний характер, тобто можуть бути використані в будь-якому конкурентному середовищі будь-яким підприємством і забезпечити конкурентні переваги - лідерство по витратах, диференціація, фокусування на сегменті. Загальна характеристика цих стратегій наведена у таблиці 7.2.
Таблиця 7.2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ СТРАТЕГІЙ БІЗНЕСУ
Стратегія бізнесу |
Зміст стратегії |
Необхідні передумови |
Переваги |
Ризики |
Лідерство по витратах |
Усі дії спрямовані на скорочення витрат. Якісні характеристики діяльності є другорядними |
Велика частка ринку або інші суттєві переваги; найсуворіший контроль за витратами |
Підприємство отримує прибуток навіть, коли конкуренти потрапили у зону збитку. Є захищеним від споживачів, що можуть впливати на ціну товару. Перевага по відношенню до постачальників, оскільки зростання ціни не зачіпає лідера |
Загроза імітацій способів технології та методів виробничого процесу. Загроза появи нових технологій. Не враховуються маркетингові аспекти. Загроза інфляції витрат |
Диференціація |
Продукція повинна мати дещо неповторне для споживача. Витрати грають другорядну роль |
Досвід у маркетингу. Інжинірингові розробки. Творчі спроможності. Важливі вкладення в базові дослідження. Тривалі традиції роботи в галузі |
У споживачів виробляється прихильність до торгової марки, що знижує їх чутливість до ціни та створює додаткові бар'єри для входження на ринок. Високий прибуток полегшує відношення 3 постачальниками. Забезпечує захист від товарів-замінників |
Загроза імітації унікальних властивостей товару. Не враховується ціна (витрати). Зниження значення диференціації для покупців зі зміною цінностей |
Фокусування на сегменті |
Обробка одного або декількох сегментів і досягнення там або лідерства по витратах, або диференціації |
Підприємство повинно працювати на сегменті ефективніше, ніж конкуренти, що охоплюють весь ринок |
Переваги попередніх стратегій по відношенню до окремого сегменту ринку |
Відрив у ціні підприємства, що працює на всьому ринку може бути надто великим, що перевищить переваги спеціалізованих товарів. Небезпека наближення потреб окремого сегменту і всього ринку |
На основі трьох базових стратегій М. Портера, можна остаточно виділити наступні види конкурентних стратегій підприємств
1. Стратегія лідерства по витратах - передбачає зниження повних витрат на виробництво товару чи послуги і на цій основі зниження реалізаційних цін, що приваблює переважну більшість клієнтів (покупців, споживачів).
2. Стратегія диференціації - спрямована на надання товарам підприємства специфічних рис, що відрізняють їх від товарів конкурентів, що в свою чергу також приваблює споживачів.
3. Стратегія оптимальних витрат - дає можливість покупцям отримати за одні і ті ж гроші більшу цінність за рахунок поєднання високої корисності, внаслідок диференціації товару, з низькою ціною.
4. Стратегія ринкової ніші або фокусування у свою чергу поділяється на стратегії:
- сфокусована стратегія низьких витрат - орієнтується на вузьку ринкову нішу споживачів, де підприємство випереджає своїх конкурентів за рахунок більш низьких витрат виробництва;
- сфокусована стратегія диференціації - орієнтується на вузьку ринкову нішу споживачів, яких підприємство забезпечує диференційованим товарами та послугами, що найбільш відповідають їх потребам та смаку.
