22. Інвестиційна політика на різних фазах галузевого життєвого циклу
Інвестиційна політика – складова частина загальної економічної страте- гії, що визначає вибір і способи реалізації найбільш раціональних шляхів оновлення і розширення його виробничого і науково-технічного потенціалу.
Дана політика націлена на забезпечення виживання підприємства в складно- му ринковому середовищі, на досягнення ним фінансової стійкості та ство- рення умов для майбутнього розвитку. Інвестиційна політика формується лише за конкретними напрямами інвестиційної діяльності підприємства, що потребують забезпечення найбільш ефективного управління для досягнення головної стратегічної цілі діяльності.
Формування інвестиційної політики за окремими аспектами фінансової діяльності підприємства може мати багаторівневий характер. Стратегічний підхід до формування інвестиційної політики відіграє знач- ну роль у забезпеченні ефективного розвитку підприємств. Ця роль полягає в наступному: забезпечення механізму реалізації довгострокових загальних і ін- вестиційних цілей майбутнього економічного і соціального розвитку підпри- ємств в цілому і його окремих структурних одиниць; можливість реально оці- нити інвестиційні можливості, забезпечити максимальне використання внут- рішнього інвестиційного потенціалу і можливість активного маневрування інвестиційними ресурсами; швидка реалізація нових перспективних інвести- ційних спроможностей, що виникають у процесі динамічних змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища; врахування заздалегідь можливих варіацій розвитку неконтрольованих факторів зовнішнього інвестиційного середовища і можливість звести до мінімуму їх негативні наслідки; відбиття порівняльних переваг інвестиційної політики в зіставленні з конкурентами; забезпечення чіткого взаємозв'язку стратегічного, поточного й оперативного управління інвестиційною діяльністю; формування основних критеріальних оцінок вибору реальних інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування [8, 78].
Стратегічне управління інвестиційною політикою підприємств має цільо- вий характер, тобто передбачає постановку та досягнення певних цілей; є вагомим засобом підвищення ефективності інвестиційної діяльності в довго- терміновій перспективі, її координації та контролю, а також базою для прий- няття управлінських рішень на всіх стадіях інвестиційного процесу.
Важливим обмеженням, що визначає напрям стратегічного управління інвестиційною політикою, є стадія життєвого циклу, на якій знаходиться під- приємство. Кожній стадії життєвого циклу підприємства притаманний пев- ний рівень інвестиційної активності, напрями і форми інвестиційної діяль- ності, особливості формування інвестиційних ресурсів.
У науковій літературі зустрічається багато поглядів на життєвий цикл, які відрізняються кількістю стадій, змістом і назвами. За основу може бути прий- нятий найбільш детальний варіант: народження → дитинство → отроцтво → рання зрілість → розквіт сил → повна зрілість → старіння → оновлення.
Діагностику стадій життєвого циклу пропонується проводити за первин- ними цілями, що висуваються на певній стадії. Зміна цілей означає перехід з однієї стадії на іншу.
Поняття циклу передбачає замкнуту послідовність, тому поетапний ана- ліз інвестиційної діяльності потрібно починати з переломної точки – кінця одного циклу та початку наступного. Напрями інвестиційної політики, які мо- жуть бути використані на певній стадії життєвого циклу, визначаються вихо- дячи з їх відповідності природі і цілям економічних процесів на саме цій стадії.
Характер диференціації цілей інвестиційної політики в залежності від конкретних стадій його життєвого циклу показано в табл. 1.
Стадія народження, становлення і дитинства характеризується безліччю управлінських криз, пов'язаних з необхідністю грамотного управління новою економічною одиницею. Що стосується фінансових труднощів, то тут в першу чергу відзначається нездатність нового підприємства генерувати стільки гро- шових коштів, скільки необхідно для цілей інвестування, в той час як інвести- ційна активність на даній стадії визначається потребами бізнесу саме в доро- гих і довгострокових активах. Тому переважальними варіантами інвестиційної політики на даній стадії є забезпечення високих темпів реального інвесту- вання та беззбитковості інвестиційної діяльності шляхом формування влас- них інвестиційних ресурсів.
Висновки. Фази життєвого циклу чинять різний вплив на характер фінан- сових показників інвестування. Крім того, додатковий вплив мають характер бізнесу, організація управління, ступінь невизначеності та перспективи роз- витку. Інвестиційна політика являє собою форму реалізації інвестиційної ідео- логії й інвестиційної стратегії підприємства в розрізі найбільш важливих аспектів інвестиційної діяльності на окремих етапах її здійснення. На відміну від інвестиційної стратегії в цілому, інвестиційна політика формується лише за конкретними напрямами інвестиційної діяльності підприємства, що вимагає забезпечення ефективного управління для досягнення головної стратегічної мети діяльності. Тому потрібно діяти відповідно до інвестиційної стратегії в цілому, а також враховувати позиції інвестиційної політики. Головним в реалізації інвестиційної стратегії і політики є розробка інвестиційних програм.