- •Орфографія Спрощення в групах приголосних
- •Апостроф
- •М’який знак
- •Подвоєння, подовження приголосних
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Правопис суфіксів
- •Правопис префіксів
- •Чергування голосних у коренях слів
- •Чергування приголосних у коренях слів
- •Складні іменники та прикметники
- •Уживання великої літери
- •Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Правопис прислівників
- •Не з різними частинами мови
- •Написання часток
- •Морфологія
- •Іменник
- •Кличний відмінок
- •Рід незмінюваних іменників
- •Імена по батькові
- •Прикметник Розряди
- •Ступені порівняння
- •Числівник Відмінювання кількісних
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Числівники на позначення часу
- •Дієслово Форма
- •Другорядні члени речення
- •Односкладне речення
- •Просте ускладнене речення
- •Складне речення
- •Види складнопідрядних речень
Кличний відмінок
-о |
чол., жін. р. на -а: дівчино, Миколо |
-е (-є) |
чол., жін. р. на -я: воле, Надіє + душе, радосте |
-ю |
пестливі іменники чол., жін. р. на -я: Парасю, бабусю, доню |
-у |
чол. р. на твердий приголосний (зокрема на г, к, х, ж, ч, ш): конику, синку, Людвігу / Людвіг, слухачу, товаришу |
-ю |
чол. р. на м’який приголосний: вчителю, Корнію |
-е |
чол. р. на о, ж, ч, ш, р, із суфіксом -ець: Павле, хлопче, стороже, школяре |
Рід незмінюваних іменників
назви осіб |
відповідно до статі: мсьє – чол. р.; мадам – жін. р. |
назви тварин |
переважно чол. р.: кенгуру, поні. АЛЕ: цеце (муха) – жін. р. |
назви неістот |
сер. р.: кашне, шосе |
власні назви |
відповідно до загальної назви: Туапсе – місто (сер. р.); Міссурі – річка (жін. р.) |
складноскорочені слова |
за головним словом: ГЕС – гідроелектростанція (жін. р.) |
Імена по батькові
Чоловічі |
-ович: Петрович, Андрійович. АЛЕ: Савич, Ілліч, Хомич, Лукич, Кузьмич |
Жіночі |
-івн-/-ївн-: Василівна, Кузьмівна, Миколаївна / Миколівна, Іллівна |
Прикметник Розряди
Якісні |
Відносні |
Присвійні |
білий, солодкий, далекий, широкий, молодий, розумний + лисячий погляд. Здатні утворювати ступені порівняння. АЛЕ: вороний, мертвий, чорно-білий, вишневий, маленький, величезний, чорнющий, худорлявий тощо не утвор. ступ. порівн. |
дерев’яний, міський, потрійний, вітряний, батьківський, вчорашній + лисяча шуба |
від назв істот із суф. -ів (-їв), -ин- (-їн-), -ов-, -ев- (-єв-), -ач- (-яч): мамин, батьків, заячий + лисяча нора |
Ступені порівняння
Нульовий |
зелений |
Помилки |
Вищий |
зеленіший; більш/менш зелений + дорожчий, кращий, легший |
більш/менш зеленіший, самий зелений |
Найвищий |
найзеленіший; найбільш/найменш зелений + якнайзеленіший, щонайзеленіший, зеленіший від / за усіх |
найбільш/найменш зеленіший, самий найзеленіший |
Числівник Відмінювання кількісних
Н.в. скільки? |
п’ять |
п’ятдесят |
двісті |
п’ятсот |
сорок, дев’яносто, сто |
Р.в. скількох? |
п’ятьох |
п’ятдесятьох |
двохсот |
п’ятисот |
сорока, дев’яноста, ста |
Д.в. скільком? |
п’ятьом |
п’ятдесятьом |
двомстам |
п’ятистам |
сорока, дев’яноста, ста |
Зн.в. скільки? |
= Н.в. / Р.в. |
||||
Ор.в. скількома? |
п’ятьома |
п’ятдесятьох |
двомастами |
п’ятьомастами |
сорока, дев’яноста, ста |
М.в. на скількох? |
п’ятьох |
п’ятдесятьома |
двохстах |
п’ятистах |
сорока, дев’яноста, ста |
