- •Орфографія Спрощення в групах приголосних
- •Апостроф
- •М’який знак
- •Подвоєння, подовження приголосних
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Правопис суфіксів
- •Правопис префіксів
- •Чергування голосних у коренях слів
- •Чергування приголосних у коренях слів
- •Складні іменники та прикметники
- •Уживання великої літери
- •Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •Правопис прислівників
- •Не з різними частинами мови
- •Написання часток
- •Морфологія
- •Іменник
- •Кличний відмінок
- •Рід незмінюваних іменників
- •Імена по батькові
- •Прикметник Розряди
- •Ступені порівняння
- •Числівник Відмінювання кількісних
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Числівники на позначення часу
- •Дієслово Форма
- •Другорядні члени речення
- •Односкладне речення
- •Просте ускладнене речення
- •Складне речення
- •Види складнопідрядних речень
Орфографія Спрощення в групах приголосних
В українських словах |
В іншомовних словах |
відбувається: проїзний, тижневий, капусняк, масний. АЛЕ: кістлявий, пестливий, зап’ястний, хворостняк, хвастливий, шістнадцять, випускний, вискнути, невістці |
НЕ відбувається: агентський, баластний, контрастний |
Апостроф
В українських словах |
В іншомовних словах |
перед я, ю, є, ї |
|
після б, п, в, м, ф (якщо перед ними а, о, у, е, и, і, р), р, к (у кінці складу): сім’я, верф’ю, бур’ян, Лук’ян. АЛЕ: морквяний, медвяний, різдвяний, мавпячий, буряк |
після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: п’єса, інтерв’ю, бар’єр, миш’як. АЛЕ: бюро, пюре, гравюра, пюпітр, фюзеляж тощо |
В українських та іншомовних словах |
|
після префіксів та першої частини складних слів: роз’їзд, дит’ясла, ін’єкція, Мін’юст |
|
М’який знак
В українських словах |
В іншомовних словах |
Доньці (донька), тарілці (тарілка). Учнівський, паризький. АЛЕ: баский, плаский, ковзкий, боязкий, в’язкий, різкий., Уманщина,менший, камінчик, промінчик, камінчик |
перед я, ю, є, ї після д, т, з, с, л, н: портьєра, типу мільйон, ньюйорківці. АЛЕ: малярія, нюанс, алхімік |
Подвоєння, подовження приголосних
В українських словах |
В іншомовних словах |
— відбувається подовження [д], [д'], [т], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л], [л'], [н'], [ж’], [ч’], [ш’] між двома голосними: обличчя (облич), стаття (статей), ніччю (жовчю), миттю (радістю, любов’ю), Запоріжжя (Поволжя). + Ганна, овва, бовван, ссавець, лляний, ллється; — у наголошених -енн-, -анн-: нездійсне́нно, невблага́нність, священний. АЛЕ: шалений, жаданий, довгожданий |
— подвоєння НЕ відбувається в більшості загальних назв: група, клас, бароко, інтермецо, фін. АЛЕ: манна, ванна, нетто, брутто, панно, панна, пенні, аннали, мірра, дурра, булла, мулла, мадонна, бонна, вілла, тонна, гамма, бритти, мотто, білль; — подвоєння відбувається у власних назвах і похідних від них: Будда, буддизм |
В українських та іншомовних словах |
|
подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних на межі частин слова: віддати, юннат, імміграція (еміграція), письменник (священик), стінний, пасся |
|
Правопис слів іншомовного походження
И |
після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед приголосним: косинус, чипси, Чикаго, Корсика. АЛЕ: бинт, бурмистер (бурмістр, бургомістр), вимпел, диякон, єпископ, єпитрахиль, жасмин, імбир, кизил, кинджал, кипарис, лимон, мирт, спирт, християнство Аргентина, Вавилон, Єрусалим, Кордильєри, Сиракузи, Сицилія, Тибет тощо |
І |
на початку (імпульс), у кінці (таксі), у середині після приголосного перед й, я, ю, є та голосним (біолог, клієнт), у середині після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед приголосним (пінгвін, кімоно, Кіліманджаро) |
Ї |
у середині після голосного: астероїд |
У |
у словах брошура, парфуми, парашут, журі, Жульєн, Жуль Верн |
