- •1.Основні ідеї твору Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого»
- •2. Філософія як теоретичний рівень світогляду.
- •1. Розкрийте суперечності необхідності й свободи в діалектиці.
- •2. Походження свідомості в суб'єктивному ідеалізмі.
- •1.Розкрийте основні положення твору ж.П. Сартра „Екзистенціалізм – це гуманізм”.
- •2. Визначити особистість та індивідуальність
- •5 Вариант
- •1.Найважливіші з глобальних проблем сучасного світу.
- •Основні концепції походження релігії:
- •Назвіть відмінність між свідомістю та самосвідомістю.
- •Глобальні проблеми людства та їх вирішення.
- •Цивілізація за Шпенглером
- •Різниця між свідомістю і самосвідомістю
- •1.Розкрийте сутність розсудку та розуму та проаналізуйте їх співвідношення у пізнавальному процесі.
- •2. Сформулюйте основні філософські концепції культури:
- •2. Практична природа істини (не пишіть про гносеологію)
- •2. Прогрес і регрес у розвитку
- •Закон взаємопереходу кількості в якість.
- •2.Два основні методи філософії:
- •1.Закон єдності і боротьби протилежностей
- •2.Час і розвиток
- •1.Методи наукового пізнання
- •2. Відмінність зовнішніх та внутрішніх суперечностей.
Варіант 1
1.Основні ідеї твору Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого»
Філософія П. Юркевича багатогранна й не підпадає під якесь одне усталене визначення. У ній простежуються глибокі й оригінальні думки з проблем історії філософії, філософської антропології, гносеології, етики, філософії релігії. Проте центральною проблемою є проблема людини. Основні засади «філософії серця» Юркевич виклав у праці «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого», де подано цілісну філософсько-антропологічну концепцію про серце як визначальну основу фізичного та духовного життя людини. Мислитель запропонував оригінальний і нетиповий для його епохи погляд на людину як на конкретну індивідуальність, який не вписувався ні в матеріалістичні, ні ідеалістичні антропологічні теорії того часу. Серце у філософії Юркевича — це скарбник і носій усіх тілесних сил людини, центр її душевного й духовного життя, усіх пізнавальних дій душі, морального життя, скрижаль, на якому викарбуваний природний моральний закон.
2. Філософія як теоретичний рівень світогляду.
Філософії як теоретичної форми світогляду залежать від розуміння природи філософських знань і ролі науки в існуванні людини й суспільства. Багато філософських шкіл і напрямів, особливо сучасних, свідомо уникають розгляду чи то наукових, чи то світоглядних проблем. Через це з'являються такі трактування співвідношення філософії і науки, розуміння специфіки наукового світогляду і філософії як його теоретичної форми: 1. Філософія - це наука про найбільш загальні закони природи, суспільства, пізнання або філософія - це наука про методи і форми пізнання, тобто методологія науки. 2. Філософія це і наука, і світогляд, тобто філософія виконує в культурі, духовному житті суспільства функції науки і функції світогляд
Філософія виконує функції світогляду в його теоретичній формі ще й тому, що все аксіологічне знання (етика, естетика) - предмет філософського дослідження. Філософія є системно-раціоналізованим світоглядом, оскільки вирішення світоглядних проблем ґрунтується на принципах і методах теоретичного пізнання. А це передбачає дотримання законів мислення, правил висновку і доведення. Першим рівнем пізнання є чуттєве пізнання (-це є фіксація окремих властивостей та ознак речей органами чуття людини відповідно до їх внутрішніх можливостей.) Який напрям у філософії розглядають матерію як комплекс відчуттів людини буття (об’єктивної дійсності)
Варіант 3.
1. Розкрийте суперечності необхідності й свободи в діалектиці.
Практика показує, що виникнення будь-якого явища зумовлене чимось іншим, фактором, які породжують його. Явище (чи явища), дія яких приводить до виникнення нового явища, називається причиною. Те ж явище, що виникає під впливом причини, називається наслідком. Тісно пов'язана з поняттями причини і наслідку категорія детермінізму. Зв'язки детермінації конкретизуються і доповнюються категоріями необхідності і свободи. Необхідність — поняття для визначення внутрішньо стійкого зв'язку об'єктів, зумовленого всім ходом попереднього розвитку їх і всією сукупністю наявних умов їхнього існування; необхідним є те, що за певних обставин обов'язково є або повинно бути. Свобода— поняття, яке визначає проблематичність або необов'язковість виникнення або існування об'єктів; випадковим є те, що за певних умов може бути, а може і не бути.