- •Загальна характеристика розвитку молодшого школяра.
- •2.Особливості розвитку мотиваційної сфери дошкільника.
- •3.Розвиток психічних функцій у дошкільному віці.
- •4.Охарактеризуйте провідну діяльність дошкільного віку
- •5.Вплив гри на психічний розвиток дошкільника, динаміка зміни гри з віком.
- •6. Основні протиріччя та новоутворення дошкільного віку.
- •7.Соціальна ситуація розвитку дошкільника.
- •8.Основні характеристики кризи 3-х років за е. Келер.
- •9.Охарактеризуйте сензитивні періоди раннього віку (2-3 роки).
- •10.Розкрийте поняття сензитивних періодів.
- •11.Провідна діяльність раннього віку (2-3 рік життя).
- •12.Криза першого року життя.
- •13.Основні психічні новоутворення немовлячого періоду.
- •14.Соціальна ситуація розвитку у немовлячому періоді.
- •15.Період новонародженості.
- •17.Поняття сензитвні періоди. Сензитивні періоди в онтогенезі.
- •18. Кризи психічного розвитку та особливості їх протікання в період зрілості (криза 30, криза 40, криза виходу на пенсію).
- •19. Кризи психічного розвитку та особливості їх протікання в період становлення особистості (новонародженість, 1 рік, 3 роки, 13 років).
- •20. Сучасні вітчизняні теорії психічного розвитку психіки людини.
- •21. Сучасні зарубіжні теорії психічного розвитку психіки людини.
- •24. Основні суперечності та кризи психічного розвитку.
- •25. Основні порушення психічного і особистісного розвитку.
- •26. Фактори розвитку психіки дитини.
- •27. Закономірності і динаміка психічного розвитку і формування особистості в онтогенезі.
- •3. Розгляд розвитку і як дозрівання, і як навчання. Це взаємозалежні процеси.
- •4. Висунення положення про провідну роль навчання в психічному розвитку (л.С.Виготський).
- •31. Компоненти і показники психологічної готовності дитини до школи.
- •32. Характеристика основних новоутворень молодшого шкільного віку.
- •33. Особливості провідної діяльності молодшого школяра.
- •34. Особливості розвитку мотиваційної сфери молодшого школяра.
- •35. Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра.
- •36. Розкрийте психологічний зміст підліткової кризи (на основі досліджень г.Холла, з. Фройда, м.Мід, р.Бенедикт, л.С.Виготського).
- •37. Загальна характеристика розвитку у підлітковому віці.
- •38. Соціальна ситуація розвитку підлітка.
- •39. Особливості провідної діяльності підлітка.
- •40. Психологічні новоутворення підліткового віку.
- •41. Особливості розвитку самосвідомості у підлітковому віці.
- •42. Особливості самооцінки та рівня домагань підлітка.
- •44. Важковиховувані та девіантні підлітки.
- •45. Загальні особливості періоду юності.
- •47. Розвиток спонукальної сфери в період юності.
- •49. Загальна характеристика дорослості.
- •50. Періодизація психічного розвитку дорослої людини.
- •51. Особливості розвитку самосвідомості в дорослому віці.
- •52. Особливості спонукальної сфери дорослих.
- •53. Загальна характеристика зрілого дорослого віку.
- •54. Психологічні проблеми зрілого дорослого віку.
- •56. Акмеологія: основні етапи психології дорослих.
- •57. Теорії психічного розвитку людини (за е.Еріксоном, д.Б.Ельконіним, ж.Піаже, л.С.Виготським).
- •60. Особливості вікової періодизації за ж.Піаже, б.Скінером, а.Бандурою п.Гальперіним.
60. Особливості вікової періодизації за ж.Піаже, б.Скінером, а.Бандурою п.Гальперіним.
Періодизація інтелектуального розвитку за Ж.Піаже
У своїх дослідженнях Жан Піаже простежив, як мислення дитини поступово змінює свій характер протягом дитинства та підліткового віку.
Дитина, на думку Ж.Піаже, має певні схеми дій, за допомогою яких вона розв'язує різноманітні пізнавальні задачі. Ці схеми дії відносно прості у немовляти і дуже складні у підлітка. Схеми дії незалежно від міри складності послуговуються двома основними механізмами - асиміляцією і акомодацією. Асиміляція полягає у зміні нової задачі відповідно до наявної схеми дій, тобто включення нової проблемної ситуації до складу тих, з якими дитина справляється без зміни існуючих схем дій. Акомодація передбачає зміну схем дій таким чином, щоб можна було їх застосувати до нової задачі. У ході пристосування до нової проблемної ситуації асиміляція і акомодація об'єднуються і їх поєднання дає адаптацію. Завершує адаптацію встановлення рівноваги, коли вимоги середовища (задачі) і
схеми дії, якими володіє дитина, приходять до відповідності. На думку Ж.Піаже, інтелектуальний розвиток прагне до стабільної рівноваги. На кожному віковому етапі рівновага порушується і відновлюється; повна логічна рівновага досягається у підлітковому віці на рівні формальних операцій.
Інтелектуальний розвиток дитини є спонтанним, він проходить низку стадій, порядок дотримання яких залишається незмінним. До 7-8 років взаємодія дитини зі світом речей і людей підпорядковуються законам біологічного пристосування. Однак, біологічне дозрівання зводиться тільки до відкриття можливостей розвитку; ці можливості ще слід реалізувати. Вікові рамки появи тієї чи іншої стадії інтелектуального розвитку залежать від активності самої дитини, її спонтанного розвитку, від культурного середовища. До біологічних чинників на певному рівні розвитку приєднуються соціальні, завдяки яким у дитини виробляються норми мислення і поведінки. Це відбувається у 7-8 років, коли соціальне життя починає відігравати прогресивну роль у розвитку інтелекту.