- •1.Зміст конкретних організаційно — технічних функцій менеджменту.
- •3. Суть і основні види менеджменту.
- •4. Закони і закономірності менеджменту.
- •5. Демократичний стиль управління.
- •6. Поняття ефективності управління, і функцій управління.
- •7. Етапи прийняття управлінських рішень
- •8. Організаційні цілі, їх ранжування і використання дерева цілей у менеджменті.
- •9. Делегування повноважень у менеджменті.
- •10. Вимоги до особистих ділових якостей менеджера.
- •11. Сутність соціально - виховних функцій менеджменту.
- •12. Організація виконання рішень і контроль за їх здійсненням.
- •13. Визначення стану соціально-психологічного клімату колективу.
- •14. Роль та завдання кадрових служб.
- •15. Етика службових і ділових відносин.
- •16. Інформація у менеджменті.
- •17. Стратегічне планування.
- •18. Види винагород.
- •19. Системний підхід в менеджменті.
- •20. Поняття і головні типи влади.
- •21. Типи повноважень: лінійні, функціональні
- •22. Стилі керівництва.
- •23. Персонал підприємства як об'єкт управління.
- •24.Ситуаційні підходи до керівництва та лідерства.
- •25. Регулювання і самоуправління в менеджменті.
- •26. Особливості формування сучасної моделі менеджменту в Україні.
- •27. Департаменталізація.
- •28. Комунікаційний процес, елементи та етапи процесу.
- •29. Визначення особливостей процесу управління.
- •30. Стратегічне планування є засобом досягнення місії підприємницької організації, яка тісно пов'язана з її цілями.
- •31. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту.
- •32. Класичні та неокласичні теорії менеджменту.
- •33. Цілі менеджменту.
- •34. Формальні та неформальні організації.
- •35. Класифікація принципів менеджменту.
- •36. Наукова організація управлінської праці.
- •37.Менеджмент як система.
- •38. Види і форми комунікацій.
- •39. Процес комунікацій.
- •40. Проектування завдань
- •41.Процес і основні етапи контролю.
- •42. Повноваження обов'язки, відповідальність.
- •43. Регулювання як загальна функція менеджменту.
- •44. Теорія справедливості в мотивації.
- •45. Організаційна культура як елемент ділового життя.
- •46. Технологія розробки рішень.
- •47. Основні форми соціальної відповідальності.
- •48. Економічна, організаційна та соціальна ефективність менеджменту.
- •49. Методи вивчевня і оцінки ділових і особистих якостей персоналу.
- •50. Основні етани розвитку менеджменту.
- •51. Види управлінського контролювання.
- •52. Ранні теорії мотивації.
- •53. Предмет та об'єкт контролю.
- •54. Покращення інформаційного забезпечення менеджменту.
- •55. Методи менеджменту – економічні, адміністративні, соціально-психологічні.
- •56. Характеристика лідерства за стилем роботи.
- •59. Підходи до оцінки ефективності менеджменту в організації.
- •60. Мета управлінського процесу, його учасники, предмет, засоби здійснення.
- •62. Формування ефективного стилю лідерства.
- •63. Школа людських стосунків.
- •64. Поняття і роль комунікацій в менеджменті.
- •65. Організація розподілу завдань по рівнях і ланках управління.
- •66. Зміст загальних (основних) організаційно-технологічних функцій менеджменту.
- •67. Менеджер як професія.
- •68. Делегування повноважень у менеджменті.
- •69. Етапи прийняття управлінського рішення.
- •70. Ліберальний стиль управління.
- •71. Процес управління.
- •72. Організація як структура і як процес.
- •73. Соціальна відповідальність.
- •74. Характеристика керуючої підсистеми.
- •75. Поняття та класифікація управлінських рішень.
- •76. Правила розв'язання конфліктних ситуацій.
- •77. Ієрархія і супідрядність у менеджменті.
- •78. Теорія очікування в мотивації.
- •79. Матеріальне стимулювання до праці.
- •80. Внутрішнє середовище в менеджменті.
- •81. Формування ефективного стилю лідерства.
- •82. Зовнішнє середовище в менеджменті.
- •83. Поняття та класифікація функцій менеджменту.
- •84. Процесуальні мотиваційні моделі.
- •85. Етани процесу планування.
- •86. Вертикальна та горизонтальна структуризація управління.
- •87. Саморозвиток менеджера.
- •88. Видова класифікація ефективності організації: індивідуальна, групова, загально-організаційна.
- •89. Зворотний зв'язок під час контролювання.
- •90. Напрями підвищення ефективності управління організацією
79. Матеріальне стимулювання до праці.
Стимулювання праці є спосіб керування поводженням соціальних систем різного ієрархічного рівня, є одним з методів мотивації трудового поводження об'єктів керування. Для ефективного стимулювання, розглядаються три її функції: економічна, соціальна й психологічна. Які найбільше повно охоплюють прогресивні соціальні відносини, будучи впливом на об'єкт керування. Воно припускає створення такої зовнішньої ситуації, що спонукає особистість або колектив до дій, щовідповідають поставленим цілям. При цьому особистості самі вибирають саме ці дії, оскільки створюють всі необхідні й достатні умови. Поліпшення показників праці спричиняє підвищення ступеня задоволення яких-небудь потреб об'єкта, а погіршення показників погрожує зниженням повноти їхнього задоволення.
Одним із засобів, за допомогою якого може здійснюватися мотивування, є стимулювання. Стимулювання - це процес використання різних стимулів для мотивування людей, де стимули виконують роль важелів впливу, що викликають дію певних мотивів. Стимул - зовнішнє спонукання, елементи трудової ситуації, які впливають на поведінку людини у сфері праці. Для ефективного стимулювання, розглядаються три її функції: економічна, соціальна та психологічна. 1 Економічна функція, тобто відбувається сприяння підвищенню ефективності виробництва; 2 Соціальна функція, тобто через доходи формується соціальна структура, формуються потреби, розвивається особистість і т.д.; 3 Моральна функція, або виховна - формується безпосередньо ставлення до праці.
80. Внутрішнє середовище в менеджменті.
Внутрішнє середовище менеджменту аграрних підприємств пов’язане з організаційною структурою цих підприємств. Воно складається з існуючих взаємовідносин між первинними виробничими колективами, виробничими підрозділами підприємства, адміністрацією підприємства й виробничими підрозділами і базується на організаційних та технологічних взаємозв’язках суб’єктів внутрігосподарських економічних відносин. У свою чергу, ці взаємозв’язки ґрунтуються на технологічних схемах виробництва продукції та надання послуг внутрігосподарськими суб’єктами, на функціональних обов’язках керівників виробничих підрозділів, їхніх заступників, економістів, бухгалтерів, обліковців, агрономів, зоотехніків та інших працівників функціонально-технологічних служб господарства.
Основу функціонування складових внутрішнього середовища менеджменту становить первинна нормативна база, тобто первинні технологічні нормативи, норми виробітку і витрат, положення про взаємовідносини між суб’єктами внутрігосподарських економічних відносин та внутрігосподарські договори між ними.
Внутрішнє середовище організації - та частина загального середовища, яка знаходиться в її межах. Вона надає постійне і найбезпосередніший вплив на функціонування організації. Внутрішнє середовище має декілька зрізів, стан яких в сукупності визначає той потенціал і ті можливості, якими володіє організація. Вивчення внутрішнього середовища спрямоване на з'ясування того, якими сильними і слабкими сторонами володіє організація. Сильні сторони служать базою, на яку організація опирається в конкурентній боротьбі і яку вона повинна прагнути розширювати і зміцнювати. Слабкі сторони - це предмет пильної уваги з боку керівництва, яке має робити все можливе, щоб позбутися від них.