46. Технологія розробки рішень.

Розробка рішень у менеджменті становить основу управлінського процесу.

Управлінський процес - це комплекс взаємозв'язаних операцій, що викопуються у певній послідовності і спрямовані па розв'язання конкретних завдань та досягнення поставлених цілей.

Операція в менеджменті - це частина управлінського процесу, яка являє собою роботу виконавця над певним видом інформації (*зібрати дані, *провести розрахунки, *підготувати звіт, *передати документ на підпис та ін.). До складових частин управлінської діяльності, пов'язаних з обробкою, прийняттям та реалізацією рішень відносяться ®інформаційно-пошукові, ®письмові (графічні), ®розрахункові, ®логічні й ®аналітичні операції.

Ø Сукупність взаємопов'язаних операцій для досягнення певних локальних цілей називається управлінськими процедурами.

Ø Опис менеджменту у вигляді взаємопов'язаних операцій і правил їх здійснення являє собою технологію менеджменту.

До технології менеджменту ставляться такі вимоги:

- єдність технологічного процесу, яка повніти забезпечувати поєднання робіт з таким розрахунком, щоб виключити взаємні перешкоди;

- неперервність технологічного процесу;

- мінімальна вартість і трудомісткість технологічних процесів;

- рівномірність завантаження апарату управління.

На підставі аналізу процедур менеджменту можна побудувати модель процесу розробки рішень, що відображає послідовність здійснення основних груп операцій, пов'язаних з прийняттям і реалізацією управлінських рішень.

47. Основні форми соціальної відповідальності.

Соціальна відповідальність - це відповідальність організації за вплив її рішень і діяльності на суспільство і довкілля через прозору і етичну поведінку, яка  • сприяє стійкому розвитку, здоров'ю і добробуту суспільства;  • враховує очікування зацікавлених сторін;  • відповідає діючому законодавству і узгоджується з міжнародними нормами поведінки;  • інтегрована в діяльність всієї організації і реалізується нею на практиці. 

До внутрішньої соціальної відповідальності відноситься:  - охорона праці і умови праці персоналу;  - забезпечення стабільності заробітної плати, її своєчасну виплату, а також індексацію;  - додаткове медичне і соціальне страхування працівників і членів їхніх родин;  - навчальні програми й програми підготовки й підвищення кваліфікації;  - надання допомоги працівникам в критичних ситуаціях;  - підтримка ветеранів, що вийшли на пенсію. Зовнішня соціальна відповідальність:  До зовнішньої соціальної відповідальності віднесені такі напрямки діяльності:  - спонсорство й корпоративна добродійність;  - сприяння охороні довкілля;  - взаємодія з місцевим співтовариством і місцевою владою по розвитку території;  - готовність брати участь у запобіганні кризових ситуаціях території;  - відповідальність перед споживачами товарів та послуг. 

48. Економічна, організаційна та соціальна ефективність менеджменту.

Економічна ефективність менеджменті. Відображає економічні результати діяльності організації за конкретної системи управління. З одного боку, економічну ефективність характеризують показники, що відображають побудову та функціонування систем менеджменту. Це рівень автоматизації робочих місць управлінців, рівень розроблення інструктивного та нормативного матеріалу, загальний діапазон менеджменту, рівень технічної озброєності управлінців тощо. 

Організаційна ефективність менеджменти. Характеризує якість побудови організації, я системи управління, прийняття управлінських рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти, організаційні зміни тощо, її оцінюють за показниками, які відображають якість побудови організації та її системи управління: рівень централізації функцій управління, співвідношення чисельності управлінських працівників між різними рівнями управління, питома вага керівників у загальній чисельності апарату управління, коефіцієнт ланковості структури менеджменту, швидкість прийняття управлінських рішень тощо.

Соціальна ефективність менеджменту. Відображає вплив менеджменту на процеси формування професійних характеристик працівників, у тому числі керівників, формування корпоративного духу, відповідного психологічного клімату в колективі, атмосфери захищеної  й причетності до цілей організації, перспектив розвитку, соціальних інституцій тощо