30. Стратегічне планування є засобом досягнення місії підприємницької організації, яка тісно пов'язана з її цілями.

Кожне підприємство має не одну вузьку мету, а систему цілей, які визначаються його становищем у зовнішньому середовищі, внутрішнім потенціалом, структурою, функціями підприємства тощо.

Так, виокремлюють кількісні та якісні цілі. Залежно від ступеня формалізації виокремлюють такі цілі: — добре структуровані (співвідношення між елементами виражені лише в кількісній формі); — слабо с тру к турова ні (мета містить елементи як кількісного, так і якісного змісту); — неструктуровані (мета містить лише якісний опис найважливіших елементів без виявлення взаємозв'язків між ними). Оперативні цілі — це організаційні цілі, спрямовані на зайняття фірмою певної ринкової позиції, з урахуванням довгострокових цілей. Процес визначення цілей складається з таких основних етапів: — виявлення та аналіз трендів, які спостерігаються в середовищі підприємства, у його оточенні та внутрішній структурі. — побудова ієрархії цілей. Формування "дерева цілей" передбачає: — декомпозицію головних цілей за напрямами діяльності підприємства; - уточнення (декомпозицію) загальних цілей на рівні стратегічних господарських центрів (бізнес-одиниць) підприємства відповідно до конкретного ринку та ролі, яку воно прагне відігравати на ринку. Інформаційне забезпечення — інформація, необхідна для управління економічними процесами, яка зберігається в базах даних інформаційних систем. Інформаційні системи — системи збирання, зберігання, обробки, перетворення, передавання та оновлення інформації за допомогою сучасної комп'ютерної та іншої техніки для постійного використання інформації в процесі управління. Згідно з технологічним підходом до інформаційної системи виокремлюють такі їх ланки: — збирання і введення інформації до інформаційної системи; — аналіз інформації; — збереження інформації; — переробка інформації; Підприємство для задоволення власних потреб може отримувати інформацію: — з публічних оголошень (телебачення, преса, Інтернет тощо); — в індивідуальному порядку, що підтверджено відповідними документами виробленого продукту.

Інформація може мати як негативні, так і позитивні складові, що приводить до різних наслідків під час прийняття рішень на їх основі. Тому рішення можуть прийматися на основі як правильної, так і недостовірної інформації. В організації, де працює менеджер, може обертатися значно більше інформації, ніж потрібно для розв'язання конкретних завдань. її називають бюрократичною інформацією. Високоефективне інформаційне забезпечення керівництва сучасної організації досягається шляхом створення управлінських інформаційних систем, які охоплюють усі рівні управління. Аналітична діяльність — комплексне вивчення економічної діяльності підприємств, об'єднань, установ за певний період з метою підвищення її ефективності. Об'єктом аналізу господарської діяльності є сукупність економічних і соціальних факторів, що впливають на ефективність виробництва товарів і послуг, а також на обіг товарів. Аналітична діяльність здійснюється всередині окремого підприємства (на робочому місці, в бригаді, цеху, філії тощо), на підприємстві, в об'єднанні. Для цього використовується система взаємопов'язаних аналітичних показників, що ґрунтується на всіх видах економічної інформації та звітності. Розрізняють оперативний, повний і тематичний аналіз господарської діяльності. Оперативний аналіз здійснюється на основі щоденної економічної інформації з метою прийняття оперативних рішень. Такий аналіз проводиться на основі місячної, квартальної та річної звітності. Повний аналіз проводиться за всіма видами економічної діяльності. Тематичний аналіз проводиться за окремими видами або окремими показниками.

За змістом аналіз господарської діяльності поділяють на загальноекономічний і техніко-економічний. Перший з'ясовує узагальнюючі вартісні показники господарської діяльності різних суб'єктів господарювання (рівень рентабельності, величина прибутку тощо), другий — технічний, науковий і технологічний рівні підприємств, об'єднань (механізація та автоматизація виробництва, фондоозброєність праці тощо) та їх вплив на загальноекономічні показники. Важливу роль у діяльності суб'єктів господарювання в сучасних умовах відіграє фінансовий аналіз стратегії розвитку компанії, фірми. Вирішальне значення для успішного аналізу мають чіткі організаційні форми його проведення. Сьогодні на кожному підприємстві є необхідні передумови для того, щоб аналіз став постійним і основним змістом економічної роботи. Аналітична робота на підприємстві починається з планування. Розрізняють план аналітичної роботи та план (програму) конкретного аналізу. На підприємстві економічний аналіз розбивають на декілька етапів. Перший етап — визначення і чітке обмеження мети та завдань роботи. Другий етап — старанне опрацювання програми дій, робочого (календарного) плану, визначення кола учасників, поділ обов'язків між ними, постановка конкретних завдань, що випливають із загальної мети, визначення джерела інформації, розробка макетів аналітичних таблиць, форм. Третій етап — збирання інформації; Четвертий етап — аналітична обробка інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів; забезпечення порівнянності показників; П'ятий етап — визначення і зведений підрахунок резервів виробництва, розроблення пропозицій, економічно обґрунтованих рекомендацій щодо реалізації цих резервів. Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим етапом і оформлюється у вигляді аналітичної записки чи звіту. Управлінське рішення — результат творчого процесу суб'єкта управління щодо пошуку способів, напрямів, засобів розв'язання виробничо-господарської ситуації та водночас адекватних дій колективу об'єкта управління1. Організаційне рішення - вибір, який має зробити керівник, що виконує обов'язки, обумовлені його посадою. Мета організаційного рішення — забезпечення руху до поставлених завдань. Організаційні рішення поділяються на дві групи: — запрограмовані; — незапрограмовані. У запрограмованому режимі кількість можливих альтернатив обмежена, вибір має бути зроблений у межах напрямів, заданих організацією. Незапрограмовані — це рішення, які вимагають певною мірою нових ситуацій, вони всередині неструктуровані або пов'язані з невідомими факторами. Інтуїтивне управлінське рішення — це вибір альтернативи чи варіанта на основі відчуття, що вона або він правильні. Раціональне управлінське рішення — це вибір альтернативи за допомогою об'єктивного аналітичного процесу. Виявлення альтернатив — це формування набору альтернативних рішень (альтернатива — один із варіантів економічної політики, поведінки економічних суб'єктів, який необхідно вибрати на основі порівняння з іншим). Оцінка альтернатив — визначення керівником переваг та недоліків кожної з альтернатив і можливих наслідків.

Особисті оцінки керівника — це суб'єктивна оцінка підлеглого керівником стосовно добра, зла, порядності та ін. Середовище прийняття рішень — це обставини, за яких приймається рішення (ситуація визначеності, невизначеності або ризику). Інформаційні обмеження — це недоступність або дорожнеча інформації. Обмеження в поведінці — це перешкоди внаслідок незгод і конфліктів у процесі прийняття рішень.

Негативні наслідки — це компроміси під час прийняття рішень, коли наперед знають про можливість як позитивного, так і негативного результату.

Взаємозалежність рішень — це взаємозв'язок головного рішення з другорядним