13. Суть внутрішньої вторинної інформації. Цілі та джерела.

Внутрішня інформація - це дані, які збирають та аналізують на підприємстві і фіксують у вигляді бухгалтерських та статистичних звітів, звітів про обсяг закупівель та збуту, оперативної та поточної виробничої та науково-технічної інформації. Вторинна внутрішня інформація — інформація, що була створена всередині самої організації. Внутрішня інформація поділяється на інформацію про продукцію, про виробничі процеси та про внутрішні збурення. Інформація про продукцію характеризує якісні та кількісні сторони продукції. Інформація про процеси виробництва надає дані про хід технологічного виробництва, про енергоносії тощо. Інформація про внутрішні збурення включає відомості про простої, відсутність матеріальних цінностей тощо Так, якщо проблемою маркетингового дослідження визначено виявлення ставлення споживачів до підвищення рівня екологічності такої продукції, як ламінат-підлога, то важливою внутрішньою інформацію можуть бути дані технічного відділу щодо хімічного складу продукту, дані фінансового відділу щодо витрат підприємства під час реалізації попередніх проектів екологізації продукції. Крім того, може виявитися, що раніше вже проводилися опитування споживачів щодо їх ставлення до екологіч-ності продукції, й, безумовно, ці дані будуть корисними для порівняння споживацьких настроїв за певний період часу Внутрішніми (дані про збут; рахунки клієнтів, постачальників; дані про товарні запаси; бюджетні розрахунки тощо)

14. Зовнішня вторинна маркетингова інформація. Визначення. Класифікація.

Вторинна зовнішня інформація — інформація, що була створена поза межами організації не для цього дослідження. Вище наведений приклад університету пов'язаний якраз із цим видом інформації. У цілому джерела вторинної зовнішньої інформації можуть бути досить різноманітними: офіційна статистика (загальнодержавна та регіональна); дані дослідницьких організацій; дані різних асоціацій, фондів тощо; матеріали галузевих та інших періодичних видань, а також інші джерела. Багато з них е загальнодоступними, їх отримання або практично зовсім не вимагає оплати або справа може обмежитися досить незначними витратами. Наприклад, якщо ви проводите дослідження ринку лакофарбових виробів, то ви можете скористатися такими періодичними виданнями, як "Химия А.Б.В.", "Химия Украины", "Хим-курьер". Але є й інші матеріали, доступ до яких передбачає особливу оплату з боку їх замовників. Зовнішні джерела вторинної інформації:

·                    видання державних установ (статистичні дані, довідники);

·                    періодика;

·                    книги (загальноекономічної, спеціалізовані, монографії, статті в збірниках наукових праць);

·                    торгово-промислова палата;

·                    торгові представництва;

·                    торгові асоціації;

·                     комерційна інформація.

15. Основні джерела первинної маркетингової інформації.

Первинна інформація представляє собою інформаційні матеріали, отримані в результаті спеціально проведених маркетингових досліджень для рішення конкретної маркетингової проблеми. Їх збір здійснюється шляхом спостережень, опитувань, експериментальних досліджень. Первинна маркетингова інформація може бути отримана підприємством від продавців і покупців. Вона може накопичуватися для конкретного розв'язання виникаючої проблеми на підприємстві. Накопичується інформація, яка використовується для прийняття рішень, утворює постійну інформаційну базу. Епізодична інформація збирається нерегулярно, використовується в особливих ситуаціях, коли керівництво не в змозі передбачити майбутнє на основі наявної постійної інформації.

Джерелами первинної інформації можуть бути різноманітні огляди (конкурентів, споживачів, дилерів, постачальників), інтерв’ю (з конкурентами, споживачами, дилерами, постачальниками, експертами галузі тощо), фокус-групи, експеримент. Методами дослідження та збирання первинної інформації є: спостереження, опитування, експеримент, панельний метод, імітаційне модулювання.