- •Сесія з сучасної української мови
- •1.Мова як суспільне явище. Походження мови.
- •2. Функції мови. Мова, мовлення і мислення.
- •3.Походження і розвиток української мови, її місце серед інших слов'янських мов.
- •4. Виникнення і розвиток письма. Роль писемності в житті суспільства.
- •5.Українська мова― національна мова українського народу, державна мова України. Норми літературної мови. Роль і.П.Котляревського, т.Г.Шевченка у становленні української літературної мови.
- •6.Фонетика як розділ мовознавства. Предмет і завдання. Творення звуків. Будова мовленнєвого апарата людини.
- •8.Наголос. Характер українського наголосу.
- •9.Фонема як функціональна одиниця мови. Відношення між звуками і фонемою.
- •11)Класифікація приголосних звуків
- •12)Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •За дзвінкістю і глухістю
- •За місцем і способом утворення асимілюються:
- •Наслідки
- •15)Спрощення в групах приголосних
- •16)Чергуваня звуків.Найдавніші чергування голосних у дієсл.Коренях ,в імен.Коренях,суфіксах
- •17)Чергування [о] ,[е],-[і].Випадки відсутності цього чергування.
- •18.Чергування [у]-[в],[і]-[й].Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні,у дієслівних коренях,в особових формах дієслів.
- •19.Фонетичеа транскрипція. Фонетичний аналіз слів.
- •20. Графіка.Український алфавіт.Буква як умовне позначення звука.З історії виникнення письма у східних-словян.Співввідношення між голосними,приголосними звуками та буквами на їх позначення.
- •21. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками
- •22. Орфоепія як розділ мовознавства.Орфоепічні норми.Вимова голосних,при голосних та звукосполучень.Норми наголошування слів в українській мові
- •Вимова голосних
- •23.Українська орфографія.Поняття про орфограму.Принципи українського правопису.
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •24. Правопис м’якого знаку та апострофа Правопис м’якого знаку Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •25.Правопис Префіксів
- •26.Правопис суфіксів Правопис голосних у суфіксах
- •Прикметникові суфікси
- •27.Правопис слів іншомовного походження
- •28. Вживання великої літери
- •29.Правила переносу слів
- •30.Лексикологія. Предмет лексикологій, її розділи. Слово,як одиниця мови.Значення слова і поняття.
- •34)Синоніми,їх типи
- •35)Пароніми.Антоніми,їх різновиди.
- •36)Типи омонімів:повні і неповні
- •37)Історизми.Архаїзми.Неологізми
- •38)Діалектизми.Терміни.Професіоналізми
- •39)Склад лексики з погляду походження: індоєвропейська,спільнослов*янська,східнослов*янська,власне українська
- •41.Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Науково-термінологічна,виробничо-професійна
- •42) Склад лексики укр..Мови із її стилістичного погляду.Адміністративно-ділова,емоційно забарвлена
- •43)Фразеологія. Джерела фразеології
- •Джерела укр..Фразеології:
- •44)Фразеологічні одиниці,їх класифікація Основні групи:
- •41. Фразеологічні одиниці. Їх класифікація.
- •Класифікація фразеологічних одиниць за Виноградовим (семантична)
- •1) Ідіоми, або ідіоматичні словосполучення;
- •2) Фразеологічні одиниці.
- •43. Правопис прізвищ, географічних назв.
- •44. Правопис часток не, ні.
- •45. Загальновживана лексика, соціально-політична лексика, специфічно-побутова.
- •46. Просторічна лексика. Діалектизми та жаргонізми. Вузьковживана лексика.
- •47. Запозичення з давньогрецької, латинської та тюрської мов.
- •48. Запозичення з західноєвропейських мов. Інтернаціоналізми. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
18.Чергування [у]-[в],[і]-[й].Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні,у дієслівних коренях,в особових формах дієслів.
Українська мова відзначається особливою звучністю. Цьому, крім,іншого,сприяє тенденція усувати збіг кількох голосних чи приголосних фонем.Зокрема,чергування/у/ з /в/ та/і/з /й/ урівноважує систему голосних і приголосних.Простежується чергування голосних /у/,/і/ з короткими /у/(графічно в), /і/(графічно й).Наприклад :уміти-вміти,іти-йти.
Часто чергуються прийменники у з в та сполучники і з й:зайшов у кімнату,зайшла в кімнату.
Чергування /у/-/в/,/і/-/й/ залежить від позиції їх у реченні від темпу й ритму мовлення.
Чергування /у/ з /в/ відбувається в таких випадках:
1.Між приголосними ,щоб уникнути збігу їх,вимовляється /у/.Напиклад:Вересень сурмит у високому небі журавлиними ключами.
2.Між голсними,щоб уникнути збігу їх,уживаються звичайно/в/.Наприклад:Шура стала на роботу в один з міських госпіталів.
3.Після голосної пред приголосною,залежно від швидкого або повільного темпу мовлення та від його ритму,вживається /у/,а перед голосним-/в/.Наприклад: Він уявив:усі команди дає електронна машина,виконують команди так само електронні автоматичні пристрої.
4.На початку речення чи абзацу перед приголосним вживається /у/ а перед голосни -/в/.Наприклад:В образі Устини втілено кращі риси трудової людини.
5.Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним /в/ вживається /у/.Наприклад:Не спитавши броду,не сунься у воду.
У ряді слів /у/-/в/ не чергуються.Такі слова завжди вживаються з початком /у/ або /в/:влада,враження,увага,умова,указ.Відсутність чергування в деяких словах пояснюється тим,що значення їх різне.Порівняйте:вправа і управа,вступ і уступ.
Зовсім не чергуються /у/ з /в/ у словах іншомовного походження:університет,утопія, ультиматум та у власних назвах:Угорщина ,Урал,Врубель.
Сполучник і та посатковий ненаголошений /й/ у тих самих позиціях ,що й /у/-/в/,причому на початку речення вживається тільки /і/.Приклад:Прогримотіли осінь і зима.
Чергування /і/-/й/ не буває в таких випадках:
1.При зіставленні понять:батьки і діти,дні і ночі
2.У власних назвах та іншомовних словах:Іванов,Ілля,історія,інститут.
3.У заголовках книг,журналів,газет,назвах розділів книг,статей: «Війна і мир»
Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні,у дієслівних коренях,в особових формах дієслів.
Чергування приголосних у сучасній українські мові,як і чергування голосних,пов’язано з фонетичними змінами,що відувалися в різні періоди її розвитку.
Найголовніші чергування приголосних такі:
1.Задньоязикові фонеми к,х та глоткова г перед голосною ряду /е/ чергується з /ж/,/ч/,/ш/ при творенні форм слів та нових слів:
/г/-/ж/:друг-друже;
/к/-/ч/:рука-рученька
/х/-/ш/:вухо-вушний
2.Перед голосною попереднього ряду /і/ приголосна глоткова змінювалася на передньоязиковому /з/,задньоязикова /к/-на африкату /ц/,задньоязикова /х/-на передньоязикову /с/.Внаслідок цього маємо чергування:
/г/-/з'/:перемога-перемозі;
/к/-/ц'/:річка-річці;
/х/-/с'/:муха-мусі.
При словотворенні чергування задньоязикових /к/,/х/ та глоткової /г/ супроводжується асиміляцією,спрощенням звуків.Внаслідок цього маємо такі групи приголосних:
/г/,/ж/,/з/+ськ,ств-зьк,зтв
/к/,/ч/,/ц/+ськ,ств-цьк,тв.
/х/,/ш/,/с/+ськ,ств-ськ,ств.
3.Давні чергування приголосних фонем спостерігаються і при дієвідмінюванні дієслів та в деяких іменниках.
До таких чергувань належать:
/г/-/ж/:могти-можу;
/к/-/ч/:сікти-січу;
/х/-/ш/:сухий-суша;
/д/-/дж/:ходити-ходжу;
/т/-/ч/:летіти-лечу;
/з/-/ж/:возити-вожу;
/с/-/ш/:косити-кошу;
/зд/-/ждж/:їздити-їжджу
/ст/-/шч/:пустити-пущу
4.Тверді /д/,/т/,/з/,/с/,дз/,ц/,/л/,/н/,/р/ чергується з відповідними м’якими при словозміні іменників та дієвідмінюванні дієслів;коса-косі;пора-порі;імена-імені;база-базі;тратити-трать;манити-маню;варити-варю;колоти-колю.
5.В іменниках і дієслів губні чергуються з сполученням «губний + л»:
/б/-/бл/:любити-люблю
/в/-/вл/:мовити-мовлю
/м/-/мл/:диміти-димлю
/п/-/пл/спати-сплю
/ф/-/фл/графити-графлю
